Суднобудівна промисловість України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Суднобудівна промисловість України — галузь машинобудування України, підприємства якої будують і ремонтують судна усіх типів (вантажні, пасажирські, рибопром., військ. тощо) та інші плавучі споруди.

Історія[ред. | ред. код]

Часи козаччини[ред. | ред. код]

Ілюстрація «чайки» запорозьких козаків з книжки Ґійома Левассер де Боплана 1660 р.

Українське суднобудування активно почало розвиватися в часи козаччини, коли запорозькі козаки почали здійснювати морські походи. Будувалися як малі човни — чайки, так і великі одномачтові кораблі. Оскільки море контролювалося Османською імперією, то суднобудування розвивалося в районі дніпровських плавнів біля самарських лісів, які були основним джерелом постачання деревини.

Дорадянські часи[ред. | ред. код]

В Україні першу суднобудівельну верф для будування військових суден споруджено у 1788 році в Миколаєві. У 1862 у Києві засновано машинобудівне підприємство, яке пізніше перетворено на суднобудівний завод. У 1895—1897 роках збудовано два суднобудівних заводи у Миколаєві. Всього в Україні 1913 року діяло 7 суднобудівельних і судноремонтних підприємств (у Миколаєві, Херсоні, Одесі та ін.), крім того, у Таганрозі й Новоросійську.

Вага суднобудування України в Російській імперії була незначна (13 %). Суднобудування в Україні розвинулося у 1920—30-их pp.; у 1928—29 воно давало 14 % продукції всього машинобудування, а його вага в СРСР збільшилася. Побудовано ряд нових заводів і реконструйовано старі; після Другої світової війни вдруге відбулася відбудова і реконструкція зруйнованих заводів і побудова нових.

Період УРСР[ред. | ред. код]

В УРСР основні підприємства суднобудівної промисловості були розташовані у Миколаєві, Одесі, Херсоні, Києві; менші (переважно судноремонтні) у Севастополі, Жданові, Керчі, а за межами УРСР — у Таганрозі, Новоросійському, Туапсе; річкові судноремонтні у Запоріжжі, Дніпропетровському, Кілії, Пинському й ін.

Найбільші заводи:

  • Чорноморський суднобудівний завод у Миколаєві, виник 1907 з об'єднання двох суднобудів. зав. (збудованих 1895—97), випускає океанські судна, танкери, суховантажні судна, дизельелектроходи (до 1914 на ньому збудовано серед ін. перший у світі підводний мінний загороджувальний «Краб», перші в Рос. Імперії турбінні міноносці; 1957 p;— 61 китобійні бази «Радянська Україна» і «Советская Россия», з водотоннажем понад 20 000 т кожна, науково-дослідне судно «Академік Сергій Корольов», газотурбохід «Паризька Комуна» та ін.);
  • Херсонський суднобудів. зав., збудований у 1951 — 53, випускає океанські судна, а також річкові катери, теплоходи тощо;
  • Київ. суднобудів. зав. «Ленінська кузня», заснований 1862 як машинобудів. підприємство, з 1913 (гол. після 1945) перетворений на суднобудів. зав., випускає річкові судна, сер. морські риболовні траулери та ін.

Статистика суднобудування в СРСР не оприлюднювалася, немає також інформації про будову військових кораблів на суднобудівних заводів України. Є припущення, що до 1941 на заводах України випускалося щороку 15—20 військових кораблів (до 1914 суднобудування України випускало переважно військові судна; на миколаївських заводах станом на 1914 працювало на військовому суднобудівництві 8 300 осіб).

Незалежна Україна[ред. | ред. код]

Тепер в Україні будують судна різних типів, серед ін.: суховантажні, наливні танкери, китобійні бази, морозильні риболовні траулери, приймально-транспортні, рефрижератори, лісовози, сейморозвідувальні, пасажирські судна на підводних крилах, вантажнопасажирські та ін.; значно збільшено будову військ. суден. Крім суднобудів., діють судноремонтні підприємства.

У першому півріччі 2002 р. заводи Укрсудпрому випустили продукції на суму 270 млн гривень ($51 млн.), що на 14,8 % більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Поліпшення ситуації в суднобудівельній галузі багато в чому пов'язане з її структурною перебудовою. У відкриті акціонерні товариства перетворено переважну більшість підприємств. Від заводів відокремилися непрофільні виробництва і перетворилися в самостійні господарські суб'єкти. Заводи позбавилися соціальної сфери, яка вимагала значних витрат на утримання.

Сприятливим чинником стала кооперація ряду українських заводів, що налагодилася, з європейськими суднобудівниками: у Україні будують корпуси суден, а добудовують їх в Європі. Завдяки такій схемі замовлення на будівництво корпусів судів різних типів сьогодні мають «Damen Shipyards Okean», суднобудівельні заводи «Затока» (Керч), «Ленінська кузня» (Київ), Київський і Кілійській суднобудівно-судоремонтні заводи.

Проте чимало проблем залишається. На ряді підприємств продовжується будівництво суден за раніше укладеними збитковими контрактами. Заводи зазнають величезних труднощів з отриманням кредитів для модернізації виробництва, з браком оборотних коштів, із завантаженням потужностей.

У 2006 р. обсяги виробництва суднобудівних підприємств України досягли 2303 млн грн., при цьому зростання виробництва відносно 2005 р. склало 11,1 %. Портфель замовлень на 2007 р. становить 42 судна на суму 248 млн дол., зокрема 14 повнокомплектних на суму 156 млн дол. (для порівняння: у 2006 р. портфель замовлень становив 52 одиниці на суму 329,7 млн дол.).

В цілому, за 20002006 рр. в суднобудуванні України намітилися позитивні тенденції. Як свідчать дані, впродовж 2006 р. суднобудівними заводами було побудовано та передано замовникам 26 суден і плавзасобів, дедвейтом 206,9 тис. т, на суму $135 млн в тому числі на експорт — $99,6 млн, на внутрішній ринок — $35,9 млн.

Після російського вторгнення[ред. | ред. код]

Асоціація «Укрсудпром» зробила аналіз ситуації в галузі за 2017 рік, який свідчить, що починаючи з 2016 року, українське суднобудування подолало процес стагнації та почалося поступове зростання виробництва. Зокрема продукція суднобудування у 2017 році зросла вдвічі порівняно з 2016 роком. Зрозуміло, що таке значне підвищення обумовлене ефектом низької бази і поки що зарано говорити про будь яку усталену позитивну динаміку. Але отримані дані - це явний привід для надії та оптимізму. Узагальнені показники представлені на прикладеному скриншоті.[1]

23 травня 2018 року Президент підписав зміни до Митного кодексу, спрямовані на підтримку та розвиток вітчизняного суднобудування. Закон, зокрема збільшує до 730 днів максимальний загальний термін безмитного ввезення імпортної продукції для її переробки на митній території України. Це створить додаткові можливості для розвитку вітчизняної суднобудівної та судноремонтної галузі, зростання її конкурентоспроможності на зовнішньому ринку. Очікується, що Закон сприятиме розвитку водного транспорту України, суднобудівної та судноремонтної галузі та створенню нових робочих міць, внаслідок збільшення кількості замовлень на суднобудування та судноремонт.[2]

На міжнародній виставці КАDEX-2018, яка завершилася 26 травня в Астані (Казахстан), на стенді ДК «Укроборонпром» представили проект модернізації ракетно-артилерійських катерів пр. 250 типу «Барс»[ru]. Вони були побудовані в 2012-2017 р.р. на казахському АТ «Уральський завод «Зеніт» за участі України.[3]

Господарський суд Миколаївської області, 3 липня 2018 року, визнав банкрутом Публічне акціонерне товариство «Чорноморський суднобудівний завод».[4]

Державна установа «Укргідрографія» запланувала на 2019 рік будівництво нового гідрографічного судна орієнтовною вартістю близько 110 млн грн. На судні передбачається встановити економічний енергетичний комплекс. Витрати на утримання нового судна в порівнянні з витратами на діяльність наявного судна ГС-82 зменшаться приблизно на 30-40%. На 2018 рік на балансі «Держгідрографії» перебувають 65 суден. Їх середній вік – 36 років. Гідрографічних лоцмейстерских суден морського класу, які обладнані підйомним пристроєм для роботи з буями, в установі вісім одиниць, а здатних піднімати вантажі більше 3 тонн, тільки одне, яке було побудовано у 1968 році.[5]

Єдиний в українському флоті криголам “Капітан Білоусов” був поставлений Адміністрацією морських портів України на ремонт у плавучому доку. Криголам здійснює проводку караванів суден в умовах зимової навігації на Азовсьому морі.[6]

Підприємства[ред. | ред. код]

За видом виконуваних робіт і виробництв, що є на підприємстві розрізняють:

  1. Суднобудівні підприємства, що включають стапельні та судомонтажні цехи, відносяться до судосборочих верфей. Підприємства цього типу отримують готові модулі, виготовлені на інших підприємствах, і займаються виключно збіркою та монтажем цих модулів на своїх стапелях, в доках, елінгах.
  2. Суднобудівні верфі є більш розширеним виробництвом, включаючи цехи від корпусообробчого до монтажного. На підприємствах, що відносяться до такого типу, є різноманітне устаткування для металообробки, зварки вузлів та секцій судна, електромонтажне устаткування і т. д., що дозволяє максимально сконцентрувати технологічний процес виробництва судна на одному майданчику. Суднобудівна верф здійснює споруду корпусів і їх насичення, а також монтаж механізмів та устаткування, які отримуються від контрагентів.
  3. Суднобудівні заводи — підприємства, що включають в свій склад крім цехів суднобудівної верфі цехи машинобудівної частини. Суднобудівні заводи окрім суден випускають також і машинобудівну продукцію.

Суднобудівні й судноремонтні заводи[ред. | ред. код]

ТАКР «Варяг» у 2001 році


Проектні підприємства[ред. | ред. код]

Виробники двигунів[ред. | ред. код]

Історичні[ред. | ред. код]

Експортний потенціал[ред. | ред. код]

Українська суднобудівна галузь має серйозний експортний потенціал, який впливає на розвиток вітчизняної економіки. В той же час в країні внаслідок браку коштів, як з державного бюджету, так і власних коштів підприємств, спостерігається недостатність відповідних досліджень, відсутність узгодженої співпраці науково-дослідних і проектних організацій та підприємств галузі, що негативно впливає на конкурентоспроможність і якість вироблюваної вітчизняними підприємствами продукції.

Галузеві ЗМІ[ред. | ред. код]

ЗМІ в суднобудівній та судноремонтній галузі висвітлюють сьогодення підприємств та заводів, пов'язаних з будівництвом та ремонтом судів.


Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Украинские верфи 2017. Обобщенный анализ от «Укрсудпрома». http://sudostroy.com/. Журнал "Суднобудування та судноремонт". 2018-04-24. Процитовано 20 травня 2018. 
  2. Президент підписав зміни до Митного кодексу, спрямовані на підтримку та розвиток вітчизняного суднобудування. http://www.president.gov.ua/. Адміністрація Президента України. 2018-05-23. Процитовано 2 червня 2018. 
  3. «Укроборонпром» хочет модернизировать «Барсы». http://sudostroy.com/. Судостроение и судоремонт. 2018-05-30. Процитовано 1 липня 2018. 
  4. Господарський суд Миколаївської області визнав банкрутом Чорноморський суднобудівний завод. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2018-07-05. Процитовано 5 липня 2018. 
  5. В Україні побудують нове судно для “Укргідрографії”. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-10-17. Процитовано 17 жовтня 2018. 
  6. В Україні відремонтують єдиний криголам. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-10-18. Процитовано 18 жовтня 2018. 
  7. Моторна яхта проекту Fireball 194. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2018-09-12. Процитовано 12 вересня 2018. 
  8. ОЧАКІВСЬКА ВЕРФ, ТОВ
  9. Зроблено в Україні: як виготовляють судна на ПАТ “Артіль”. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-01-24. Процитовано 10 березня 2018. 
  10. Катамарани Артіль. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2018-03-15. Процитовано 15 березня 2018. 
  11. КОРАЛЛ, ЦЕНТРАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО, ПуАТ
  12. ЦКБ Корал
  13. ProZorro-я баржа от «Grand Engineering».
  14. Малий риболовний сейнер пр. СМ12/1. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2018-08-30. Процитовано 30 серпня 2018. 
  15. Старт Морской палаты Украины

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]