Супій (притока Дніпра)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Супій
Richka Supiy.jpg
Річка Супій у вечірніх сутінках, м. Яготин
50°17′13″ пн. ш. 31°43′36″ сх. д. / 50.28701400002777433° пн. ш. 31.72688800002777754° сх. д. / 50.28701400002777433; 31.72688800002777754
Витік біля с. Свидовець
Гирло Кременчуцьке водосховище (Дніпро)
• координати 49°37′51″ пн. ш. 31°48′01″ сх. д. / 49.63087600002777577° пн. ш. 31.800416000027777130° сх. д. / 49.63087600002777577; 31.800416000027777130
Басейн басейн Дніпра
Країни: Україна Україна
Регіон Чернігівська область
Київська область[1]
Черкаська область
Довжина 130 км
Площа басейну: 2 000 км²
Притоки: Малий Супій, Сага, Супієць (праві)
Іржавець, Фараон, Бутовщина, Ковраєць (ліві)
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 692188, 8528836
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Супі́й — річка в Україні, на Придніпровській низовині. Ліва притока Дніпра. Впадає до Кременчуцького водосховища.

Назва[ред. | ред. код]

Походження назви остаточно не встановлено. ЇЇ виводять від слов'янського преф. *So-pojь > українська неозначена форма дієслова спити (сьпити) «стікати».

За іншою версією, назва річки походить від давнього слова суп, супій, - тобто "яструб".

Загальний опис[ред. | ред. код]

Довжина 130 км, сточище — 2000 км², переважаюча ширина долини 1,3—3 км, річища 2—8 м (у пониззі — до 20 м).

Бере початок з болота біля села Свидовець у Ніжинському районі Чернігівської області і тече Придніпровською низовиною. Долина широка (до 2—2,6 км), з пологими схилами. Заплава часто заболочена, пересічна її ширина 0,5—1 км. Річище майже на всьому протязі каналізоване. Похил річки 0,35 м/км. Живлення мішане, основне — снігове. Замерзає наприкінці листопада, скресає у 2-й половині березня. Є водосховище (озеро Супій). Використовується для водопостачання.

Притоки[ред. | ред. код]

На Супої стоїть місто Яготин, водосховище — Супійська осушувальна система.

Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]

У верхній течії знаходяться гідрологічні заказники Болото «Супій» та Свидовецький.

У середній течії розташована природоохоронна територія — Усівський заказник, а також регіональний ландшафтний парк «Яготинський імені гетьмана Кирила Розумовського».

Заплава річки знаходиться у межах об'єкту Смарагдової мережі «Заплава Супою» UA0000237.

Сучасний стан[ред. | ред. код]

Сучасний стан водосховища в районі міста Яготин незадовільний і є на межі екологічної катастрофи.

Якщо за радянських часів озера та протоки регулярно чистили від надлишків мулу та поглиблювали, то пізніше жодних робіт не проводилось. Через брак коштів у місцевому бюджеті та в міністерстві екології України озера Великий та Малий Супій постійно з року в рік здавали в оренду. Приватні орендарі варварськими методами (методом повного скидання води через шлюзи задля зручності вилову) знищували природні джерела в озері, що призвело до замулювання джерел, падіння рівня води, масової загибелі риби, раків та мальків. Ці зміни викликали катастрофічне падіння ґрунтових вод у криницях по всьому Яготинському та Згурівському районах.

Додаткова причина пересихання озер Великий та Малий Супій — перекриття притоку води вище, в так званому Черкасівському ставку, приватними орендарями.

Також на загальний рівень води та його катастрофічне падіння впливають чинники безконтрольного вирубування дерев та зміни клімату[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в GEOnet Names Server — 2018.
  2. Суха Україна: куди поділася вода та звідки взялися пилові бурі. BBC News. 29 квітня 2020. Архів оригіналу за 16 лютого 2021. Процитовано 8 червня 2021. 

Література[ред. | ред. код]