Перейти до вмісту

Сулейманов Ахмет Мухаметвалеєвич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сулейманов Ахмет Мухаметвалеєвич
Народився15 березня 1939(1939-03-15)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Набієво, Старомунасіповська сільська рада, Бурзянський район, Башкирська АРСР, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер21 листопада 2016(2016-11-21) (77 років) або 2016[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Уфа, Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживаннявулиця Достоєвського[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфольклорист Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materБашкирський державний університет (1967) Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьфольклористика Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладІнститут історії, мови і літератури Уфимського наукового центру Російської академії наук
Башкирський державний університет
Башкирський державний педагогічний університет імені Міфтахетдіна Акмулли Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d]
Нагороди
орден Салавата Юлаєва заслужений діяч науки Російської Федерації Merited Scientist of the Republic of Bashkortostan Премія імені Салавата Юлаєва

Ахмет Мухаметвалеєвич Сулейманов (башк. Әхмәт Мөхәммәтвәли улы Сөләймәнов, 15 березня 1939, д. Набієво, Бурзянський район, Башкирська АРСР — 21 листопада 2016, Уфа) — башкирський вчений-фольклорист, доктор філологічних наук (1991), професор (1995). Дійсний член Російської Академії гуманітарних наук (1995), член Спілки письменників Республіки Башкортостан і Російської Федерації. Голова виконкому Всесвітнього курултаю (конгресу) башкирів (20022006).

Біографія

[ред. | ред. код]

Сулейманов Ахмет Мухаметвалеєвич народився 15 березня 1939 року в селі Набієво Бурзянського району Башкирської АРСР.

Служив у лавах Радянської Армії.

У 1967 році закінчив філологічний факультет Башкирського державного університету.

У 1967—1972 рр. працював учителем у Набієвської восьмирічної школи.

З 1972 року — викладач башкирської мови та фольклору в Башкирському державному університеті.

У 1991 році захистив докторську дисертацію в Московському державному університеті імені М. В. Ломоносова.

У 1991—2002 рр. — завідувач відділу фольклору та мистецтва Інституту історії, мови і літератури Уфимського наукового центру РАН.

У 2002—2006 роках — голова Виконкому Всесвітнього курултаю (конгресу) башкирів.

З 2006 року — професор Башкирського державного педагогічного університету імені Міфтахетдіна Акмулли.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

А. М. Сулейманов брав участь у підготовці та виданні 18-томного зібрання «Башкирська народна творчість» («Башҡорт халыҡ ижады»), за який в 1987 році, разом з іншими авторами-укладачами, присуджена державна премія імені Салавата Юлаєва. При підготовці російського видання цієї праці, Ахмет Мухамметвалеєвич виступив укладачем трьох томів.

Є автором 400 наукових праць, серед яких 30 монографій, понад 40 навчальних і навчально-методичних посібників для шкіл і вузів Башкортостану[3].

Праці

[ред. | ред. код]
  • Башҡорт халыҡ ижады. Әкиәттәр. 4-се китап. / Төҙөүсе, инеш мәҡәлә авторы Ә. М. Сөләймәнов, аңлатмалар биреүсе Л. Г. Бараг менән Ә. М. Сөләймәнов. Яуаплы редакторы С. Ә. Галин. Өфө, 1981. 398 б.
  • Башҡорт халыҡ ижады. Әкиәттәр. 5-се китап. / Төҙөүсе, инеш мәҡәлә яҙыусы Ә. М. Сөләймәнов, аңлатмалар биреүсе Л. Г. Бараг менән Ә. М. Сөләймәнов. Яуаплы редакторы Н. Т. Зарипов. Өфө, 1983. 390 б.
  • Башҡорт халыҡ ижады. Совет осоро. Әкиәттәр, риүәйәттәр, хәтирәләр, сәсәндәр ижады. / Төҙөүселәре, инеш мәҡәлә яҙыусы, аңлатмалар биреүсе Н. Т. Зарипов менән Ә. М. Сөләймәнов. Яуаплы редакторы Ғ. Б. Хөсәйенов. Өфө, 1982. 422 б.
  • Башҡорт халыҡ ижады. Көләмәстәр. / Төҙөүсе, инеш мәҡәлә яҙыусы, аңлатмалар биреүсе Ә. М. Сөләймәнов. Өфө, 1985. 381 б.
  • Башкирские народные бытовые сказки: сюжетный репертуар и поэтика. Уфа, 1994.
  • Тормош-көнкүреш әкиәттәре: Жанр уҙенсәлектәре. Өфө, 1990.
  • Башкирские бытовые народные сказки: Сюжетный состав и поэтика. 1994.
  • В сказках — истина. 1997.
  • Сказка и действительность. 1997.
  • Башкирское народное творчество. 2000.
  • Истоки чуда. 2001.
  • Памятлив тот, кто ценит счет. 2002.
  • Башкирская народная новелла.2004.
  • Башҡорт халыҡ ижады. 11-се том. Новеллистик әкиәттәр / Төҙөүсе, инеш мәҡәлә һәм комментарийҙар авторы Ә. М. Сөләймәнов. Яуаплы редакторы С. Ә. Галин. Өфө: Китап, 2008. 566 с.

Нагороди, звання та премії

[ред. | ред. код]
  • Відмінник освіти Республіки Башкортостан (1999);
  • Заслужений працівник культури Республіки Башкортостан (1991);
  • Заслужений діяч науки Республіки Башкортостан (1997);
  • Заслужений діяч науки Російської Федерації (2006);
  • Лауреат Державної премії Башкортостану імені Салавата Юлаєва (1987);
  • лауреат премії імені Джаліля Кієкбаєва (2004);
  • лауреат премії імені Мифтахетдіна Акмулли (2009).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Бібліотека КонгресуLibrary of Congress.
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #1157926665 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. Ибрагимов Г. Учитель. Ученый. Фольклорист // Статья в «Ватандаш». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]