Сульфурорганічні сполуки

Сульфу́рорганíчні сполу́ки (рос. сераорганические соединения, англ. organosulfur compounds) — елементоорганічні сполуки, що містять зв'язок атома сірки й вуглецю в молекулі, де сірка може знаходитися в різних валентних станах і бути зв'язаною також з гетероатомами: азотом, киснем та ін. (наприклад, меркаптани, полісульфіди, сульфенові, сульфінові та сульфокислоти, сульфоксиди й сульфони, сульфонієві, тіонні, сульфамідні, сульфохлоридні, тіогетероароматичні сполуки).

Важливі представники

• Важливі сульфурорганічні сполуки
• 
  Аліцин, надає часнику його особливий запах.
• 
  (R)-Цистеїн, амінокислота, яка містить тіольну групу
• 
  Метіонін, an амінокислота, щомістить тіоетерну групу
• 
  Тіофен, сульфурвмісна Гетероциклічна сполука
• 
  Додецилсульфат натрію, детергент, що входить в багато миючих засобів
• 
  Ліпоєва кислота, важливий кофактор мітохондріальних ензимів.
• 
  Пеніцилін, важливий антибіотик.
• 
  Сульфаніламід, антибактеріальний препарат.
• 
  Іприт, бойова отруйна речовина часів першої світової війни.

Джерела

• Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.