Сукачов Володимир Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Миколайович Сукачов
Сукачов Володимир Миколайович.jpg
Народився 26 травня (7 червня) 1880(1880-06-07)
с. Олександрівка, кол. Харківська губернія
Помер 9 лютого 1967(1967-02-09) (86 років)
Москва
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
СРСР СРСР
Галузь наукових інтересів ботаніка, анатомія рослин, екологія рослин
Заклад Лісовий інститут у Петербурзі
Вчене звання професор
Науковий ступінь академік АН СРСР
Відомий завдяки: основоположник біогеоценології, один з основоположників вчення про фітоценоз
Нагороди Герой Соціалістичної Праці Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»
Заслужений діяч науки та техніки РРФСР
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Володимир Миколайович Сукачов (26 травня (7 червня) 1880(18800607), село Олександрівка, кол. Харківська губернія — 9.II 1967, Москва) — російський радянський ботанік, лісознавець і географ, академік АН СРСР (з 1943), Герой Соціалістичної Праці (1965). Член КПРС з 1937.

Біографія[ред.ред. код]

В 1902 закінчив Лісовий інститут у Петербурзі. У 1919—41 очолював створену ним у тому ж інституті кафедру дендрології і систематики рослин.

У 1941-43 — завідуючий кафедрою біологічних наук Уральського лісотехнічного університету в Свердловську.

В 1944 організував Інститут лісу (тепер Інститутт лісу і деревини Сибірського відділення АН СРСР імені В. М. Сукачова, Красноярськ), яким керував до 1959, в 1959 — лабораторію лісівництва АН СРСР, в 1965 — лабораторію біогеоценології при Ботанічному інституті АН СРСР.

В 1944-48 — професор Московського лісотехнічного інституту, 1946—53 — професор Москоського університету, завідуючий кафедрою ботанічної географії, одночасно у 1946— 58 — головний редактор «Ботанического журнала».

Сукачов В. М. — основоположник біогеоценології, один з основоположників вчення про фітоценоз.

Праці присвячені також проблемам лісознавства, дендрології, болотознавства, геоботаніки, систематики рослин, палеоботаніки, стратиграфії тощо.

З 1946 р. був президентом (з 1963 — почесним президентом) Всерадянського ботанічного товариства; член Польської АН (з 1959).

Нагороджений 3 орденами Леніна, іншими орденами, медалями.

Стояв біля витоків біогеоценології. Фахівець з теорії і методів фітоценології, лісознавства, болотознавства, історії рослинності, спорово-пилкового аналізу, захисного лісорозведення.

Дійсний член АН СРСР (1943). Герой Соціалістичного Труда (1965).

Радянський ботанік, лісознавець і географ, академік (з 1943, член-кореспондент з 1920). Член КПРС з 1937.

Закінчив Лісовий інститут в Петербурзі (1902) і почав працювати асистентом того ж інституту. У 1912—18 обіймав посаду молодшого ботаніка в Ботанічному музеї Петербурзької АН.

У 1919-41 рр. — проф. Лісового інституту (пізніше Лісотехнічна академія), в 1918—25 — Географічного інституту, в 1925-41 рр. — Ленінградського університету.

У 1924—26 завідував акліматизаційним відділом, а в 1931–1933 рр. — відділом геоботаніки Головного ботанічного саду АН СРСР. У 1944 переїхав до Москви. З 1944 — директор Інституту лісу АН СРСР; одночасно в 1944—48 був професором Московського лісотехнічного інституту і в 1948—51 — Московського університету.

Під його керівництвом проведені чисельні експедиції з метою вивчення рослинності різних районів країни. Багато займався питаннями болотознавства; розробив теорію утворення боліт і встановив в околицях Ленінграда пограничний горизонт торф'яників; склав одне з першого керівництва по болотознавству ("Болота, их образование, развитие и свойства ", 1914).

Вніс багато нового у вчення про рослинний покрив. Розробляючи питання фітоценології, сформулював ряд положень, що стосуються завдань і методів дослідження рослинності і експериментальної фітоценології, вказав на значення їх для вирішення ряду практичних завдань в сільському і лісовому господарстві.

В області географії, керуючись ідеями В. В. Докучаєва, Г. Ф. Морозова та інших, розвиває ідеї широких комплексних підходів до вивчення природних явищ і особливо рослинності; у 1942 висунув і дав обґрунтування особливому напряму в природознавстві — біогеоценології.

Відомі також його роботи в області палеоботаніки. С. є піонером в справі розробки і вживання методу споро пилкового аналізу для вивчення післяльодовикового і міжльодовикових відкладень СРСР. Багато працював по вивченню типів лісу, запропонував методику типологічних досліджень і дав струнку теорію типів лісу; створив свою школу лісотипологів. Йому належать також роботи в області систематики деревних порід (модрини, берези, верби і ін.); займаючись селекцією деревних рослин, отримав ряд коштовних сортів верб і ін. порід.

Під керівництвом Сукачова В. М. (з 1949) проводяться науково-дослідної роботи з захисного лісорозведення.

Автор ряду підручників і керівник з дендрології, геоботаніки, вивчення рослинності і особливо по вивченню типів лісу, а також роботи по деяких питаннях дарвінізму. Член-упорядник (1916) і президент (з 1946) Всесоюзного ботанічного товариства, президент (з 1955) Московського товариства дослідників природи, почесний член Всесоюзного ботанічного товариства і Географічного товариства СРСР.

За наукові дослідження Географічне товариство СРСР чотири рази присуджувало Сукачову В. М. винагороди (1912, 1914, 1929, 1947).

У 1951 АН СРСР за дослідження в області лісорозведення і в області географічних наук присудила йому велику золоту медаль ім. В. В. Докучаєва.

Нагороди[ред.ред. код]

Герой Соціалістичної Праці (1965)

Три ордена Леніна

Інші ордена та медалі

Золота медаль імени Н. М. Пржевальского

Золота медаль імени П. П. Семенова-Тян-Шанського

Золота медаль імени В. В. Докучаєва (1951) — «За творческое развитие научных идей В. В. Докучаева о взаимосвязях и взаимозависимостях между почвой, растительностью и другими природными условиями, а также за плодотворную деятельность по организации научных работ по защитному лесоразведению»

Наукові праці[ред.ред. код]

Сукачев В. Н. Что такое фитоценоз? // Сов. ботаника. 1934. № 5. С. 4-18. [стенограмма дискуссии в Ботаническом ин-те АН СССР, С. 3-50]

Сукачёв В. Н. Идея развития в фитоценологии // Сов. ботаника. 1942. № 1-3. С. 5-17.

Сукачёв В. Н. О принципах генетической классификации в биоценологии // Журн. общ. биологии. 1944. Т. 5, № 4. С. 213–227.

Сукачёв В. Н. Биогеоценология и фитоценология // Докл. АН СССР. 1945. Т. 47, № 6. С. 447–449.

Сукачёв В. Н. О соотношении понятий «географический ландшафт» и «биогеоценоз» // Вопросы географии. М. : Географгиз, 1949. Вып. 16. С. 45-60.

Сукачёв В. Н. Общие принципы и программа изучения типов леса // Сукачёв В. Н., Зонн С. В. Методические указания к изучению типов леса. 2-е изд. М. : Изд-во АН СССР, 1961. С. 9-75.

Сукачёв В. Н. Биогеоценоз как выражение взаимодействия живой и неживой природы на поверхности Земли: соотношение понятий «биогеоценоз», «экосистема», «географический ландшафт» и «фация» // Основы лесной биогеоценологии / под ред. В. Н. Сукачёва, Н. В. Дылиса. М. : Наука, 1964. С. 5-49.

Сукачёв В. Н. Избранные труды в трех томах / под ред. Е. М. Лавренко. — Л. : Наука. -Т. 1 : Основы лесной типологии и биогеоценологии. — 1972. — 419 с ; Т. 2 : Проблемы болотоведения, палеоботаники и палеогеографии. — 1973. — 352 с ; Т. 3 : Проблемы фитоценологии. — 1975. — 543 с

Література[ред.ред. код]

Владимир Николаевич Сукачев, М.—Л., 1947 (Акад. наук СССР. Материалы к биобиблиографии ученых. СССР. Серия биологических наук. Ботаника, вып. 3)

Сочава В. Б., Творческий путь В. Н. Сукачева и его роль в развитии геоботаники и ландшафтоведения (К 75-летию со дня рождения и 55-летию научной деятельности), «Известия Всесоюзного географического общества», 1955, т. 87, вып. 5;

Академику В. Н. Сукачеву к 75-летию со дня рождения. Сборник работ по геоботанике, лесоведению, палеогеографии и флористике, М.—Л., 1956.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]