Перейти до вмісту

Субботін Михайло Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Субботін Михайло Федорович
рос. Михаил Фёдорович Субботин Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженнірос. Михаил Фёдорович Субботин Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився29 червня 1893(1893-06-29)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Остроленка, Російська імперія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер26 грудня 1966(1966-12-26)[1] (73 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ленінград, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Похованнякладовище Пулковської обсерваторіїd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьастроном, математик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materІмператорський Варшавський університет (1914)[1]
Ростовський державний університетd (1917)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьастрономія[2], космогонія[2], небесна механіка[2] і малярство[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладВаршавський університет
Південно-Російський державний політехнічний університет (НПІ) імені М. І. Платова[1]
Астрономічний інститут імені Улугбека[1]
Національний університет Узбекистану[1]
Пулковська обсерваторія[1]
Ленінградський державний університет[1]
Інстиут теоретичної астрономіїd[1][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіДмитро Дмитрович Мордухай-Болтовськийd Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніБрумберг Віктор Олександрович Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоРосійська академія наук[4]
МАС[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Роботи у Вікіджерелах
CMNS: Субботін Михайло Федорович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Субботін.

Михайло Федорович Субботін (28 червня 1893(18930628) — 26 грудня 1966) — радянський астроном, член-кореспондент АН СРСР (1946).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у місті Остроленка (нині Польща). Закінчив у 1914 Варшавський університет і був залишений при ньому для підготовки до професорського звання. У 1912—1915 працював у Варшавському університеті, в 1915—1922 викладав у Донському політехнічному інституті. У 1922—1930 — директор Ташкентської обсерваторії і професор Середньоазіатського університету, в ці ж роки займався питаннями організації Міжнародної широтної станції в Китабі, замість Чарджуйської, котра припинила своє існування. У 1930—1960 працював у Ленінградському університеті (в 1930—1935 завідував кафедрою астрономії, з 1935 — кафедрою небесної механіки; в 1933—1941 — декан математико-механічного факультету, в 1934—1939 — директор обсерваторії університету). У 1931—1934 працював також у Пулковській обсерваторії, очолював теоретичний сектор. З 1942 працював у Інституті теоретичної астрономії АН СРСР (в 1942—1964 — директор).

Основні наукові роботи належать до небесної механіки і теоретичної астрономії. Засновник ленінградської школи небесних механіків. За ініціативою Субботіна в Інституті теоретичної астрономії АН СРСР був організований відділ прикладної небесної механіки, що відіграв велику роль у вирішенні проблем запуску штучних супутників Землі. Субботін удосконалив метод розв'язання рівнянь Ейлера—Ламберта для знаходження елементів орбіт і зробив його практично застосовним. Модифікував метод поліпшення орбіт за великим числом спостережень. Досліджував задачу двох тіл зі змінними масами. Дав рішення задачі знаходження вікових нерівностей у вигляді рядів за ступенями ексцентриситету планети, що збурює. Низка робіт Субботіна присвячені прикладній та обчислювальній математиці. Займався також питаннями астрометрії: розвинув ідею залучення спостережень малих планет для визначення орієнтації системи координат зоряного каталогу, запропонував методи визначення систематичних помилок зоряного каталогу.

У «Курсі небесної механіки» (т. 1-3, 1933, 1937, 1949) Субботін вперше російською мовою досить повно виклав основні питання небесної механіки. Автор низки фундаментальних досліджень з історії астрономії. Був головним редактором «Астрономічного щорічника СРСР», «Трудов» і «Бюлетеня», видаваних Інститутом теоретичної астрономії АН СРСР. Проводив велику педагогічну роботу.

Займався живописом, де досяг рівня художника-професіонала.

Іменем Субботіна названий кратер на Місяці та мала планета 1692 Subbotina.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ Летопись Российской академии наук. Т. VI. 1941—1945 — Москва: Архив Российской академии наук, 2021. — С. 232. — 592 с. — ISBN 978-5-6046932-0-9
  4. ↑ Летопись Российской академии наук. Т. VII. 1946—1953 — Москва: Архив Российской академии наук, 2022. — С. 763. — 896 с. — ISBN 978-5-6046932-6-1
  5. ↑ https://bioslovhist.spbu.ru/person/2757-subbotin-mihail-fedorovic.html

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Субботин Михаил Федорович. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Субботін_Михайло_Федорович&oldid=43810823