Сукачов Гарик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гарік Сукачов
Зображення
російський рок-музикант, актор, режисер.
Основна інформація
Повне ім'я Сукачов Ігор Іванович
Дата народження 1 грудня 1959(1959-12-01) (63 роки)
Місце народження с. М'якініно, Московська область, РРФСР
Роки активності 1977 — тепер. час
Громадянство Росія Росія
Національність росiянин
Професія музикант, співак
Інструменти гітара
Жанр рок, авторська пісня
Гурт Бригада С, Неприкасаемые
Співпраця Сергій Галанін, Олександр Ф.Скляр, Петро Тодоровський
Нагороди

Чайка[d]

Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

І́гор Іва́нович Сукачо́в (Га́рік, також Га́рик, рос. И́горь Ива́нович (Га́рик) Сукачё́в; 1 грудня 1959, с. М'якініно, Московська область, Російська РФСР) — російський рок-музикант, поет, композитор, кінорежисер, актор, лідер гуртів «Бригада С» та «Неприкасаемые».

Біографія[ред. | ред. код]

Ігор Сукачов народився в підмосковному селі Мякініно, що сьогодні входить до адміністративного району Москви Тушино.

У 1977 році створив свій перший гурт — «Захід Сонця вручну», що проіснувала до 1983 року.

У 1983 році спільно з Євгеном Хавтаном створює свій другий гурт, яка отримує назву «Постскриптум».

Утім, незабаром йому довелося покинути гурт через творчі суперечки з Євгеном Хавтаном. Євген Хавтан запрошує вокалістку Жанну Агузарову, і гурт «Браво» на довгі роки стає зіркою рок-н-ролу.

А Сукачов і московський бас-гітарист Сергій Галанін створюють новий гурт. Ця команда отримує претензійну назву — Оркестр пролетарського джазу «Бригада С».

«Бригада С» стає однією з провідних гуртів радянського року. На студії грамзапису «Мелодія» виходить перша рок-платівка: одна зі сторін містила пісні «Бригади С», а друга — пісні гурту «Наутілус Помпіліус». Сукачов із гуртом знімаються в кіно. Це був фільм «Трагедія в стилі рок» Савви Куліша.

Однак і «Бригада С» розпадається. У 1994 році з гурту пішов Галанін, а Сукачов розпустив гурт для того, щоб створити принципово новий рок-проект — гурт «Неприкасаемые (Недоторканні)».

Крім роботи з гуртом, Сукачов працює із сольними програмами, а також з іншими виконавцями. 2005 року, в рамках міжнародного фестивалю «Live 8», виступив на благодійному концерті на Красній площі у Москві.

Дискографія[ред. | ред. код]

Бригада С[ред. | ред. код]

  • 1988 — Наутілус Помпіліус і Бригада С (Наутилус Помпилиус и Бригада С)
  • 1988 — Ласкаво просимо до забороненої зони (Добро пожаловать в запретную зону)
  • 1989 — Ностальгічне танго (Ностальгическое танго)
  • 1991 — Алергії — ні! (Аллергии — нет!)
  • 1992 — Все це рок-н-рол (Всё это рок-н-ролл)
  • 1993 — Річки (Реки)
  • 1994 — Я обожнюю jazz. Зе Бест 1986—1989 (Я обожаю jazz. Зе Бест 1986—1989)
  • 2003 — Вибране (Избранное)

Неприкасаемые[ред. | ред. код]

  • 1994 — Брів, брів, брів (Брёл, брёл, брёл)
  • 1995 — Між водою і вогнем (Между водой и огнём)
  • 1999 — Міста, де після дощу парує асфальт (Города, гре после дождя дымится асфальт)
  • 1999 — Панночка і дракон (Барышня и дракон)
  • 2002 — Нічний політ (Ночной полёт)
  • 2005 — Третя чаша (Третья чаша)
  • 2006 — Перевертень з гітарою (Оборотень с гитарой)
  • 2010 — 5:0 на мою користь (5:0 в мою пользу)

Сольные проекты[ред. | ред. код]

  • 1991 — Акція Нонсенс (Акция Нонсенс)
  • 1995 — Боцман і бродяга. Я милого впізнаю по ході (Гарік Сукачов і Олександр Ф. Скляр) — Я милого узнаю по походке (Гарик Сукачёв и Александр Ф.Скляр)
  • 1996 — Пісні з околиці (Песни с окраины)
  • 1998 — Криза середнього віку (Кризис среднего возраста)
  • 1999 — Панночка і дракон (Барышня и дракон)
  • 2001 — Фронтовий альбом
  • 2003 — Poetica
  • 2003 — 44
  • 2005 — Передзвони (Перезвоны)

Робота в кіно[ред. | ред. код]

Як сценарист та режисер[ред. | ред. код]

  • 1997 — Криза середнього віку (Кризис среднего возраста)
  • 2001 — Свято (Праздник)
  • 2010 — Будинок Сонця (Дом Солнца)

Як актор[ред. | ред. код]

Знявся більше ніж у 30 фільмах. Найбільш значущі ролі:

  • 1988 — Захисник Сєдов (Защитник Седов)
  • 1988 — Трагедія в стилі рок (Трагедия в стиле рок)
  • 1991 — Загублений у Сибіру (Затерянный в Сибири)
  • 1993 — Перегони тарганів (Тараканьи бега)
  • 1995 — Фатальні яйця (Роковые яйца)
  • 1997 — Криза середнього віку (Кризис среднего возраста)
  • 1999 — Небо в алмазах
  • 2001 — Свято (Праздник)
  • 2004 — Француз
  • 2005 — Жмурки
  • 2005 — Ар'є (Арье)
  • 2010 — Будинок Сонця (Дом Солнца)

Пісні Сукачова звучать в багатьох фільмах. Він працює над озвучуванням та дубляжем мультфільмів і зарубіжних фільмів.

Робота на телебаченні[ред. | ред. код]

На початку 1990-х на Першому каналі (Росія) І. І. Сукачов вів авторську програму «Беседка (Альтанка)».

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

Гарик Сукачов із грудня 2014 року відкрито підтримує російських сепаратистів у війні на сході України.[1] У січні 2015 року в мережі інтернет з'явилось відео із записом пісні на підтримку сепаратистів, у якому, окрім Сукачова, також взяли участь російський актор Іван Охлобистін та російський музика Олександр Скляр.[2] 10 серпня 2017 був внесений до бази сайту «Миртворець»[3], як людина, що свідомо порушив державний кордон України та проводив концерти на окупованих територіях.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.138-139.
  • Игорь (Гарик) Сукачёв Король проспекта. — ЛЕАН, 1999. — ISBN 5-85929-035-7

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]