Сузун
Селище міського типу
Сузун
Сузун
Координати 53°47′ пн. ш. 82°19′ сх. д.H G O
|
Сузу́н — селище міського типу, адміністративний центр Сузунського району Новосибірської області.
Сузун знаходиться за 150 кілометрів на південь від Новосибірська, за 88 кілометри на південний захід від міста Черепаново, за 112 кілометрах на північний захід від Барнаула, за 70 кілометрах на схід від Каменя-на-Обі.
Населення Сузуні — 15 563 чол. (2015). Сузун — одне з найбільших селищ міського типу в Росії. У 2007 році Сузун за чисельністю населення знаходився на 68 місці з 1348 селищ в Росії і на 4 місці в Новосибірській області[2].
Сузун отримав свою назву від протікаючої через селище річки Нижній Сузун (притока Обі). Слово Сузун прийшло з тюркських мов. Існує кілька версій походження назви.
- Згідно з першою версією Сузун в перекладі з тюркської означає «довга, розтягнута річка».
- За іншою версією назва річки походить від слів су (тюрк. — вода) і зун (тюрк. — лісова, зелена). В буквальному сенсі — лісова вода або зелена вода[3].
Сузун заснований за іменним указом Сенату Катерини II від 7 листопада 1763 року в зв'язку з необхідністю почати карбування монет на території Сибіру[4]. Незважаючи на те, що в окремих джерелах датою заснування вказано 1765 рік, офіційною датою вважається 20 січня 1764 року, коли начальник Коливано-Воскресенських заводів А. І. Порошин підписав наказ про визначення місця для спорудження мідеплавильного заводу[5][6][7].
Необхідність будівництва заводу в Сибіру була викликана тим, що перевезення міді, що видобувається в околицях міста Коливань, в європейську частину Росії обходилася дуже дорого. Будівництво Нижньо-Сузунський мідеплавильного заводу, розпочате в 1764 році, просувалося дуже швидкими темпами. Вже в 1765 році почалася виплавка міді. В 1768 році на заводі почалася також виплавка срібних руд, а дещо пізніше — ще й заліза. На річці Нижній Сузун для потреб заводу була побудована гребля[8].
В 1766 році при заводі почав карбування монет Сузунський монетний двір, який працював з 1766 по 1847 рік. До 1781 року карбував сибірські монети. До 1830 року монети карбувалися з позначенням «КМ», з 1831 року по 1847 рік — з позначенням СМ.
З моменту заснування до 1828 року селище носило назву Нижньо-Сузунський завод, в грудні 1828 був перейменований в Завод-Сузун.
Пізніше на місці монетного двору виникло болото, через складну системи водяних каналів — її закинули разом з виробництвом після пожежі 1847. Розкопки в Сузуні [Архівовано 27 січня 2016 у Wayback Machine.] дозволили в цьому переконатися.
До кінця XIX століття витрати на виплавку міді на заводі стали зростати через виснаження запасів руд в Коливано-Воскресенському гірському окрузі і вирубки лісів в околицях Сузуні. В 1889 році Алтайська гірська рада в Барнаулі ухвалила рішення про закриття заводу. Тим не менш, завод продовжував функціонувати до початку Першої світової війни. Остання плавка міді була зроблена в 1914 році, всього в той рік було вироблено 416 пудів (6,8 тонн) міді.[8]
Статус селища міського типу Сузун отримав у лютому 1934 року[8], за іншими даними — в 1939 році[4][6].
В 1970-ті роки в селищі діяли ліспромгосп, ремонтно-механічний і маслосироробний заводи, меблева та швейна фабрики, м'ясокомбінат[9]. В 1980-1990-ті роки ЗАВОД «ТРАНЗИСТОР» філія ПО «ВЕГА»
- ТОВ МПК «Медведев»
- Ефект
- Будинок для гостей
- Цегляний завод
- Маслосироробний завод
- Швейна фабрика
- Хлібокомбінат
- «Шипуновське» ТОВ
- Завод «Лесхозмаш»
- ЗАТ Виробнича фармацевтична компанія «Оновлення»
З останньої чверті XVIII століття в Сузуні на продовженні більше ста років працювала іконописна майстерня, де трудилося кілька майстрів іконопису. Вони поклали початок Сузунській школі письма. Близько 120 ікон Сузунського письмаи зберігається в Новосибірському художньому музеї[10][11].
- Сузунський монетний двір.
- Руїни мідеплавильного заводу.
- Дамба на річці Нижній Сузун, побудована для мідеплавильного заводу.
- Церковно-приходська школа.
- Міністерська школа.
- Музей «Російське народне мистецтво іконопису в Сузуні кінця 18-початку 20 століть»
- Вознесенська церква
1900[12] | 1959[13] | 1970[14] | 1975[15] | 1979[16] | 1989[17] | 1996[18] |
---|---|---|---|---|---|---|
3800 | ↗13 778 | ↘13 024 | ↗13 300 | ↗13 866 | ↗15 500 | ↗16 500 |
2002[19] | 2007[20] | 2008 | 2009[21] | 2010[22] | 2012[23] | 2013[24] |
↘15 565 | ↘15 007 | ↘14 900 | ↘14 793 | ↗15 364 | ↘15 330 | ↗15 411 |
2014[25] | 2015[26] | 2016[27] | 2017[28] | |||
↗15 446 | ↗15 563 | ↘15 550 | ↘15 491 |
- ↑ (unspecified title) — 2016.
- ↑ Чисельність постійного населення СМТ Росії в заданому інтервалі за станом на 1.01.2007 10-15 тис. чол. Народна енциклопедія міст і регіонів Росії "Моє Місто". Архів оригіналу за 06.01.2008. Процитовано 16 листопада 2008.
- ↑ Боровиков Л. Вірний лицар Сузуні [Архівовано 27 січня 2016 у Wayback Machine.] / Сказ про Сузуні // Літературно-мистецька антологія культурному житті Сибіру «ЛІterra» [Архівовано 27 січня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ а б 240 років селищу Сузун (1764) // Календар знаменних і пам'ятних дат по Новосибірській області, 2003 год. — 2003. — С. 13 - 15. — ISBN 5-88742-060-Х. Архівовано з джерела 2 травня 2013 Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 травня 2013. Процитовано 20 січня 2016.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Календар знаменних і пам'ятних дат по Новосибірській області, 2003 год. — 2003. — С. 6. — ISBN 5-88742-060-Х. Архівовано з джерела 2 травня 2013 Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 травня 2013. Процитовано 20 січня 2016.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б act = reg & id = 54 terrus.ru — база даних Росії. Архів оригіналу за 17 грудня 2008. Процитовано 20 січня 2016.
- ↑ Нашому селищу 245 років !!!. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 20 січня 2016.
- ↑ а б в Боровиков Л. Міделиварний завод [Архівовано 27 січня 2016 у Wayback Machine.] / Сказ про Сузуні // Літературно-мистецька антологія культурному житті Сибіру «ЛІterra» [Архівовано 27 січня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- ↑ Календар знаменних і пам'ятних дат по Новосибірській області, 2008 год. — ISBN 978-5-88742-072-1. Архівовано з джерела 5 січня 2012 Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 січня 2012. Процитовано 20 січня 2016.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Le Petit Fute: Новосибірська область. Указ. соч. — 2000. — С. 185.
- ↑ Сузунский завод // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- ↑ Население ПГТ не менее 15 тыс. чел. // Народная энциклопедия «Мой город»]
- ↑ Сузунский район // Районы Новосибирской области, справочно-аналитические материалы. — Новосибирск: НИИРУ, 1996. — 127 с.]
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
- ↑ Реестр населённых пунктов Новосибирской области (подготовлен департаментом организации управления администрации Новосибирской области). Газета «Советская Сибирь», № 146, 31 июля 2007 года. Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 14 січня 2015.
- ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014.
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских и сельских населенных пунктов Новосибирской области. Архів оригіналу (PDF) за 5 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
- ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.