Судогда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Судогда

Sudogda-zentr-1.jpg

Герб
Герб

Координати 55°57′ пн. ш. 40°52′ сх. д.<! - * (Додаткові параметри координат) -> H G O

Країна Росія
Регіон Володимирська область
Муніципальний район Судогодського
Міське поселення місто Судогда
Глава міста Смирнов Олександр Вікторович
Перша згадка 1552
Місто з 1778 рік | 1778 року
Площа 12 км²
Висота центру 100  м
Населення 10 673  (2016)
Конфесійний склад православні
Катойконім судогодци, судогодец
Телефонний код 49235
Поштовий індекс 601350
Код ЗКАТУ 17252501000
GeoNames 486834
OSM пошук у Nominatim
Офіційний сайт sudogdagorod.ru
Судогда. Карта розташування: Росія
Судогда
Судогда
Судогда (Росія)
Судогда. Карта розташування: Володимирська область
Судогда
Судогда
Судогда (Володимирська область)

Су́догда (рос. Судогда) — місто у Владимирській області Росії, адміністративний центр Судогодського району, утворює міське поселення «Місто Судогда».

Походження назви[ред. | ред. код]

Місто отримало свою назву завдяки розташуванню на річці Судогда. У свою чергу гідронім за найбільш поширеною версією має фіно-угорське походження[1]. Відповідно до неї гідронім походить від стародавнього фіно-угорського Суткеда /Судгеда («Звивиста»), що реально відображає топографію русла річки[2].

За іншою версією, гідронім походить від татарського су  — «вода» і догд — «навколо» («навкруги вода», «велика вода»)[3].

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване в 40 км на південний схід від Владимира, на річці Судогді (права притока Клязьми).

Історично Судогда розташовувалася на великому поштовому тракті з Владимира до Мурому.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше згадується в 1552 році у як Ямская слобода з населенням «фінського походження» (малися на увазі нащадки угро-фінського племені мурома), потім в XVII столітті як Судогодская слобода.

У 1778 році за указом Катерини II Судогда стає повітовим містом Судогодського повіту Владимирського намісництва, з 1796 року — позаштатним, в 1803 році відновлено ​​в правах повітового міста Судогодського повіту Владимирській губернії.

У 1784 році в місті було проведено перший перепис населення, згідно з якою в 50 дворах Судогди мешкало 243 людини, з них 126 чоловіків і 117 жінок. До 1788 року було розроблено генеральний план забудови міста, за яким він був розбитий на сітку прямокутних кварталів, розташованих уздовж дороги з Владимира до Мурому.

У 1806 році сильною пожежею було знищено майже всі будівлі міста, в тому числі дерев'яні церкви Миколи Чудотворця і св. мученика Міни. У 1814 році на новому місці було освячено кам'яний Катерининський собор, але друга велика пожежа, що сталася в 1838 році, знову завдала сильного збитку: собор обгорів зовні і всередині, були врятовані тільки деякі ікони. Храм було відновлено та освячено в 1891 році. У 50-х роках ХХ століття був підірваний, в останні роки знову ведеться відновлення.

У 1879 році почала роботу перша в місті прядильна фабрика, в серпні 1897 року — пляшковий завод, що став згодом найбільшим підприємством міста — заводом «Червоний хімік», що випускав склотару, а з 1960-х років — скловолокно, склотканини та склопластики.

Починаючи з 1991 року «Червоний хімік» (з липня 1996 року — ВАТ «Судогодське скловолокно»), пройшовши ряд реорганізацій, розпався на декілька автономних компаній, що виробляють склопластик і базальтову нитку.

Будівля адміністрації міста і краєзнавчого музею

Планування міста і визначні пам'ятки[ред. | ред. код]

Стара частина Судогди, розташована на лівому березі річки, зберегла історично сформовану прямокутну сітку вулиць. Забудова інших вулиць центру і прилеглих до нього мікрорайонів малоповерхова, в основному дерев'яна.

На правому березі річки розташовані нові мікрорайони Заплава, Хімік, Будівельників, Нова Фабрика, що з'явилися завдяки розвитку найбільших підприємств міста — заводу «Червоний Хімік» і текстильної фабрики.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Поспелов Е. М. & nbsp;. Географические названия мира: Топонимический словарь. 2-е изд. — М. : Российские словари, Астрель, АСТ, 2002. — С. 400. — ISBN 5-1700-1389-2..
  2. 2011-03-17-200 Що таке «Судогда»?
  3. Никонов В. М. Судогда: Историко-краеведчиские очерки. Книга 1. — Владимир : Владимирский отдел Российского географического общества, 1994. — С. 19-20.

Література[ред. | ред. код]

  • Знахуренко Н. А. & nbsp;. {{{Заголовок}}}. — Володимир : Калейдоскоп, 2013. — ISBN 978-5-88636-061-5.
  • Никонов В. Н. & nbsp;. {{{Заголовок}}}. — Володимир : Володимирський відділ Російського географічного товариства, 1994. — ISBN 5-88280-062-5.

Посилання[ред. | ред. код]