Суворове (Бахчисарайський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Суворове
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Бахчисарайський район
Рада Тінистівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01020450050043908
Облікова картка Суворове 
Основні дані
Населення 579
Поштовий індекс 98453
Телефонний код +380 6554
Географічні дані
Географічні координати 44°44′01″ пн. ш. 33°37′40″ сх. д. / 44.73361° пн. ш. 33.62778° сх. д. / 44.73361; 33.62778Координати: 44°44′01″ пн. ш. 33°37′40″ сх. д. / 44.73361° пн. ш. 33.62778° сх. д. / 44.73361; 33.62778
Місцева влада
Адреса ради 98452, с. Тінисте, вул. Леніна, 23
Карта
Суворове. Карта розташування: Україна
Суворове
Суворове
Суворове. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Суворове
Суворове
Мапа
Мапа

CMNS: Суворове у Вікісховищі

Суво́рове (до 1945 року — Аранчи, крим. Arançı, рос. Суворово) — село в Україні, у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Тінистівській сільській раді. Населення — 579 осіб.

Сучасний стан[ред. | ред. код]

У селі Суворове 8 вулиць і провулок[1], за даними сільради, на 2009 рік, до села приписано 1416 гектарів угідь, 215 дворів і 590 жителів [2]. У селі діють фельдшерсько-акушерський пункт[3] і клуб[4]. Суворове пов'язане автобусним сполученням з Бахчисараєм, Севастополем і Сімферополем[5]. В селі знаходиться братське кладовище радянських воїнів, загиблих при звільненні Аранчі в 1944 році[6].

Вид на село

Географія[ред. | ред. код]

Суворове знаходяться на північоному заході району, на лівому березі річки Кача в її нижній течії, висота центру села над рівнем моря 25 м[7]. Відстань до райцентру близько 24 кілометрів[8], але село більш тяжіє до Севастополя, так як наступний по долині населений пункт — Вишневе, за 1 кілометр (адміністративно вже Севастопольська міськрада), за 6 кілометрів, на узбережжі Каркінітської затоки, севастопольське курортне селище Орлівка. Інше сусіднє село — Айвове — за 300 м вище по долині.

Найближча залізнична станція Мекензієві гори знаходиться за 18 км від села[9].

Історія[ред. | ред. код]

Село Аранчи вперше згадується в кадіаскерських дефтері (судових справах) часів Кримського ханства, з яких випливає (без згадки дати), що джемаат.

В камеральному Описі Криму 1784 року село Аранджи в останній період Кримського ханства входило в Качи Беш Пареси кадилик Бахчисарайського каймакамства[10]. Після анексії Криму Російською імперією (8) 19 квітня 1783 [11], (8) 19 лютого 1784, іменним указом Катерини II сенату, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Сімферопольському повіту. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Акмечетський повіт Новоросійської губернії[12]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії [13], Аранчи були приписані до Актачинської волості Сімферопольського повіту.

Станом на 1886 рік селі Аранчи Дуванкойської волості Сімферопольського повіту Таврійської губернії мешкало 182 особи, налічувалось 57 дворових господарств, існували православна церква, мечеть та 2 лавки[14].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 була скасована волосна система і село ввійшло до складу Бахчисарайського району Сімферопольського повіту[15], а в 1922 році повіти отримали назву округів[16]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких округу були скасовані і основний адміністративною одиницею став Бахчисарайський район[17] і село включили до його складу. Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзному перепису 17 грудня 1926 року, Аранчи було приписане до Ескі-Ельської сільради [18].

До початку Вітчизняної війни населення Аранчи наближалася до тисячі. Під час оборони Севастополя 1941—1942 роки через село проходила перша лінія оборони — на території збереглися бетонні доти, побудовані захисниками міста. Село, перебуваючи на лінії фронту, постраждало сильно. А після визволення Криму, 18 травня 1944, згідно з Постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944 р. всі кримські татари з Аранчи були депортовані в Середню Азію, а в спорожнілі будинки завезли переселенців з Орловської і Брянської областей[19]. З 25 червня 1946 року Аранчи в складі Кримської області РРФСР[20].

Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948, Аранчи було перейменоване в Суворове[21]. 26 квітня 1954 року Кримська область була передана зі складу РРФСР до складу УРСР[22].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. [http: //kladr-rf.ru/91/001/000/082/ Крим, Бахчисарайський Район, Суворове]. КЛАДР РФ. Процитовано 18 лютого 2015.
  2. Міста і села України, 2009, Теністовскій сільрада.
  3. Документи. govuadocs.com.ua. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 18 січня 2015.
  4. Про затвердження переліку місць для проведення публічних заходів на території Республіки Крим (PDF). Уряд Республіки Крим. Архів оригіналу (PDF) за 16 січня 2015. Процитовано 18 січня 2015.
  5. 9751786 Розклад автобусів по автобусній зупинці Суворове. Яндекс-розкладу. Процитовано 17 лютого 2015.
  6. Братське кладовище радянських воїнів 1944 , с. Суворове. Архів [http: //memento.sebastopol.ua/necropol.php? Code = 138 оригіналу] за 12 травня 2013. Процитовано 17 лютого 2015. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |Publisher= (можливо, |publisher=?) (довідка)
  7. [http: // weather .in.ua / krym / 25474 Прогноз погоди в с. Суворове (Крим)]. Weather.in.ua. Процитовано 8 жовтня 2014.
  8. Бахчисарай - Суворове. Довезуха. РФ. Архів [http: //vezoo.ru/route/1369544 оригіналу] за 8 березня 2016. Процитовано 17 лютого 2015.
  9. Станція Мекензієві Гори - Суворове. Довезуха. РФ. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 17 лютого 2015.
  10. { {книга | автор = Лашков Ф. Ф. | назва = Камеральне опис Криму, 1784 года|ссылка=http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Krym/XVIII/1780-1800/Kamer_opis_1784/text4.phtml?id=5744%7Cиздательство=Известия Таврійської вченої архівної комісії | рік = 1888 | тому = 6}}
  11. Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 с. 96.
  12. Про новий поділ Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
  13. Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії, с. 124.
  14. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  15. [http: //ukrssr.ru /Krym/Bahczisarajskij.rajon/Kujbyszevo.html Історія міст і сіл Української РСР: Кримська область. Стор. 197-202]. Головна Ред. Укр. Рад. Енциклопедії, 1974. Процитовано 4 жовтня 2014.
  16. Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  17. Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  18. Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926, с. 306.
  19. Государственный Комітет Оборони. Постанова № ГОКО-6372с. Архів оригіналу за 11 червня 2013. Процитовано 11 червня 2013. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |1= та |7= (довідка)
  20. Закон РРФСР від 25.06.1946 Про скасування Чечено-Інгушської АРСР і про перетворення Кримської АРСР в Кримську область
  21. Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області
  22. Закон СРСР від 26.04.1954 Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР