Сунки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Сунки
Sunky gerb.png
Герб
село та околиці
село та околиці
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Смілянський
Рада/громада Сунківська сільська рада
Код КОАТУУ 7123788501
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 1328
Площа км²
Густота населення 0 осіб/км²
Поштовий індекс 20741
Телефонний код +380 4733
Географічні дані
Географічні координати 49°13′25″ пн. ш. 31°59′34″ сх. д. / 49.22361° пн. ш. 31.99278° сх. д. / 49.22361; 31.99278Координати: 49°13′25″ пн. ш. 31°59′34″ сх. д. / 49.22361° пн. ш. 31.99278° сх. д. / 49.22361; 31.99278
Середня висота
над рівнем моря
173 м
Водойми річка Сунки
Місцева влада
Адреса ради 20741, с. Сунки, вул. Центральна, 6; тел. 9-62-31
Сільський голова Гнатенко Володимир Петрович
Карта
Сунки. Карта розташування: Україна
Сунки
Сунки
Сунки. Карта розташування: Черкаська область
Сунки
Сунки

Сунки у Вікісховищі?

Су́нки — село в Україні, у Смілянському районі Черкаської області. У селі мешкає 1328 людей.

Церква Св. Трійці

Географія[ред. | ред. код]

У селі бере початок річка Сунки.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Сунківської волості Черкаського повіту Київської губернії, мешкало 2358 осіб, налічувалось 381 дворове господарство, існували православна церква, школа, лікарня, 3 постоялих будинки, 2 лавки, 3 водяних і 17 вітряних млинів[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3236 осіб (1591 чоловічої статі та 1645 — жіночої), з яких 3225 — православної віри[2].

Частину сцен фільму «За твою долю» знімали в селі в 1972 році.[джерело?]

Пов'язані особи[ред. | ред. код]

На початку XIX ст. село Сунки належало відомому учаснику війни 1812 р. генералу Раєвському, в середині XIX ст. — Соф'ї Раєвській, а з 1900 р. — володарка села княгиня Наталія Григорівна Яшвіль (1862—1939).

Саме тут видатний російський художник Михайло Нестеров, котрий прожив у Сунках дев'ять років, написав відомий портрет княгині Н. Г. Яшвіль, що нині міститься у Київській національній картинній галереї, а також майже всі етюди до стінописів Марфо-Мар'їнської обітелі у Москві.

Народні промисли[ред. | ред. код]

У минулому село — один з найбільших та найцікавіших центрів черкаського народного гончарства: горщики, макітри, глечики та глиняні іграшки постачались до Сміли, Черкас та Києва. Село мало декілька ремісничих династій гончарів:

  • Гнатенки
  • Дем'яненки
  • Дорошенки
  • Мартиненки
  • Сухих та ін.

За часів СРСР гончарне ремесло занепало. Старовинні зразки гончарства можна побачити у сільському музеї, для якого виділено дві кімнати в Будинку культури.

Також село пишається династіями майстринь-вишивальниць: їхні роботи були представлені на виставках у Києві, Москві, Петербурзі, а найкращі з них навіть були нагороджені бронзовою та золотою медалями на всесвітній виставці у Парижі.

Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]

Поблизу села розташовано гідрологічний заказник місцевого значення Сунківський та ландшафтний заказник Сунківський-1.

Освіта та наука[ред. | ред. код]

В с. Сунки школа існує з 1863 року. Спочатку вона називалася церковно–приходською з чотирирічним навчанням. Сьогодні в школі є 11 класів , в яких навчається 105 учнів . Працює педагогічний колектив із 21 вчителів (9 випускників цієї школи ). Сьогодні школа називається: СУНКІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І - ІІІ СТУПЕНІВ СМІЛЯНСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ.

Також існує дитсадок: Дошкільний навчальний заклад № 27 "Ромашка" с. Сунки.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-81)