Сунгурларе
місто | ||||
|---|---|---|---|---|
| Сунгурларе болг. Сунгурларе | ||||
 | ||||
| Країна |
 Болгарія | |||
| Область | Бургаська область | |||
| Община | Сунгурларе | |||
| Код ЕКАТТЕ | 70247 | |||
| Поштовий індекс | 8470 | |||
| Телефонний код | 05571 | |||
| 42°45′47″ пн. ш. 26°46′38″ сх. д.H G O | ||||
| Висота | 203 | |||
| Населення | 3226 (2011) | |||
| Телефонний код | +421-05571 | |||
| Відстань | ||||
| До обласного центру | ||||
| фізична | 63 км [2] | |||
| До Софії | ||||
| фізична | 281 км [2] | |||
| Розташування | ||||
  Сунгурларе Сунгурларе (Болгарія) | ||||
| Мапа | ||||
| ||||
 Сунгурларе у Вікісховищі
| ||||
Сунгурла́ре (болг. Сунгурларе) — місто в Бургаській області Болгарії. Адміністративний центр громади Сунгурларе.
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису населення 2011 року у місті проживали 3226 осіб.
Національний склад населення міста[3]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| болгари | 1921 | 77,6% |
| турки | 330 | 13,3% |
| цигани | 156 | 6,3% |
| інша | 27 | 1,1% |
| не визначились | 40 | 1,6% |
| Всього відповіли | 2474 |
Розподіл населення за віком у 2011 році[4]:
Динаміка населення[5]:
Географія[ред. | ред. код]
Сунгурларе розташоване в однойменній долині, яка простягається від с. Мокрен до с. Лозарево. Місто в 85 км на північ від Бургаса, в 50 км на схід від м. Сливен, в 45 км на північ від м. Ямбол , в 30 км на захід від м. Карнобат і в 14 км на схід від с. Мокрен. Місто розташоване на 189 метрах над рівнем моря біля підніжжя південного схилу Східних Балкан..
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат помірно континентальний. Характеризується м'якою зимою, ранньою весною, помірним літом і теплою осінню. Опадів недостатньо. Сильних снігопадів не буває, але північні вітри досить часте явище.
Історія[ред. | ред. код]
Район був населений з античних часів. В землях Сунгурларе знайдені залишки селища пізньої залізної доби, а також знайдені кілька великих фракійських надгробків, керамічні посудини та римські монети. Жодних історичних даних про час, коли Сунгурларе було створено як болгарське поселення, немає. Можна припустити, що з захопленням Карнобату та інших міст Північно-східної Фракії після битви при Черномені (1371 р.) долина Сунгурлар також підпадає під османське правління. За часів Османської імперії селище знаходилося на приблизно в кілометрі на північний захід від свого поточного розташування (у лісах над урочищем "Ічмята"). Згодом жителі селилися в сьогоднішніх землях міста. Селище згадується в турецьких реєстрах XVI століття під назвами Сьонгурларе і Сонгурлар. За їхніми даними, протягом цього періоду населення Сунгурларе було здебільшого турецьким. Під час Російсько-турецької війни визвольні війська пройшли через Сунгурларе 21 і 22 січня 1878 року. Після визволення Котела і Нейково, 20 сімей переселилися в Сунгурларе, а місцеві турки емігрували на південь. Сунгурларе згадується Костянтином Іречком, який відвідав його в 1884 році: «Сунгурларе - це гідне село з 272 будинками. Воно лежить на дорозі від Карнобату до Вирбиці, і при його багатстві воно має відоме майбутнє». У 1882 році було заснований читацький центр "Просвіта", а через чотири роки (1886) - школа "Св. Кирила і Мефодія" (сьогодні це школа «Христо Ботев»). У 1900 році уряд д-ра Василя Радославова спробував повернути натуральну форму податку на десятину (в період 1895-1900 рр. податок був грошовим), але це був привід для сільських повстань і заворушень в різних частинах країни, у тому числі в Сунгурларі. На початку 1908 року було відкрито телеграфно-поштове відділення у зв'язку з підвищеними потребами та на прохання міської ради. З Карнобатом встановлено телефонний зв'язок. Під час війн за національне об'єднання (1912 - 1918) Сунгурларе та прилеглі села зазнали 44 жертви. У 1921 році було завершено будівництво церкви "Святий Архангел Михайло" (всі ікони були подаровані сунгуларцями). Під час подій 1923 року в Сунгурларі не було особливих потрясінь, але македонці з ВМРО прибули в село разом з військами для охорони сіл долини. У 1927 р. було створено Народний банк «Сунгурларська долина», а в наступному 1928 р. було створено виробничий і винний кооператив «Сунгурларський мускат». Навесні 1941 року німецькі війська були тимчасово розміщені в будівлі школи. Під час антифашистського опору (1941-44), незважаючи на часті дії партизанського отряду "Серть фашизму" в прилеглих селах, не було жодних партизанів з Сунгурларе, але місцеві комуністи були арештовані і відправлені до в'язниць у концентраційні табори. У Сунгурларе були жандарми зі Сливена для охорони сіл. У 9. IX.1944 було проголошено формування нового уряду.
У 12. ІХ 1944 радянські війська перетинають село. На двох етапах Вітчизняної війни (1944-1945) загинуло 95 осіб з Сунгурларе, з яких 8 було вбито (скромний пам'ятник був зведений в 1969 році, щоб увічнити їхню пам'ять). У 1945 році було створено одне з перших кооперативних господарств країни. У тому ж році було створено трудовиробничий кооператив (ТВК), а в 1952 році створено машинно-тракторну станцію.
4 вересня 1974 р. селище було оголошене містом указом Державної ради Народної Республіки Болгарія. У зв'язку з 13-ю річницею Болгарії відкрито нову будівлю поштового відділення (1981), а в 1988 році відкрито музейну колекцію виноробства.
Державні установи[ред. | ред. код]
Районне відділення поліції, . громадський центр "Просвіта", муніципальна адміністрація, загальноосвітня школа ім. Христо Ботева, ДСГП "Сунгурларе", муніципальна лікарня, поштове відділення, банк, музей виноградарства, інформаційний бізнес-центр, дитячий садок "Сонце", муніципальне управління сільського господарства, ПК "Сунгурларський мускат".
Економіка[ред. | ред. код]
Добре розвинені землеробство і вирощування зернових культур. Традиційне вирощування виноградних насаджень (сорт Сунгурларський мускат) протягом століть. У 1978 році був відкритий завод гідравличних елементів «Молодість», як підрозділ "Бончо Шаун" - Казанлик у системі "Гідравліки" яка виробляє дросельні клапани для трубних фітингів потреб мотокаробудування і різних гідравлічних сільськогосподарських систем, в транспортних і стаціонарних машинах. Місцевий Вінпром "Вінекс Славянці" є одним з найпрестижніших виробників вина в Болгарії. На його 6300 акрах виноградників, він виробляє високоякісні столові та білі вина, ракії, вермути та аперитиви для внутрішнього ринку та експорту.
Особи[ред. | ред. код]
- Антонія Малінова, актриса
- Пламен Гетов, футболіст
- Тоні Дачева, попфолк-співачка
Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]
- Урочище "Ічмя", про яке є легенда, як християнка знайшла свою смерть, щоб не прийняти мусульманську віру.
- Музей виноградарства і вина.
- Пам'ятник жертвам Вітчизняної війни та Тодору Живкову з нагоди 100-річчя з дня його народження (2011)
- Меморіальна дошка на місці, де в 1900 р. відбулося повстання проти податку на десятину.
Регулярні події[ред. | ред. код]
- 14 лютого - Свято Трифона Зарезана святкується як день міста.
- Перша субота червня кожного року проводиться Мегданське свято "Долина співочих і танцювальних лоз".
- 6 вересня - свято Сунгурларе з нагоди його оголошення містом.
- Останньою суботою жовтня є Національний фольклорний конкурс виконавців "Руско Стефанов".
Спорт[ред. | ред. код]
Місцевий футбольний клуб "Сунгурларська долина" має довгу історію, хоча зараз він не переживає свої найкращі дні. Одна з небагатьох команд, що протягом свого існування мала однакову назву і вона ніколи не змінювалася. Клуб двічі восьмифіналіст у республіканському чемпіонаті країни (до 1974 року), а також численний окружний чемпіон.
На початку 1970-х років м. Сунгурларе також мало команду з баскетболу, яка змагалася у 2-й групі Зони "Загоре".
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Sungurlare", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q10096151/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проєкт:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.
- ↑ а б Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
- ↑ Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и самоопределение по етническа принадлежност към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 05.04.2013. Процитовано 18 березня 2012.
- ↑ Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и възраст към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 14.08.2013. Процитовано 18 березня 2012.
- ↑ Национален статистически институт. Справка за населението на гр. Сунгурларе, общ. Сунгурларе, обл. Бургас (болгарською) . Архів оригіналу за 15 серпня 2013. Процитовано 23 січня 2012.
| ||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Болгарії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
