Сунки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Сунки
Герб
село та околиці
село та околиці
село та околиці
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Черкаський район
Громада Березняківська сільська громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 17 століття[1]
Населення 1328
Площа км²
Густота населення 0 осіб/км²
Поштовий індекс 20741
Телефонний код +380 4733
Географічні дані
Географічні координати 49°13′25″ пн. ш. 31°59′34″ сх. д. / 49.22361° пн. ш. 31.99278° сх. д. / 49.22361; 31.99278Координати: 49°13′25″ пн. ш. 31°59′34″ сх. д. / 49.22361° пн. ш. 31.99278° сх. д. / 49.22361; 31.99278
Середня висота
над рівнем моря
173 м
Водойми річка Сунка
Місцева влада
Адреса ради с. Березняки
Карта
Сунки. Карта розташування: Україна
Сунки
Сунки
Сунки. Карта розташування: Черкаська область
Сунки
Сунки
Мапа
Мапа

CMNS: Сунки у Вікісховищі

Су́нки — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, у складі Березняківської сільської громади. У селі мешкає 1328 людей.

Церква Св. Трійці

Географія[ред. | ред. код]

У селі бере початок річка Сунка.

У 1909 році у глинищі копаючи пісок для гончарювання селянин Іван Бердник знайшов кістки мамонта. Знахідку оглянув граф Бобринський зафотографувавши їх на місці[2].

Історія[ред. | ред. код]

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Сунківської волості Черкаського повіту Київської губернії, мешкало 2358 осіб, налічувалось 381 дворове господарство, існували православна церква, школа, лікарня, 3 постоялих будинки, 2 лавки, 3 водяних і 17 вітряних млинів[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3236 осіб (1591 чоловічої статі та 1645 — жіночої), з яких 3225 — православної віри[4].

Частину сцен фільму «За твою долю» знімали в селі в 1972 році.[джерело?]

Пов'язані особи[ред. | ред. код]

На початку XIX ст. село Сунки належало відомому учаснику війни 1812 р. генералу Раєвському, в середині XIX ст. — Соф'ї Раєвській, а з 1900 р. — володарка села княгиня Наталія Григорівна Яшвіль (1862—1939).

Саме тут видатний російський художник Михайло Нестеров, котрий прожив у Сунках дев'ять років, написав відомий портрет княгині Н. Г. Яшвіль, що нині міститься у Київській національній картинній галереї, а також майже всі етюди до стінописів Марфо-Мар'їнської обітелі у Москві.

Народні промисли[ред. | ред. код]

У минулому село — один з найбільших та найцікавіших центрів черкаського народного гончарства: горщики, макітри, глечики та глиняні іграшки постачались до Сміли, Черкас та Києва. Село мало декілька ремісничих династій гончарів:

  • Гнатенки
  • Дем'яненки
  • Дорошенки
  • Мартиненки
  • Сухих та ін.

За часів СРСР гончарне ремесло занепало. Старовинні зразки гончарства можна побачити у сільському музеї, для якого виділено дві кімнати в Будинку культури.

Також село пишається династіями майстринь-вишивальниць: їхні роботи були представлені на виставках у Києві, Москві, Петербурзі, а найкращі з них навіть були нагороджені бронзовою та золотою медалями на всесвітній виставці у Парижі.

Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]

Поблизу села розташовано гідрологічний заказник місцевого значення Сунківський та ландшафтний заказник Сунківський-1.

Освіта та наука[ред. | ред. код]

В с. Сунки школа існує з 1863 року. Спочатку вона називалася церковно–приходською з чотирирічним навчанням. Сьогодні в школі є 11 класів, в яких навчається 105 учнів . Працює педагогічний колектив із 21 вчителів (9 випускників цієї школи). Сьогодні школа називається: СУНКІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І — ІІІ СТУПЕНІВ СМІЛЯНСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ.

Також існує дитсадок: Дошкільний навчальний заклад № 27 «Ромашка» с. Сунки.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. УРЕ. Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 1 жовтня 2020. 
  2. Дописи. с.Сунки.. Рада. газета 1909 № 176 с.4. (українська). 5.08.1909. Архів оригіналу за 30 березня 2020. 
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-81)