Супій (притока Дніпра)
| Супій |
|
|---|---|
 Річка Супій у вечірніх сутінках, м. Яготин |
|
| Гирло | Кременчуцьке водосховище (Дніпро) |
| Країни басейну |  Україна |
| Довжина | 130 км |
| Площа басейну | 2 000 км² |
| Притоки | Бутовщина, Ковраєць (ліві) |
Супі́й — річка в Україні, на Придніпровській низовині. Ліва притока Дніпра. Впадає у Кременчуцьке водосховище.
Назва[ред. • ред. код]
Походження назви остаточно не встановлено. ЇЇ виводять від слов’янського преф. *So-pojь > українська неозначена форма дієслова спити (сьпити) «стікати».
Загальний опис[ред. • ред. код]
Довжина 130 км, сточище — 2 000 км², переважаюча ширина долини 1,3—3 км, річища 2—8 м (у пониззі — до 20 м).
Бере початок з болота у Бобровицькому районі Чернігівської області і тече Придніпровською низовиною. Долина широка (до 2—2,6 км), з пологими схилами. Заплава часто заболочена, пересічна її ширина 0,5—1 км. Річище майже на всьому протязі каналізоване. Похил річки 0,35 м/км. Живлення мішане, основне — снігове. Замерзає наприкінці листопада, скресає у 2-й половині березня. Є водосховище (оз. Супій). Використовується для водопостачання.
Основні притоки: Бутовщина, Ковраєць (ліві) (ліва).
На Супії — м. Яготин, водосховище — Супійська осушувальна система.
- У середній течії розташована природоохоронна територія — Усівський заказник.
Література[ред. • ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
- Географічна енциклопедія України : у 3 т. / редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. — К. : «Українська радянська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989.
 |
Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|||||||||||||||||||
