Сульфурорганічні сполуки
Зовнішній вигляд
Сульфу́рорганíчні сполу́ки (рос. сераорганические соединения, англ. organosulfur compounds) — елементоорганічні сполуки, що містять зв'язок атома сірки й вуглецю в молекулі, де сірка може знаходитися в різних валентних станах і бути зв'язаною також з гетероатомами: азотом, киснем та ін. (наприклад, меркаптани, полісульфіди, сульфенові, сульфінові та сульфокислоти, сульфоксиди й сульфони, сульфонієві, тіонні, сульфамідні, сульфохлоридні, тіогетероароматичні сполуки).
- Важливі сульфурорганічні сполуки
-
Аліцин, надає часнику його особливий запах.
-
(R)-Цистеїн, амінокислота, яка містить тіольну групу
-
Тіофен, сульфурвмісна Гетероциклічна сполука
-
Додецилсульфат натрію, детергент, що входить в багато миючих засобів
-
Ліпоєва кислота, важливий кофактор мітохондріальних ензимів.
-
Пеніцилін, важливий антибіотик.
-
Сульфаніламід, антибактеріальний препарат.
-
Іприт, бойова отруйна речовина часів першої світової війни.
- Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
![]() |
Це незавершена стаття з органічної хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |