Судковський Руфін Гаврилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Судковський Руфін Гаврилович
Руфимъ Гавриловичъ Судковскій
Sudkovsky 000.jpeg
Фотографія Р. Г. Судковського, 1885 рік
Дата народження 7 (19) квітня 1850(1850-04-19)
Місце народження Очаків,
Одеський повіт,
Херсонська губернія,
Російська імперія
Дата смерті 4 (16) лютого 1885(1885-02-16) (34 роки)
Місце смерті Очаків,
Одеський повіт,
Херсонська губернія,
Російська імперія
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Жанр марина, пейзаж
Навчання Імператорська Академія художеств
Напрямок романтизм
академізм
Твори «Очаківська пристань»
«Прозора вода»
«Бій Вести з турецьким монітором»
«Дарьяльська ущелина»

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Судко́вський Руфі́н Гаври́лович (7 (19) квітня 1850(18500419) — 4 (16) лютого 1885), маляр-мариніст, родом з Очакова на Миколаївщині.

Навчався в Одеській рисувальній школі, а з 1868 року — в Петербурзькій Академії Мистецтв; з 1882 року — академік.

Він тяжів до реалістичного бачення морського пейзажу. Майже всі свої твори Р. Г. Судковський писав з натури.

Марина «Очаківський берег» (1870) — характерне для його творчості полотно.

Пейзажі Чорного моря: («Бурхливе море восени», «Сутінки на березі Чорного моря»), Одеси («Перед бурею поблизу Одеси»), Очакова («Буря поблизу Очакова»), Дніпрового лиману («Перед грозою. Хутір на Дніпровому лимані», «Після бурі», «Штиль») та ін.

Автобіографія[ред.ред. код]

Р.Г. Судковський був одним з видатних пейзажистів, які працювали в Україні в останні три десятиліття 19 ст. Його творчість, тісно пов'язане з мистецтвом як Росії, так і України. Він став сполучною ланкою між двома поколіннями митців мариністів: старшим, до якого відносяться І.Айвазовський, О.Боголюбов, Л.Лагоріо, і молодшим, серед якого виділяються К.Богаєвський, М. Волошин, М.Латрі і А.Ганзен.

Сім'я[ред.ред. код]

Народився Р. Судковський 20 квітня 1850 року в невеликому містечку Очакові, на березі Дніпро-Бузького лиману, води якого впадають в Чорне море. Син священика, предки якого оселилися в місті після його штурму солдатами Потьомкіна.

Діяльність[ред.ред. код]

Руфін Гаврилович за сімейною традицією надійшов спочатку в духовну семінарію в Одесі. Доля привела його в вечірні класи Товариства витончених мистецтв, в Одесі ж він познайомився з великим Айвазовським. Кажуть, що знаменитий майстер, глянувши на його учнівський малюнок, зауважив:

«Це буде мій гідний суперник, якщо не перевершить мене ».

Судковський не вступав в суперництво з людьми - борючись з натурою, з фарбами, намагаючись з їх допомогою відтворити близький йому світ південного моря, повітряної стихії і просторів Причорномор'я. У вісімнадцять років, натхненний першою підтримкою, не закінчивши навчання в семінарії, вступив до Петербурзької академії мистецтв. У Петербурзі ламалося звичне сприйняття, зникав знайомий з дитинства колорит. Але він продовжував наполегливо опановувати майстерністю, згадуючи рідні краєвиди і писав картини. У 1871 році Судковський отримав Велику срібну медаль Академії. Однак після важкого нападу хвороби, коли кров пішла горлом, змушений був перервати навчання. Брат відвіз його додому в Очаків; тут художнику допомогли рідні стіни і головне - цілюще морське повітря. З кінця 1870-х років Судковський свої картини починає експонувати не тільки в Академії мистецтв, а й в Товаристві виставок художніх творів. Завдяки цим виставкам ім'я Судковського стало відомим в мистецьких колах столиці. У 1877 році Рада Академії мистецтв надала йому звання «класного художника першого ступеня», без встановленого «наукового іспиту» - «в знак особливого винятку і в приклад іншим». Талант художника зміцнів і незабаром став відомий широкому колу шанувальників. У той час тема моря все більше оволодівала художником. У творчості Судковського 80-х років відзначається тяга до передачі краси в природі. У ній бачить заставу моральності. Пейзаж все більше набуває розвинену і розгорнуту форму відбиття дійсності. Близька пошуків позитивних ідеалів природі картина «Місячна ніч на Чорному морі» в якій повсякденне, прозаїчне постає в великій мірі поетизованим. У ній можна відчути і зрозуміти роздуми художника про життя, його сенс, про значення людини, здатного сприйняти цей реальний світ особливим оком поета. Нічний спокій на полотні безмежний, а це породжує думки про нескінченний, піднесений, відвернений від повсякденного. Цей світ, одночасно реальний та ідеальний, стає основою образної системи картини. Настільки ж ясна й цілісна за світосприйняттям картина «Прозора вода». На полотні спокійне море раннього ранку, водна гладь ніби завмерла на мить для того, щоб глядачі побачили на дні маленькі і великі камені, піщинки, відчули рух водоростей, молюсків в раковинах. Все живе, світле, чисте, як було світло і чисто світосприйняття майстра. Очаків, лик цього міста з лиманом і узбережжям постав у багатьох його картинах. Часто він писав їх, сидячи на камені у дворі школи, на обриві, у сигнальній станції. Звідти було видно Кінбурнська коса і вона з'являється на багатьох полотнах. Художник найбільше любив писати шторми, шквали, бурхливу гнівну стихію. У його картин інколи холоне серце, здається вітер доносить до глядачів солону вологу, і хочеться сховатися від насувавшоїся на тебе темної шаленої хвилі. У нього була своє «Бурхливе море» і свій «Дев'ятий вал». Так, як у Айвазовського, нищівний вал, після якого залишені в живих можуть твердо сказати, що сама смерть пронеслася над ними. Художник йшов за Айвазовським, але своїм, оригінальним, самобутнім шляхом. Живописець показує свої роботи в Петербурзі, Одесі, Москві, Києві, на всесвітній художній виставці в Антверпені. У березні 1882 року Рада Академії мистецтв визнав Судковського

«... за труди на художньому поприщі академіком живопису морських видів ...».

Душевні і безпосередні полотна Р.Г. Судковського позбавлені зовнішньої ефектності. Їх життєвість обумовлена тим, що митець не придумував сюжети, об'єктом його захоплення, завжди була конкретна натура. Творча діяльність Р.Г. Судковського - одна з вершин вітчизняного та європейського морського пейзажу. Передчасна смерть обірвала плани художника, в розквіті творчих сил. Великий мариніст помер в 1885 році у віці не повних 35 років. Однак ступінь впливу його творчості, чарівність його мистецтва сьогодні так само сильна, як і в роки його життя. Жителі міста Очакова дбайливо шанують пам'ять видатного художника, який увіковічив рідний край, прекрасні морські пейзажі, прославив місце свого народження на весь світ.

Музеї, де зберігаються картини[ред.ред. код]

Україна[ред.ред. код]

Російська Федерація[ред.ред. код]

Інші країни[ред.ред. код]

Галерея творів[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Художник Це незавершена стаття про художника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.