Сумітранандан Пант
| Сумітранандан Пант | |
|---|---|
гінді सुमित्रानन्दन पन्त  | |
.jpg) | |
| Народився | 20 травня 1900[1] Баґешвар, Північно-Західні провінції, Британська Індія, Британська імперія |
| Помер | 28 грудня 1977 (у віці 77 років) Праяградж, Уттар-Прадеш, Індія |
| Країна |  Британська Індія Індія |
| Діяльність | письменник, поет |
| Знання мов | гінді[1] |
| Мова творів | гінді |
| Magnum opus | Kala aur Burha Chandd |
| Нагороди | Padma Bhushan (1961) Jnanpith Award (1968) |
 Сумітранандан Пант у Вікісховищі | |
Сумітранандан Пант (20 травня 1900 року — 28 грудня 1977 року) — індійський поет.
Сумітранандан Пант народився в родині менеджера місцевого чайного саду, тому Пант ніколи не був у фінансовій біді. Він виріс у селі та плекав любов до колориту сільської Індії. У 1918 році Пант вступив до Квінс-коледжу в Банарасі. Там він познайомився з творами Сароджіні Найду та Рабіндраната Тагора, та англійських поетів-романтиків. У 1919 році він переїхав до Аллахабада, і там два роки відвідував коледж. Потім він зосередився на поезії, опублікувавши збірку віршів у 1926 році. У вступі до книги Пант висловив невдоволення тим, що носії гінді «мислять однією мовою, а висловлюються іншою». [2] Він прагнув допомогти запровадити нову національну мову.
Пант переїхав до Калаканкара в 1931 році та дев'ять років він жив усамітненим життям на природі. Одночасно він захопився роботами та мисленням Карла Маркса та Махатми Ганді, присвятивши їм кілька віршів у своїй поезії, яку створив у цей час. Пант повернувся до Алмори в 1941 році, де відвідував драматичні заняття в Культурному центрі Удай Шанкар. Через три роки він переїхав до Мадрасу, а потім до Пондічеррі, відвідуючи ашрам Ауробіндо.
Він був одним із найвідоміших поетів 20-го століття мовою хінді, відомий романтизмом у віршах, які були натхненні природою, людьми та внутрішньою красою. [2] Пант є автором двадцяти восьми опублікованих творів, включаючи поезію, віршовані п’єси та есе.
Окрім віршів Чхаявааді, Пант також писав прогресивні, гуманістичні та [3] філософські вірші. Пант з часом вийшов за межі цього стилю.
У 1960 році Пант отримав нагороду Sahitya Academy, яку вручає Літературна академія Індії.
У 1969 році Пант став першим хінді-поетом, який отримав премію Джнанпіта, яка вважається найвищою літературною нагородою в Індії. Цю нагороду він отримав за збірку своїх найвідоміших віршів під назвою «Чідамбара». [4] [5]
У 1961 році уряд Індії нагородив його орденом Падма Бхушан [6] [4]
Пант помер 28 грудня 1977 року в Аллахабаді, Уттар-Прадеш, Індія. Будинок його дитинства в Каусані перетворено на музей.
- 1 2 Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- 1 2 Rubin, David (1993). The Return of Sarasvati: Four Hindi Poets. Oxford University Press. pp. 105–106. ISBN 978-0195643695
- ↑ Chhayavaadi Poet Sumitranandan Pant. Youtube.
- 1 2 पर्वत प्रदेश में पावास. स्पर्श भाग 2 (гінді). NCERT. с. 25. ISBN 81-7450-647-0.
- ↑ Jnanpith Laureates Official listings. Jnanpith Website. Архів оригіналу за 13 жовтня 2007. [Архівовано 2007-10-13 у Wayback Machine.]
- ↑ Padma Awards (PDF). Ministry of Home Affairs, Government of India. 2015. Процитовано 21 липня 2015.