Супутник (ракета-носій)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Супутник
Призначення ракета-носій
Виробник ОКБ-1
Країна СРСР СРСР
Розміри
Висота 29,167 м
Діаметр 10,3 м
Маса 267 000 кг
Ступенів 2
Споріднені ракети
Історія запусків
Космодроми Байконур
Всього запусків 4
Невдалих 1
Перший ступінь
Двигуни РД-107
Тяга 821 кН (на рівні моря) / 1 MH (у вакуумі) кН
Питомий імпульс 2520 м/с (на рівні моря) / 3080 м/с (у вакуумі) с
Тривалість горіння 140 секунд с
Паливо Гас/О2
Другий ступінь
Двигуни 4 РД-108
Тяга 942 кН кН
Питомий імпульс 3089 м/с с
Паливо Гас/О2

«Супутник» (рос. «Спутник», індекс ГРАУ — 8К71ПС) — радянська ракета-носій сімейства Р-7, розроблена на базі міжконтинентальної балістичної ракети (МБР) 8К71 (Р-7).

Історія створення[ред. | ред. код]

Ракета-носій «Супутник» створена в ОКБ-1 під керівництвом С. П. Корольова на базі МБР «Р-7». Проект розроблявся в 1955–1957 роках. Конструктивно вона складалася з двох ступенів: перший ступінь — чотири бічні блоки «Б», «В», «Г», «Д»; другий ступінь — центральний блок «А».

Льотні випробування відбувались на космодромі «Байконур». Перший запуск відбувся 4 жовтня 1957 року.

Конструкція[ред. | ред. код]

Перший ступінь ракети складався з чотирьох конструктивно ідентичних конусоподібник блоків, розміщених за паралельною схемою навколо блоку другого ступеня. Запалювання двигунів першого і другого ступеня відбувалось одночасно на Землі. Зі штатної бойової ракети, що була основою для ракети «Супутник», зняли головну частину, апаратуру системи управління польотом разом з відсіком, в якому вона розміщувалась і на якому кріпилась головна частина більшої маси. Відсік замінили легким конічним перехідним відсіком, в якому розміщувалась мінімально необхідна для забезпечення польоту апаратура СУ.

Відбулось два успішні запуски ракети-носія «Супутник» (8К71-ПС).

На орбіту було виведено супутники ПС-1 і ПС-2.
Ракети носії сімейства «Сімок»

Основні характеристики ракети-носія «Супутник»:

  • Геометричні розміри:
    • довжина, м — 29,17
    • Максимальний поперечний розмір, м — 10,3
  • Масові характеристики:
    • маса сухої конструкції, т — 20,6
    • Стартова маса, т — 267

Модифікація[ред. | ред. код]

Ракета-носій «Супутник-3» (8А91) була результатом модернізації ракети 8К71 і могла на відміну від ракети 8К71 вивести на орбіту корисний вантаж масою до 1300 кг (третій ШСЗ важив 1327 кг). На ракеті-носії 8А91 встановили форсовані двигуни; також зі штатної ракети зняли систему радіокерування, спростили відсік приладів та систему відокремлення головної частини.

Відбулось два запуски ракети-носія «Супутник-3» (8А91). При першому запуску внаслідок виникнення автоколивань ракета на 102 секунді польоту зруйнувалася. Другий запуск успішно відбувся 15 травня 1958 року. На орбіту вивели супутник Д-1.

Список запусків 8К71ПС і 8А91[ред. | ред. код]

Дата Ракета-носій Корисний вантаж Стартовий комплекс Примітки
1 4 жовтня 1957 8К71ПС ПС-1 Байконур ПУ № 1/5 Виведено перший у світі штучний супутник Землі.
2 3 листопада 1957 8К71ПС ПС-2 Байконур ПУ № 1/5 У космос виведено першу живу істоту — собаку Лайку.
3 27 квітня 1958 8А91 Об'єкт Д №1 Байконур ПУ № 1/5 Руйнування ракети на 102 секунді польоту внаслідок автоколивань.
4 15 травня 1958 8А91 № Б1-1 Об'єкт Д Байконур ПУ № 1/5 Виведено перший радянський науковий супутник.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Марка до 25 річчя з польоту першого штучного супутника Землі
  • 4 жовтня 1957 — перший вдалий політ ракети з доставкою на орбіту першого штучного супутника Землі;
  • Ракета стала основою для створення сімейства потужніших ракет-носіїв.