Суперечка щодо відкриття Гаумеа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гаумеа стала першою з карликових планет (за визначенням Міжнародного астрономічного союзу), відкритою після відкриття Плутона в 1930 р. Утім, надання їй назви і формальне визнання її карликовою планетою затрималося на кілька років унаслідок суперечок щодо того, кого слід вважати її першовідкривачем. Уперше цей об'єкт помітила команда з Каліфорнійського технологічного інституту («Калтех») під керівництвом Майкла Брауна (Michael E. Brown). Але перше оголошення щодо неї зробила іспанська команда під керівництвом Хосе Луїса Ортіса Морено (José Luis Ortiz Moreno) — а відтак, пріоритет мав належати іспанцям.

Проте Браун запідозрив іспанську команду в шахрайстві — використанні спостережень Каліфорнійського технологічного інституту для здійснення свого відкриття. Водночас команда Ортіса звинуватила команду американців у втручанні в роботу Міжнародного астрономічного союзу (МАС). У вересні 2008 року МАС офіційно надав об'єкту назву, запропоновану американцями, — Гаумеа, хоча іспанці пропонували іншу — Атаеціна.

Відкриття й оголошення[ред. | ред. код]

Майкл Браун
Уперше Гаумеа була зафіксована на зображеннях ще 1955 року, у Паломарській обсерваторії

28 грудня 2004 року команда Майкла Брауна відкрила об'єкт, який згодом дістав назву Гаумеа, на зображеннях, які вона отримала 6 травня 2004 року в Паломарській обсерваторії (США) за допомогою 1,3-метрового телескопа SMARTS, у процесі пошуків, що мали метою відкриття десятої планети Сонячної системи. У команді цей об'єкт називали «Санта», оскільки його відкрили 28 грудня 2004 року, одразу після Різдва[1]. Утім, вже тоді було зрозуміло, що цей об'єкт не може бути планетою, адже він був значно менший від Плутона, тому Браун не поспішав робити офіційне оголошення про відкриття. Натомість він відклав його, разом з оголошеннями про кілька інших великих транснептунових об'єктів (ТНО), сподіваючись невдовзі отримати результати додаткових спостережень, аби точніше визначити їхню природу[2][3][4].

Відкривши супутники Гаумеа, команда усвідомила, що до складу Гаумеа входить більше кам'янистих порід, ніж в інших ТНО, і що її супутники складаються переважно з льоду[5]. Після цього астрономи відкрили невелике сімейство ТНО із близькими орбітами, і дійшли висновку, що вони є рештками крижаної мантії Гаумеа, яку було викинуто в простір унаслідок зіткнення[6]. 7 липня 2005 року, коли Браун завершував підготовку документа з описом відкриття, у нього народилася донька, Лайла, через що оголошення про відкриття ще відклалося[7]. 20 липня[8] команда з Калтеху опублікувала в Інтернеті витяги зі звіту, які мали передувати оголошенню відкриття на конференції у вересні. Гаумеа у них дістала код K40506A[9].

Як стверджує Пабло Сантос Санц (Pablo Santos Sanz), студент Хосе Луїса Ортіса Морено в Андалусійському астрофізичному інституті (Instituto de Astrofísica de Andalucía) в Обсерваторії С'єрра-Невада у північній Іспанії, приблизно в той самий час він досліджував масив фотографій, які команда Ортіса почала отримувати в грудні 2002 року. За його словами, він знайшов Гаумеа наприкінці липня 2005 року на зображеннях, знятих 7, 9, та 10 березня 2003 року. Згодом він казав, що, перевіряючи, чи знаходили цей об'єкт раніше, його команда наштовхнулася в Інтернеті на стисле повідомлення Брауна, у якому згадувався яскравий транснептуновий об'єкт, дуже схожий на той, який вони знайшли. 26 липня, виконавши пошук довідкового номера об'єкта K40506A у пошуковій системі Google, вони знайшли записи команди Калтеху щодо Гаумеа, але, за твердженням іспанців, ці записи містили дуже мало інформації і не давали змоги з'ясувати, чи про той самий об'єкт ідеться[3][10][11][12]. Крім того, команда Ортіса звернулася до Центру малих планет (MPC) — там теж не знайшлося інформації про цей об'єкт.

Намагаючись закріпити пріоритет відкриття за собою, уночі 27 липня 2005 року іспанці надіслали до MPC електронний лист про відкриття з темою «Відкриття великого ТНО, терміново»[13], не згадуючи при цьому записи команди Калтеху. Наступного ранку вони знову переглядали записи калтехівців, зокрема, спостереження, здійснені впродовж кількох інших ночей. Після цього вони попросили Райнера Стосса (Reiner Stoss) з любительської Астрономічної обсерваторії Майорки здійснити подальші спостереження. Стосс знайшов Гаумеа на давніх зображеннях оцифрованих слайдів Паломарської обсерваторії ще 1955 року, і тієї ж ночі, 28 липня, знайшов об'єкт на небі за допомогою власного телескопа. Через годину[8] команда Ортіса подала другий звіт до MPC, у якому містилися ці нові дані. І знову жодної згадки про доступ до даних американців не було[14]. Ці дані MPC опублікував 29 липня[14].

У прес-релізі, опублікованому того ж дня, команда Ортіса назвала Гаумеа «десятою планетою»[15]. 29 липня 2005 року Гаумеа отримала свою першу офіційну позначку — тимчасове позначення 2003 EL61, де рік «2003» визначався даними зображення, на якому здійснили відкриття іспанці[16]. 7 вересня 2006 року об'єкту надали номер і його було включено в офіційний каталог малих планет як (136108) 2003 EL61[17].

Реакція на оголошення[ред. | ред. код]

Того самого дня, коли Центр малих планет зробив це оголошення, команда Брауна оголосила про відкриття іншого об'єкта поясу Койпера — Ериди, ще віддаленішого й яскравішого (і, судячи з усього, більшого за Плутон) об'єкта, подавши його як десяту планету. Оголошення було зроблене раніше, ніж планувалося, щоб запобігти можливості інших подібних новин щодо відкриття, оскільки MPC повідомив команду Брауна, що дані її спостережень були загальнодоступні, і вони розуміли, що на той час існувала можливість доступу до даних не тільки щодо Гаумеа, а й щодо Ериди[2][18]. Того ж дня, коли Ортіс оголосив про відкриття Гаумеа, Браун подав в Astrophysical Journal свій чорновий варіант публікації про перший із її супутників, який він відкрив 26 січня 2005 року[5].

Браун, хоча він і був розчарований через те, що Ортіс його випередив, привітав його з відкриттям. Він вибачився за те, що перекинув увагу з оголошення про відкриття Гаумеа до свого оголошення — про відкриття Ериди, і пояснив це тим, що хтось переглядав отримані ним дані і що він побоювався, що хтось його випередить. Ортіс нічого не сказав про те, що саме він і переглядав дані Брауна.

Проаналізувавши записи вебсервера й дізнавшись, що дані спостережень переглядали з комп'ютера в обсерваторії С'єрра-Невада, причому саме напередодні оголошення про відкриття (цих даних було достатньо, щоб команда Ортіса мала змогу віднайти Гаумеа на своїх зображеннях 2003 року), Браун почав підозрювати, що Ортіс його ошукав. 9 серпня він написав Ортісу електронного листа з вимогою пояснень. Ортіс йому не відповів, і тоді 15 серпня команда Калтеху подала в Міжнародний астрономічний союз офіційну скаргу, звинувачуючи команду Ортіса у серйозному порушенні професійної етики науковців і відмові зізнатися у використанні чужих даних, а в MPC він подав прохання позбавити команду Ортіса статусу першовідкривачів[19]. Пізніше Ортіс визнав, що він справді переглядав дані американців, але відмовився визнати це порушенням, стверджуючи, що він просто перевіряв, чи справді об'єкт, який він відкрив, — новий[20]. Тоді Браун поцікавився, чи бачила взагалі іспанська команда цей об'єкт до того, як він опублікував коротке повідомлення про нього та дані, отримані телескопом[18].

Офіційна назва[ред. | ред. код]

Зображення іберійської богині Атаеціни, на честь якої пропонували назвати карликову планету

Протокол Міжнародного астрономічного союзу стверджує, що першовідкривачем малої планети вважається той, хто першим подає до Центру малих планет звіт, який містить достатньо даних для надійного визначення орбіти космічного об'єкта, і що першовідкривачу належить пріоритет надання назви. Таким вважався Ортіс зі своєю командою; він запропонував назву Атаеціна — на честь іберійської богині підводного світу. У римській міфології аналогічною богинею є Прозерпіна, яка, у свою чергу, є однією з коханок Плутона[10]. Утім, Атаеціна — хтонічне божество, і таку назву можна було б надати лише об'єкту, який перебуває в резонансі з Нептуном. Нововідкритий об'єкт таким не був[21].

Додержуючись вказівок Астрономічного союзу, за якими класичні об'єкти поясу Койпера слід називати іменами міфологічних істот, пов'язаних зі Створенням[22], у вересні 2006 року команда Калтеху подала формальні документи з пропозиціями імен із гавайського пантеону — і для об'єкта (136108) 2003 EL61, і для його супутників, аби «віддати належне місцевості, де ці супутники були відкриті»[23]. Імена запропонував Девід Рабіновіц (David Rabinowitz) із команди Калтеху[24]. Гаумеа — протегуюче божество острова Гаваї, де розташована Обсерваторія Мауна-Кеа. Крім того, вона ототожнюється з Папа — богинею землі й дружиною Вакеа (простір)[25]; цей факт теж «працює» на її користь, оскільки вважається, що об'єкт 2003 EL61 майже цілком складається з кам'янистих порід і не має товстої крижаної мантії навколо кам'яного ядра, що є типовим для інших відомих об'єктів поясу Койпера[6][26]. І, нарешті, Гаумеа — це богиня плодючості й дітородіння, у неї багато дітей, які виростають на різних частинах її тіла[25]; цей факт «унаочнює» сімейство крижаних тіл, які, як вважається, відкололися від карликової планети під час давнього зіткнення[6]. Два відомих супутника, які, судячи з усього, утворилися в такий спосіб[6], дістали імена двох дочок Гаумеа — Хііакі та Намака[26].

Унаслідок сперечань щодо того, хто є першовідкривачем об'єкта, а також тривалої його класифікації, об'єкт досить довго залишався без затвердженої назви. 17 вересня 2008 року Міжнародний астрономічний союз оголосив, що обидві організації, які відповідають за найменування карликових планет — Комітет щодо номенклатури малих тіл (CSBN) та Робоча група з номенклатури планетних систем (WGPSN), — зійшлися на пропозиції команди Калтеху — «Гаумеа»[27][28]. У CSBN голоси розділилися майже порівну[12]; долю назви вирішив лише один голос[10]. Однак датою відкриття було зазначено дату оголошення — 7 березня 2003 року, а місцем відкриття — Обсерваторія С'єрра-Невада; ім'я першовідкривача не було вказано[21][29][30].

Наслідки[ред. | ред. код]

Браян Марсден (Brian G. Marsden), голова Центру малих планет у Гарварді, став на бік Майкла Брауна і заявив: 

Рано чи пізно нащадки з’ясують, що сталося, і пріоритет буде надано Майку Брауну[21].

Щодо незазначеного імені першовідкривача він сказав: 

Автора відкриття не зазначено навмисно [...] Ми не хочемо спровокувати міжнародний інцидент.

Усю суперечку він назвав найгіршою від початку XVII століття, коли Галілео Галігей і Симон Маріус сперечалися щодо того, хто відкрив чотири великих супутника Юпітера[11]; урешті-решт її «виграв» Галілей[31].

Команда Ортіса висувала заперечення рішення щодо назви, закидаючи, що якщо вже не була ухвалена назва «Атаеціна», можна було б принаймні вибрати іншу, аби не називати об'єкт «на користь» жодної зі сторін, і звинуватила Міжнародний астрономічний союз у політичній упередженості. Були чутки, що один із членів CSBM справді пропонував іншу назву — Дагда, богині ірландського пантеону, але врешті-решт її відкинули[32]. Ортіс заявляв: 

Я незадоволений: я вважаю, що рішення [МАС] невдале і що воно стало поганим прецедентом[11].

Іспанська газета ABC назвала рішення «завоюванням США», стверджуючи, що головну роль зіграла політика, адже у США вдесятеро більше науковців порівняно з Іспанією[33].

Одразу після оголошення назви Майкл Браун сказав, що надавати об'єкту назву, не називаючи його першовідкривача — це дивно, але зауважив, що він задоволений результатом: 

Вважаю, що остаточне рішення було настільки хорошим, наскільки це було можливо[11].

Ніхто не заперечував його авторства відкриття двох супутників, Хііака й Намака[30]. У п'яту річницю відкриття він описав у блозі свої думки щодо важливості цього відкриття, не згадавши при цьому жодної події, пов'язаної із суперечкою[34].

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Santa et al. NASA Astrobiology Magazine. 10 вересня 2005. Архів оригіналу за 13 березня 2010. Процитовано 16 жовтня 2008.
  2. ↑ а б Mike Brown (17 вересня 2008). Haumea. Mike Brown's Planets. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 22 вересня 2008.
  3. ↑ а б Cressey, Daniel (22 вересня 2008). The Great Beyond: Say hello to Haumea. Blogs.nature.com. Архів оригіналу за 19 липня 2009. Процитовано 14 липня 2009.
  4. ↑ Kenneth Chang (20 березня 2007). Piecing Together the Clues of an Old Collision, Iceball by Iceball. New York Times. Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 15 листопада 2010.
  5. ↑ а б M. E. Brown, A. H. Bouchez, D. Rabinowitz. R. Sari, C. A. Trujillo, M. van Dam, R. Campbell, J. Chin, S. Hardman, E. Johansson, R. Lafon, D. Le Mignant, P. Stomski, D. Summers, and P. Wizinowich (2 вересня 2005). Keck Observatory Laser Guide Star Adaptive Optics Discovery and Characterization of a Satellite to the Large Kuiper Belt Object 2003 EL61. The Astrophysical Journal Letters. 632 (1): L45—L48. Bibcode:2005ApJ...632L..45B. doi:10.1086/497641.
  6. ↑ а б в г Brown, Michael E.; Barkume, Kristina M.; Ragozzine, Darin; Schaller, Emily L. (2007). A collisional family of icy objects in the Kuiper belt. Nature. 446 (7133): 294—296. Bibcode:2007Natur.446..294B. doi:10.1038/nature05619. PMID 17361177.
  7. ↑ Brown, Michael. Lilah Binney Brown. Архів оригіналу за 10 квітня 2014. Процитовано 25 серпня 2006.
  8. ↑ а б Michael E. Brown. The electronic trail of the discovery of 2003 EL61. Caltech. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 15 березня 2016.
  9. ↑ D. Rabinowitz, S. Tourtellotte, M. Brown , C. Trujillo (8 вересня 2005). 56.12 Photometric observations of a very bright TNO with an extraordinary lightcurve. 37th DPS Meeting (Observed 6:00-7:15pm). Архів оригіналу (Poster) за 23 лютого 2010. Процитовано 15 листопада 2010.
  10. ↑ а б в Pablo Santos Sanz (26 вересня 2008). La historia de Ataecina vs Haumea (Spanish) . infoastro.com. Архів оригіналу за 28 вересня 2018. Процитовано 29 вересня 2008.
  11. ↑ а б в г Controversial dwarf planet finally named 'Haumea' - space - 18 September 2008. New Scientist. Архів оригіналу за 1 травня 2015. Процитовано 14 липня 2009.
  12. ↑ а б News Blog - Haumea: Dwarf-Planet Name Game. SkyandTelescope.com. Архів оригіналу за 27 липня 2009. Процитовано 14 липня 2009.
  13. ↑ New world found in outer solar system - space - 29 July 2005. New Scientist. Архів оригіналу за 30 квітня 2015. Процитовано 14 липня 2009.
  14. ↑ а б Minor Planet Electronic Circular 2005-O36 : 2003 EL61. Minor Planet Center (MPC). 29 липня 2005. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 5 липня 2011.
  15. ↑ Estados Unidos "conquista" Haumea. ABC (ісп.). 20 вересня 2008. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 18 вересня 2008.
  16. ↑ IAUC 8577: 2003 EL_61, 2003 UB_313,, 2005 FY_9; C/2005 N6. IAU: Central Bureau for Astronomical Telegrams. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 5 липня 2011.
  17. ↑ Solar System Exploration: Planets: Dwarf Planets. Solarsystem.nasa.gov. Архів оригіналу за 4 липня 2012. Процитовано 21 вересня 2010.
  18. ↑ а б Jeff Hecht (21 вересня 2005). Astronomer denies improper use of web data. NewScientist.com. Архів оригіналу за 13 березня 2011. Процитовано 15 березня 2016.
  19. ↑ Dennis Overbye (13 вересня 2005). One Find, Two Astronomers:An Ethical Brawl. The New York Times. Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 16 серпня 2006.
  20. ↑ Jeff Hecht (21 вересня 2005). Astronomer denies improper use of web data. New Scientist. Архів оригіналу за 13 березня 2011. Процитовано 16 серпня 2006.
  21. ↑ а б в Rachel Courtland (19 вересня 2008). Controversial dwarf planet finally named 'Haumea'. New Scientist. Архів оригіналу за 19 вересня 2008. Процитовано 19 вересня 2008.
  22. ↑ Naming of astronomical objects: Minor planets. International Astronomical Union. Архів оригіналу за 22 вересня 2009. Процитовано 17 листопада 2008.
  23. ↑ Mike Brown (17 вересня 2008). Dwarf planets: Haumea. Caltech. Архів оригіналу за 19 липня 2017. Процитовано 18 вересня 2008.
  24. ↑ IAU names fifth dwarf planet Haumea. IAU Press Release. 17 вересня 2008. Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 17 вересня 2008.
  25. ↑ а б Robert D. Craig (2004). Handbook of Polynesian Mythology. ABC-CLIO. с. 128. ISBN 978-1-57607-894-5.
  26. ↑ а б News Release - IAU0807: IAU names fifth dwarf planet Haumea. International Astronomical Union. 17 вересня 2008. Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 18 вересня 2008.
  27. ↑ Dwarf planet named after Hawaiian goddess by Chris Bailey | Hawaii Magazine: Discover Hawaii. Hawaiimagazine.com. 7 червня 2009. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 14 липня 2009.
  28. ↑ Thompson, Rod (19 вересня 2008). Planet gets name from isle goddess | starbulletin.com | News | /2008/09/19/. Archives.starbulletin.com. Архів оригіналу за 1 червня 2009. Процитовано 14 липня 2009.
  29. ↑ Blue, Jennifer (14 вересня 2006). 2003 UB 313 named Eris. USGS Astrogeology Research Program. Архів оригіналу за 23 березня 2007. Процитовано 5 січня 2007.
  30. ↑ а б Dwarf Planets and their Systems. US Geological Survey Gazetteer of Planetary Nomenclature. Архів оригіналу за 25 серпня 2009. Процитовано 17 вересня 2008.
  31. ↑ The Galileo Project | Science | Simon Marius. Galileo.rice.edu. 14 січня 2004. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 21 вересня 2010.
  32. ↑ Welcome to the solar system, Haumea, Hi'iaka, and Namaka - The Planetary Society Blog | The Planetary Society. Planetary.org. 17 вересня 2008. Архів оригіналу за 15 серпня 2009. Процитовано 14 липня 2009.
  33. ↑ Estados Unidos "conquista" Haumea - Nacional_Sociedad - Nacional. ABC.es. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 21 вересня 2010.
  34. ↑ Mike Brown's Planets: A ghost of Christmas past. Mikebrownsplanets.com. 29 грудня 2009. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 21 вересня 2010.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Суперечка_щодо_відкриття_Гаумеа&oldid=38752339