Суне Сік
| Суне Сік швед. Sune Sik | |
| Народження: | 1154 |
|---|---|
| Смерть: | 12 століття |
| Поховання: | Vreta Abbeyd |
| Країна: | Швеція |
| Рід: |
_heraldry_1725_drawing_(crop).svg){kind=small} династія Сверкерів |
| Батько: | Сверкер I Старший |
| Діти: | Інґрід Ільва[1] |
Суне Сік (швед. Sune Sik; 1154 — невідомо) — ймовірно, шведський принц. За словами Олауса Петрі, він був молодшим сином короля Сверкера I та батьком Інґрід Ільви, що дозволяє його вважати прямим предком Біргера та королівської лінії династії Б'єльбу.
.jpg)
У документах, що збереглися до сьогодення, можна знайти одного Суне Сіка, який жив набагато пізніше. Цей Суне Сік зробив пожертву абатству Врета вже 1297 року[2]. Можливо, він наказав відновити каплицю, в якій він зрештою був похований, а потім цистерціанська традиція могла назвати його принцем[3]. Це змусило деяких істориків вважати інформацію Олауса Петрі про нього недостовірною[3].
Інші шведські історики вважають, що Суне Сік, як син короля Сверкера, був історичною особистістю і саме тією людиною, що похована в абатстві Врета (див. фото)[4][5][6]. Згідно зі шведським магістром філософії XVIII століття Магнусом Бореном, Суне був також герцогом Естерйотланда[7] (у той час, коли використання такого титулу в Швеції невідомо[8]).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- ↑ Harrison, Dick. Jarlens sekel. — 2002. — С. 248. — ISBN 91-7324-999-8.. — «... en viss Sune Sik när denne år 1297 stadfäste en donation till Vreta kloster.».
- ↑ а б Natanael Beckman. Kungagravar och medeltidshistoria // Fornvännen. — № 16. — С. 46. Процитовано 2009-07-17.. — «Jag har nämnt ovan, att cisterciensernas tradition tilldelat Sverker en son, Sune Sik, som icke rimligtvis kan vara historisk i denna egenskap. Jag har också antytt, att han antagligen fått sin prinsvärdighet genom missförstånd och vore att identifiera med en donator till klostret, som möter i ett diplom av 1297».
- ↑ Lars O. Lagerqvist and Nils Åberg (2002) in Kings and Rulers of Sweden ISBN 91-87064-35-9 p. 15
- ↑ Nils Ahnlund Historisk tidskrift 1945 p. 332-351
- ↑ Markus Lindberg Meddelanden från Östergötlands länsmuseum 2003 ISBN 91-85908-52-5 p. 72, 74 & 80
- ↑ Borænius, Magnus in Klostret i Vreta i Östergötland 1724 (published again 2003)
- ↑ Prof. Jan Svanberg in Furstebilder från folkungatid ISBN 91-85884-52-9 p. 97