Сукно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сукно — вовняна чи напіввовняна тканина апаратного прядіння, на лицьовій поверхні якої утворюється повстяноподібний застил, що закриває переплетення ниток. Із сукна виготовляють пальта, костюми тощо.

Історія[ред. | ред. код]

Виробництво сукна існувало ще в Стародавньому світі: збереглися перекази про сукняну промисловість Тіра, Сідона, Вавилона, Багдада та інших східних міст. Звідти це мистецтво перейшло до греків і римлян. У Помпеях знайдені рештки сукноробських знарядь, а також фрески із зображенням техніки виробництва: валяння здійснювалося руками й ногами, а для пресування застосовувався гвинтовий прес. У Середньовіччі сукнарство досягло розвитку у Фландрії, Голландії, Англії та Саксонії, пізніше — у Реймсі, Ельбефі та Седані[1].

На Русі сукняне виробництво існувало в Києві й Новгороді ще за часів Володимира Святославича. У Московській державі сукнарство існувало здавна (літописі згадують зруйновані Тохтамишем в 1382 році сукновальні), але цей матеріал не відрізнявся високою якістю, і тонкі сукна увозилися до Московщини з-за кордону. Хоча за правління Олексія Михайловича Йоганном фон Сведеном була заснована фабрика тонких сукон, вона не могла конкурувати з дешевшим імпортним товаром. Розвиток суконних фабрик припав на правління Петра I, який вживав для цього заходи як підохочувального, так і примусового характеру[1]. Один з видів сукна, так звані «шептухові сукна», привозилось в Запорозьку Січ як царська платня козакам[2].

Вироблення[ред. | ред. код]

Див. також: Валяння

Виробництво сукна з вовни засновується на здатності вовняного волокна за допомогою чіпких лусочок і зубчиків звалюватися з іншими волокнами.

Щоб отримати сукно, необхідно промити шерсть (руно), відокремити бруд і жирний піт; видалити реп'яхові шишки; тіпати на тіпальній машині; прочесати на апаратах; прясти на мюль-машинах; пряжу снувати на снувальному верстаті; ткати на ткацькому верстаті; валяти в валяльній машині; промити, фарбувати і ворсити на ворсильній машині; стригти на стрижному верстаті; щіткувати на бастовальній машині; пресувати і скласти для упаковки.

Види[ред. | ред. код]

Види сукна: драп, бібер, драдедам, сукно звичайне та інші.

Історичні види[ред. | ред. код]

  • Кармазин
  • Семиряга (серм'яга, семеряга, семряга, сірячина) — домоткане грубе нефарбоване сукно, йшло на сіряки[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Сукно // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
  2. Д. І. Яворницький «Історія запорозьких козаків», том 3, Коментарі Г. Я. Сергієнка на стор. 495.
  3. Семиряга // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]