Суперечка щодо назви Македонії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Країни/організації,
   що вживають назву "Колишня югославська республіка Македонія" в усіх офіційних документах;
   що вживають назву "Республіка Македонія" в двосторонніх відносинах;
   чия позиція в суперечці невідома;
   які не мають дипломатичних відносин з Республікою Македонія.

Суперечка щодо назви Македонії — це політичний диспут щодо вживання терміну «Македонія», який виник між Грецією та Республікою Македонія, колишньою союзною республікою Югославії. Суперечка виросла з багатостороннього конфлікту початку 20 століття, який став однією з причин Балканських війн. Конфлікт набув нового загострення після розвалу Югославії і утворення незалежної Республіки Македонія в 1991 році. Відтоді він лишається актуальним питанням у двосторонніх та міжнародних відносинах.

Суть суперечки виникає з багатозначності терміну «Македонія», що позначає одночасно і згадану вище пост'югославську республіку, і сусідній до неї регіон Греції, і давньогрецьке царство (що займало в основному грецьку частину Македонії). З огляду на історичні та політичні аспекти, сучасна Греція заперечує вживання терміну «Македонія» на позначення Республіки Македонія без географічного означення (такого як «Північна Македонія»). А оскільки мільйони греків ідентифікують себе як «македонці» без прив'язки до слов'янського народу, який є основним населенням Республіки Македонія, Греція також заперечує вживання термінів «македонці» і «македонська» щодо слов'янського народу та його мови. Греція звинуватила Республіку Македонія в привласненні символів та осіб, які історично вважаються частиною грецької культури (такі як вергінська зірка та Александр Македонський), а також у пропагуванні концепції Великої Македонії, що передбачає територіальні претензії до Греції, Болгарії, Албанії та Сербії.

Суперечка дійшла високого рівня загострення, через що в неї втрутилися міжнародні посередники. 1995 року дві країни формалізували двосторонні відносини та взяли на себе зобов'язання почати переговори щодо розв'язання проблеми, під егідою ООН. Поки питання буде вирішено, міжнародні організації (а також країни, що не визнають перекладу конституційної назви Республіки Македонія) використовують тимчасову назву «Колишня югославська республіка Македонія» (англ. the former Yugoslav Republic of Macedonia, FYROM). ООН погодилася прийняти будь-яку остаточну угоду щодо нової назви, яка стане наслідком переговорів між двома країнами.

12 червня 2018 року прем'єр міністр Греції Алексіс Ціпрас та прем'єр-міністр Македонії Зоран Заєв досягли угоди про те, що Республіку Македонія можна перейменувати у «Республіку Північна Македонія». Це рішення повинні схвалити парламенти обох країн.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Loring M. Danforth: The Macedonian conflict: Ethnic nationalism in a transnational world. Princeton/NJ 1995. ISBN 0-691-04357-4.
  • Michael Ioannidis: Naming a State: Disputing over Symbols of Statehood at the Example of „Macedonia“. In: Max Planck Yearbook of United Nations Law 14 (2010) S. 507–562.
  • Igor Janev: Legal Aspects of the Use of a Provisional Name for Macedonia in the United Nations System. AJIL, Vol. 93. no 1. 1999.
  • Victor Roudometof: Collective memory, national identity, and ethnic conflict. Greece, Bulgaria, and the Macedonian question. In: Collective memory, national identity, and ethnic conflict. Westport, Conn [u. a.] 2002 ISBN 0-275-97648-3.
  • John Shea: Macedonia and Greece: The struggle to define a new Balkan nation. Jefferson/NC 1997. ISBN 0-7864-0228-8.
  • Nikolaos Zahariadis: Nationalism and small-state foreign policy: The Greek response to the Macedonian issue. Political Science Quarterly 109.4 (1994), S. 647-664.