Сумська Наталя В'ячеславівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наталя Сумська
Ім'я при народженні Наталія В'ячеславівна Сумська
Народилася 22 квітня 1956(1956-04-22)[1] (66 років)
Катюжанка, Вишгородський район, Україна
Національність українка
Громадянство Україна Україна
Діяльність акторка, ведуча, телеведуча
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Заклад Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка і Інтер
Чоловік Хостікоєв Анатолій Георгійович
Діти Дарина Мамай
В'ячеслав Хостікоєв
Батьки Сумський В'ячеслав Гнатович
Сумська Ганна Іванівна
Брати / сестри Ольга Сумська
IMDb ID 0838920
Нагороди та премії
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Народний артист України — 2000
Заслужений артист України
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 2008

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Ната́ля В'ячесла́вівна Сумська́ (нар. 22 квітня 1956[2], Катюжанка, Вишгородський район, Київська область, Українська РСР) — українська акторка та телеведуча.

Провідна акторка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, Народна артистка України (2000). Володарка кінопремії «Золота дзиґа» за роль ворожки Явдохи у фільмі «Чорний ворон» (2020). Триразова лауреатка театральної премії «Київська пектораль» (2000, 2011, 2015). Лауреатка Шевченківської премії (2008) та Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки (2009).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в селі Катюжанка Київської області в родині акторів Національного драматичного театру імені Івана Франка - народного артиста України В'ячеслава Гнатовича Сумського (1934-2007) та заслуженої артистки України Ганни Іванівни Опанасенко-Сумської (1933-2022). Молодша сестра — Ольга Сумська (нар. 1966). До 10 років жила у Львові.

У 1977 закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (майстерня Народного артиста України Анатолія Решетникова).

З 1977 — акторка Національного академічного театру ім. Івана Франка.[3]

З осені 2003 до початку 2010 — ведуча програми «Ключовий момент» на телеканалі «Інтер», випуск якої припинено попри досить високі рейтингові показники.[4][5]

Працює в театральній компанії «Бенюк і Хостікоєв».

Є членкинею Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з грудня 2016).[6]

Одружена з Анатолієм Хостікоєвим. Має двох дітей: дочку Дарину Мамай-Сумську (нар. 16 червня 1982) (від першого шлюбу з Ігорем Мамаєм[7]) та сина В'ячеслава Хостікоєва (нар. 26 червня 1996).

Театральні роботи[ред. | ред. код]

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка
Театральная компания «Бенюк и Хостикоев»
Інші театри

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1973 — Чінара
  • 1978 — «Дві сім'ї» (фільм-вистава) — епізод
  • 1978 — «Наталка Полтавка» — Наталка
  • 1989 — «Чекайте зв'язкового» — Марина Карпівна Поліщук, вчителька, дружина Романа
  • 1980 — «Дивна відпустка»
  • 1980 — «Від Бугу до Вісли» — Надя Циганок
  • 1980 — «Чекаю й сподіваюсь» — радистка Віра
  • 1980 — «Дударики» — Христина
  • 1980—1981 — «Мужність» — Галчонок
  • 1981 — «Така пізня, така тепла осінь» — суперниця
  • 1982 — «Побачення» — Женя
  • 1984 — «І прекрасна мить перемоги» — Женя Сабурова
  • 1984 — «Загублені в пісках»
  • 1984 — «В лісах під Ковелем» — Марина
  • 1985 — Диктатура (фільм-вистава) — Небаба
  • 1985 — «Чужий дзвінок» — вчителька
  • 1985 — «Кармелюк» — Марія Кармелюк
  • 1986 — «Крижані квіти»
  • 1987 — «Солом'яні дзвони»
  • 1987 — «Конотопська відьма» (фільм-вистава)
  • 1988 — «Державний кордон» — Марія
  • 1988 — «Театральний сезон»
  • 1989 — «Гори димлять» — Марічка, головна роль
  • 1989 — «Закон» — Інна Василівна
  • 1989 — Назар Стодоля (фільм-вистава) — Стеха
  • 1991 — «Карпатське золото» — Ольга
  • 1991 — «За часів Гайхан-бея»
  • 1992 — «Для домашнього огнища» — Юлія Шаблинська
  • 1992 — «Постріл у труні» — дружина Романа
  • 1993 — «Злочин з багатьма невідомими» — Евка Підгайна
  • 1997 — Роксолана. Настуня — циганка
  • 1997 — «Роксолана 2. Кохана дружина Халіфа» — циганка
  • 2002 — «Вишивальниця в сутінках» — Марина Володимирівна, вчителька, головна роль
  • 2007 — «Коли її зовсім не чекаєш» — Наталя, дружина Петра
  • 2007 — «Дуже новорічне кіно»
  • 2012 — Перекотиполе — Галя
  • 2014 — Поки станиця спить — Віра Петрівна, дружина Гаврила Петровича
  • 2014 — Трохи інші — Жанна Йосипівна
  • 2014 — Пляж — Ольга Павлова
  • 2014 — Брат за брата-3 — Олена Фролова
  • 2015 — Казка старого мельника
  • 2015  — Слуга народу — Марія Стефанівна Голобородько, мати президента
  • 2016 — Катерина — Марія Павлівна, мати Катерини
  • 2016—2017 — Село на мільйон — Тетяна, дружина голови сільради
  • 2017 — Сторожова застава — Маланка
  • 2017 — Слуга народу 2 від любові до імпічменту — Марія Стефанівна Голобородько, мати президента
  • 2019 — Подорожники — мати Ірини
  • 2019 — Чорний ворон — ворожка Явдоха
  • 2021 — Казка старого мельника — дружина мельника

Дублювання та озвучення українською[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль Актор оригіналу
2012 Відважна англ. Brave Відьма Джулі Волтерс
2018 Суперсімейка 2 англ. Incredibles 2 Посол Ізабелла Росселліні

Ордени та звання[ред. | ред. код]

  • Міжнародний Орден Миколи Чудотворця (1992)
  • Орден Варвари Великомучениці (2005)
  • Орден «За заслуги» III  ст. (26 березня 2016) — за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і театрального мистецтва, значні творчі здобутки, високу професійну майстерність та з нагоди Міжнародного дня театру[11]
  • Орден «За заслуги» ІІ ступеня (21 серпня 2020) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[12]

Нагороди й номінації[ред. | ред. код]

Рік Категорія Робота Результат
Національна кінопремія «Золота дзиґа»
2020 Найкраща жіноча роль другого плану Чорний ворон Нагорода[13]
«Київська пектораль»
1993 Найкраще виконання жіночої ролі Біла ворона Номінація
2000 Три сестри Нагорода
2011 Грек Зорба Нагорода
2015 Найкраще виконання жіночої ролі другого плану Живий труп Нагорода
2017 Найкраще виконання жіночої ролі Незрівнянна Номінація
2019 Найкраще виконання жіночої ролі другого плану Коріолан Номінація
Премія незалежних критиків України («Йорік»)
1999 Найкраще виконання жіночої ролі Три сестри Нагорода
Національна премія України імені Тараса Шевченка
2008 Вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва Про мишей і людей Нагорода
Премія імені Лесі Українки
2009 Театральні вистави для дітей та юнацтва Кайдашева сім'я Нагорода
Всеукраїнська премія «Жінка III тисячоліття»
2007 Рейтинг Нагорода

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Наталія Сумська: «Моє життя — гра» [Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — CITY LiFE, № 3 (31) Березень 2007
  3. Тетяна ПОЛІЩУК (10 липня 2019). «Я – «біла» ворона!» Наталя Сумська — актриса театру ім. І.Франка (ua). «День» №121. Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 2019-7-11. 
  4. Наталя Сумська: «Інтер», розлучившись із «Ключовим моментом», як типовий батько, забув про дитя. [Архівовано 2011-03-17 у Wayback Machine.] — Телекритика, 25.03.2010.
  5. «Ключовий момент» запустив сайт. [Архівовано 2011-05-05 у Wayback Machine.] — Телекритика, 02.04.2010.
  6. Указ Президента України від 23 грудня 2016 року № 575/2016 «Про склад Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка». Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 27 грудня 2016. 
  7. Дарина Сумська: Дуже важливо. Архів оригіналу за 22 жовтня 2013. Процитовано 5 червня 2011. 
  8. У пошуках норвезького Гамлета. Іван Уривський у галереї Генріка Ібсена (ua). «Театрально-концертний Київ». 9 березня 2021. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 2021-3-09. 
  9. Наталия Сумская. Не родись красивой. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019. 
  10. «Ураган по имени Одесса»: Сумская научила Филимонова делать дорожку из «кокаина». Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 17 червня 2019. 
  11. Указ Президента України від 26 березня 2016 року № 117/2016 «Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва»
  12. Указ Президента України від 21 серпня 2020 року № 335/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
  13. Лауреати Четвертої Національної кінопремії "Золота Дзиґа": повний список переможців | Новини. Українська Кіноакадемія (укр.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 19 листопада 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]