Суоярві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Суоярві
Suojärvi

Suojärvi.jpg

Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 62°05′ пн. ш. 32°22′ сх. д.H G O

Країна Росія
Регіон Республіка Карелія
Муніципальний район Суоярвський район
Міське поселення Суоярвське міське поселення
Глава міського поселення Петров Роман Віталійович [1]
Дата заснування XVI століття
Місто з 1940 рік | 1940 року
Площа км²
Висота центру 155  м
Населення 9076 осіб (2016)
Національний склад росіяни, карели, фіни
Конфесійний склад православ'я
Катойконім суоярвци
Міста-побратими Тосно
Телефонний код 81457
Поштовий індекс 186870, 186872
Код ЗКАТУ 86250501000
GeoNames 486186
Офіційний сайт Суоярвського міське поселення
Суоярві. Карта розташування: Росія
Суоярві
Суоярві
Суоярві (Росія)

Суоярві (фін. Suojärvi, карел. Suojärvi, в перекладі — «болотне озеро» ) — місто в Російській Федерації, в Республіці Карелії, адміністративний центр Суоярвського району.

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване в південній частині Республіки Карелії, за 136 км від Петрозаводська на південному березі озера Суоярві.

Історія[ред. | ред. код]

Узбережжя озера Суоярві почало заселятися з XIV ст. В архівних документах 1500 року згадується про поселення Кайпаа з 20 дворами на південному березі озера Суоярві — там, де зараз знаходяться міські квартали.

У XVI — XVII ст. поселення входило до складу Водської пятіни Новгородської землі як Шуерєцкій погост.

У 1617 році територія поселення була включена до складу Шведського королівства.

У 1721 році, в результаті Північної війни, територію поселення було включено до складу Виборзькій провінції Санкт-Петербурзької губернії.

У 1812 році територію було включено до складу Суоярвської волості князівства Фінляндського Російської імперії. У 1917 році князівство Фінляндське стало незалежною державою.

Фінляндія

У 1917—1940 роках — поселення в складі Фінляндії.

Радянсько-фінська війна (1939-1940)
Бої в грудні 1939 року в районі Суоярві.
Громада Суоярві на карті території, що відійшла на користь СРСР.

30 листопада 1939 року почалася війна, оборону в районі між озерами Суоярві і Варпаярві вела 12-та стрілецька дивізія ( 12. divisioona).

У грудні 1939 року наступаючі з'єднання 8-ї армії Червоної армії просунулися вперед на 86 км, оволоділи Суоярві, Лоймолой та Піткяранту. В ході грудневих боїв 1939 радянське командування прийняло рішення, що для постачання свого угруповання радянських військ недостатньою існуючих ґрунтових автомобільних доріг: Петрозаводськ — Вешкеліца — Чалка і Спаська губа — Вохтозеро — Чалка і необхідне будівництво залізниці для подальшого наступу Червоної армії.

У Суоярві евакуацію мирного населення не було проведено і жителі волості залишилися на місцях. 2 лютого 1940 року, згідно з директивою Ставки Верховного Головнокомандування СРСР «Про заходи по боротьбі зі шпигунством», почалося виселення фінського населення із зайнятих територій в тил Карелії в спеціальні табори

У період з січня по квітень 1940 року радянські залізничні війська проклали залізницю з Петрозаводська до Суоярві. Протяжність дороги становила 132 кілометри. Її будівництво закінчилося після укладення мирного договору 1940 року. Перший поїзд пройшов по новій лінії 15 березня 1940 року[2][3]. 20 березня 1940 року в Суоярві було виведено штаб 56 стрілецького корпусу. 23 листопада того ж року він був перетворений в штаб 7-ї армії.

У 1940 році після завершення Фінської війни згідно мирного договору більшість Виборзької губернії була передана СРСР. З 1940-го року Суоярві — в складі Карельської Автономної РСР.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Шейнблат Г. Ш. Суоярві. — Петрозаводськ: «Карелія», 1978—104 с .: іл. — (Міста і райони Карелії)
  • Карелія: енциклопедія: в 3 т. / Гл. ред. А. Ф. Титов. Т. 3: Р — Я. — Петрозаводськ: ВД «ПетроПресс», 2011. — С. 151—152 — 384 с .: іл., Карт. ISBN 978-5-8430-0127-8 (т. 3)

Посилання[ред. | ред. код]