Сураж (Підляське воєводство)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сураж
Suraż
Герб
Герб
Основні дані
52°57′ пн. ш. 22°57′ сх. д. / 52.950° пн. ш. 22.950° сх. д. / 52.950; 22.950Координати: 52°57′ пн. ш. 22°57′ сх. д. / 52.950° пн. ш. 22.950° сх. д. / 52.950; 22.950
Країна Польща Польща
Регіон Підляське воєводство
Столиця для Q9272724? (колишній муніципалітет)
Магдебурзьке право 16.IX.1445
Площа 33,86 км²
Населення 980 (2022)
· густота 29 (2008[1]) осіб/км²
Водойма р. Нарев
Телефонний код (48) 85
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів BIA
GeoNames 757751
OSM 3092523 ·R (Ґміна Сураж)
SIMC 0923510
Поштові індекси 18-105
Міська влада
Вебсайт www.umwp-podlasie.pl/bip/suraz
Мапа
Мапа


CMNS: Сураж у Вікісховищі

Су́раж (пол. Suraż) — місто в північно-східній Польщі, на річці Нарев. Належить до Білостоцького повіту Підляського воєводства.

Історія[ред. | ред. код]

Замкова гора - городище давньоруського Сурожа
Стара та нова православні церкви у Суражі. Обидві зруйновані


Історики вказують на містечко поруч із Більськ-Підляським та Наревом як на один із населених пунктів північної окраїни Галицько-Волинського князівства (Дорогичинської землі) в часи короля Данила і за Литовсько-руської доби.[2] Археологічні дані свідчать про існування Суража не пізніше межі XII- XIII століття.[3]

Дорогичинська земля почала оформлюватися ще в ХІ ст., коли формувався кордон Русі (Берестейщини) з Мазовією, ятвягами та Литвою. В цей же час оформився кордон найзахідніших руських земель з Польщею, який протягом ХІ-XIV ст. суттєво не змінювався. Кордон з польською Мазовією починався на р. Нарві. Найбільш висунутим на північний-захід руським городищем тут був Сураж розташований на лівому березі Нарви, біля гирла р. Лізи. Починаючи з ХІ ст. між р. Боброю та Нарвою простягалася лісиста прикордонна територія, яку взяла під охорону низка давньоруських городищ. Окрім Суража тут закладаються городища в Зайончках над р. Нарвою, Бранську над р. Нурцем та Більську (суч. Більську-Підляському). Поновлюється життя на колишньому племінному городищі в Гацьках. Більшість з цих городищ також охороняла з півночі північний захід Берестейщини – майбутню Дорогичинську землю від ятвягів та литвинів. З мазовецького боку тут знаходилися натомість два городища – Візна біля впадіння р. Бобри до Нарви і Сьвенцьк. Ці городища закладалися як проти русінів так і ятвягів[4].

Городище в Суражі -так звана Замкова гора - є одним з найпотужніших давньоруських городищ на Підляшші. За своїми характеристиками воно є порівнювальним до Дорогичина. Городище розташовано в південній частині міста Сураж, близько 50 м на схід від вул. Rynek Kościelny на невеликому пагорбі над р. Нарва. Вал городища має форму нерегулярного овалу і пробігає краєм невеликого пагорбу, загальна площа якого нараховує близько 0,6 га. Вважається, що городище було оточено ровом, заповненим водою з Нарви. Найновіші дані розкопок показали, що городище в Суражу постало в XII ст. Наразі показано, що це городище заклали русини. Про це свідчить і час постання городища і знайдені на ньому артефакти. Однак через деякий час мешканці його залишили[5][4].

Після відносно сприятливого періоду для поселення у Х-ХІІІ ст., на Підляшшя прийшов час виснажливих воєн. Це призвело до припинення життя на довгий час в поселеннях на Верхній Нарві і назавжди у верхній частині суч. Біловезької та Ладської Пущі. Старе руське населення на Підляшші утрималося переважно в околицях найбільших міст – Дорогичина, Більська, Бранська та Суража, що визначали майбутню межу руського та мазовецького ареалів в наступних XIV-XV ст. На захід і північ від цих пунктів натомість простягалися пустки[6][4].

Наступний етап використання городища в Суражі розпочався в XIV ст., коли тут було збудовано дерев’яний литовський замок. Перша письмова згадка про Сураж походить вже з Литовського періоду. 1392 р. замок був спалений хрестоносцями. В XV ст. Сураж виконував роль столиці Суражської землі. Передгороддя дало початок місту локованому на магдебурзькому праві в 1445 р. В цей час на місці городища було зведено мурований замок, який був знищений під час шведського «потопу»[5][4].

У Суражу у XVI ст. була «ляцька» частина на лівому та «руська» на правому березі Нарви[6][4].

За переписом 1897 року кількість мешканців становила 1599 осіб (813 чоловічої статі та 786 — жіночої), з яких , 368 — юдейської, 1157 — римо-католицької[7].

Церкви[ред. | ред. код]

Перша церква під назвою Преображення Господнього існувала у Суражі до 1560 року. Крім неї існувала також церква Петра і Павла та св. Івана. В 1792 році давню Преображенську церкву розібрали, а на її місці звели нову.[8] В 1867 році коло неї звели нову церкву Преображення, іка зазнала пошкоджень під час Першої світової війни та згодом була знищена під час акції Ревіндикації.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[9][10]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 489 106 326 57
Жінки 511 112 277 122
Разом 1000 218 603 179

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. Кордуба М. Північно-Західна Україна. Відень -, 1917. - С. 22
  3. askanis J. Badania archeologiczne w woj. Białostockim w latach 1945–1963 // Rocznik Białostocki. – 1965. – No 5. – S. 97–123.
  4. а б в г д Парнікоза, Іван. Дорогичин – Данилова твердиня на Підляшші. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). Микола Жарких. Процитовано 24.06.2022. 
  5. а б Городище в Суражу
  6. а б Борисенко В. та ін. Холмщина і Підляшшя. Історико-етнографічне дслідження. – К.: Родовід. – 1997.- 383 с.
  7. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. / Подъ редакціею Н. А. Тройницкаго. — С.-Петербургъ, 1905. — С. 1-47. (рос. дореф.)
  8. S. Borowik, Nie ma już parafii w Surażu, Przegląd Prawosławny, nr 3 (201), marzec 2002.
  9. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  10. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.