Сума Чакрабарті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сума Чакрабарті
SirSuma.jpg
Народився 1959
Джалпайгуріd, Західний Бенгал, Індія
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Діяльність економіст
Alma mater Університет Сассекса і Нью-коледжd
Нагороди
Лицарі-Командори ордена Лазні‎

Сума Чакрабарті (англ. Suma Chakrabarti; нар. 1959, Західна Бенгалія, Індія) — 6-й Президент Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Рада керуючих Банку обрала його на посаду Президента ЄБРР на чотирирічний термін (з 3 липня 2012), а в травні 2016 переобрала на другий чотирирічний термін. На цій посаді він змінив Томаса Мірова, який займав її з 2008.

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчивши Оксфордський університет за спеціальностями «політика», «філософія» й «економіка», отримав потім ступінь магістра за спеціальністю «економіка розвитку» в Університеті Суссексу. Йому також присвоєно почесний ступінь доктора наук університетами Суссексу та Східної Англії.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Володіє великим досвідом у питаннях економіки та політики міжнародного розвитку, а також у розробці та проведенні масштабних реформ у системі державної служби.

Його попередня посада — постійний секретар Міністерства юстиції Великої Британії, яка є найвищою в державній службі даного відомства. До цього, починаючи з 2002, очолював Департамент міжнародного розвитку Великої Британії — колишнє Управління розвитку зарубіжних країн (ОДА), — де він тісно взаємодіяв з країнами Східної Європи, колишнього СРСР, Близького Сходу та Північної Африки, чия економіка переживала період корінних перетворень. Широку популярність здобула та ключова роль, яку він зіграв в успішному розвитку Фонду «ноу-хау» для Центральної та Східної Європи. У взаємодії з Європейською комісією працював над вдосконаленням її програм для країн Близького Сходу та Північної Африки.

Наприкінці 1990-х працював у Скарбниці Її Величності (Міністерстві фінансів Великої Британії), де він відповідав за питання державного бюджету, а на початку 2000-х — в апараті Кабінету міністрів, де займався міжвідомчою координацією по стратегічних напрямах і згодом відповідав за формування порядку денного засідань уряду.

Схвально відзивався про керівника НБУ — Валерію Гонтарєву[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ворожко, Тетяна. Гонтареву назвали "героїнею реформ" у Вашингтоні. VOA (uk). Процитовано 2017-04-20. 

Посилання[ред. | ред. код]