Супієць (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Супієць
Русло Супійця на супутниковому знімку
Витік Бубнівська Слобідка
Гирло Супій
Країни: Україна
Притоки: невеликі пересихаючі потоки

Супієць (або Малий Супій[1]) — мала степова річка в Золотоніському районі Черкаської області. Знаходиться північніше сіл Бубнівська Слобідка та Шабельники, на надзаплавній терасі Дніпра. Права притока річки Супій. Є пересохлою в більшій частині свого русла, і практично зникла як самостійний річковий потік.

Опис[ред. | ред. код]

Згадується Михайлом Максимовичем в творі "Бубнівська Сотня":[1]

Дорога Піщанська йде від нас спершу по степовій околиці, спускаючись на узбережжі узвозом Сушківським і трьома Слобідськими. На половині її (на восьмий версті) знаходиться урочище Супієць, яким Піщанська сотня відокремлювалася від Бубнівської. У половині минулого століття на тому урочищі був хутір військового товариша Сави Терлецького, жителя шабельницкого, але тепер там залишився тільки окоп зі зростаючими в ньому вербами. Ряд невеликих степових долин, що наповнюються водою в весняний час, дають початок степовій річці Малому Супійцю, що пробирається звідти до Великого Супою.
Оригінальний текст (рос.)
Дорога Пищанская идет от нас сперва по степной окраине, спускаясь на побережье взвозами Сушковским и тремя Слободскими. На половине ее (на осьмой версте) находится урочище Супиец, которым Пищанская сотня отделялась от Бубновской. В половине прошлого столетия на том урочище был хутор войскового товарища Савы Терлецкого, жителя шабельницкого, но теперь там остался только окоп с растущими в нем вербами. Ряд небольших степных долин, наполняющихся водою в весеннее время, составляет начало степной речки Малого Супийца, пробирающейся оттуда к Большому Супию.

Починається в полях села Бубнівська Слобідка, збираючись з двох русел, що прямують із заходу та півночі. Далі звивисто прямує на південний схід, перед селом Шабельники повертає на схід, вбираючи в себе інші незначні русла-притоки. Через свою вищезгадану природу (тимчасове наповнення весною) та сільськогосподарську діяльність людини (розорані степи), річка на переважній більшості своєї протяжності є пересохлою, за винятком деяких місць, зокрема, добре збереглась ділянка біля села Шабельники.[2] В заплаві Супою річка розпадається на меліоративні канали осушувальної системи. На картах місцевості вона зазвичай зображена у вигляді характерної форми рельєфу,[3][4] проте на американській карті середини XX століття все ж має вигляд практично повноцінного річкового потоку.[5]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Михайло Максимович. Вибрані твори / Упор, і вст. ст. В. Короткого. — Київ : Либідь, 2004. — 360 с. — с. 269
  2. Непересохла ділянка річки Супієць біля села Шабельники. www.openstreetmap.org.
  3. Топографічна карта-трьохверстовка Російської Імперії 1869 року, квадрат 24-10. Архів оригіналу за 8 вересня 2017.
  4. Карта Генштабу УРСР 1989 року, квадрат М-36-076. freemap.com.ua.
  5. Карта США середини XX століття, квадрат NM-36-7. freemap.com.ua.