Субашилик
Субашилик — територіально-адміністративна одиниця в Османській імперії (до поч. 19 ст.), зокрема й на території сучасної України. Субашилики об’єднувалися в санджаки, а з 1362 — також у бейлербеїліки (з 1590-х рр. — ейялети).
С. — елемент тимарної військово-ленної системи. С. був водночас і військово-мобілізаційною одиницею, місцем дислокації загону воїнів-сіпагів. Очолювалися субашами, які мали адміністративні, військові, поліційні та фінансові повноваження. Адміністрацію С. становили черібаші — помічники субаші. Більшість субашів становили освічені раби немусульманського походження та сини беїв. С. поділявся на зеамет (земля в користуванні субаші) та тимари (наділи сіпагів). Центром С. зазвичай було містечко. Наприкінці 18 — на поч. 19 ст. С. було ліквідовано разом із тимарною системою у зв’язку з ліквідацією феодалізму, створенням податкової адміністрації та поліції.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Кресін О.В. Субашилик // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 878. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.