Сурикат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сурикат
Suricata.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижаки (Carnivora)
Підряд: Кішкоподібні (Feloidea)
Родина: Мангустові (Herpestidae)
Рід: Сурикат (Suricata)
(Desmarest, 1804)
Вид: Сурикат
Біноміальна назва
Suricata suricatta
(Schreber, 1776)
Meerkat Area.svg
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Suricata suricatta
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Suricata suricatta
EOL logo.svg EOL: 311580
ITIS logo.svg ITIS: 621906
IUCN logo.svg МСОП: 41624
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 37032
Fossilworks: 232149

Сурика́т[1] (Suricata suricatta) або англ. Meerkat — хижий ссавець з родини мангустових (Heprestidae), єдиний представник монотипового роду Suricata. Мешкає в пустелі Калахарі, що у Південній Африці. Сурикати зустрічаються в таких країнах, як-от: Ангола, Ботсвана, Намібія, ПАР. Середня тривалість життя цих тварин становить 12—14 років.

Опис[ред.ред. код]

Довжина голови й тіла: 250—350 мм, хвіст: 175—250 мм. Статевий диморфізм майже не виражений, самці трохи дрібніші самиць. Середня вага близько 750 грамів. Забарвлення жовтувато-сіро-сиве. Голова майже біла, вуха чорні, хвіст жовтуватий із чорним кінчиком. Шерсть довга і м'яка, а підшерстя темно-рудого кольору. Тіло досить струнке з довгими тонкими кінцівками. Передні ноги мають дуже довгі, сильні кігті. Самиці мають шість молочних залоз. Залози видно добре, оскільки на цій частині тіла, як і на шиї шерсть коротша, ніж у інших місцях. У сурикатів чудовий зір: темні захисні смужки довкола очей дозволяють їм дивитися прямо на сонце, а третє віко надійно захищає від пісків пустелі[2].

Череп та зуби суриката

Підвиди[ред.ред. код]

Є три підвиди сурикатів[3]:

  • Suricata suricatta siricata
  • Suricata suricatta iona
  • Suricata suricatta majoriae

Поведінка[ред.ред. код]

Сім'я сурикатів у пустелі Калахарі.

Деякі сурикати живуть у гірських районах, захистками для них у цьому випадку є невеликі скелясті печерки. Сурикати риють нори в кам'янистому ґрунті Калахарі або користуються залишеними норами африканської земляної білки. Самі ж нори мають заплутану систему тунелів на глибині до 2 м. Ці житла мають сотні виходів на поверхню і займають до 800 кв. м.

Розмноження паразитів у норі призводить до того, що сурикатам властива часта зміна осель, при цьому нове поселення може виявитися за 1—2 км від старого. Сурикати ведуть денний спосіб життя, у теплий день вони гріються на сонці.

Як високоорганізовані тварини, сурикати об'єднуються в колонії, що складаються з двох-трьох сімейних груп по 20—30 особин. Проте, деякі надсім'ї мають по 50 представників або й більше. У кожної сім'ї сурикатів — своя територія, яка досягає до 12 кв. км.

Кланам сурикатів властива ворожнеча за території, на «межі» яких відбуваються битви, які нерідко закінчуються сумно: при захопленні нори, в якій знаходилися дитинчата ворожого клану, вони будуть убиті. День сурикати починають з очищення свого житла, потім виходять на полювання, опівдні відпочивають у тіні, після чого знову виходять на пошуки їжі, повертаючись у нору до заходу сонця. Для «розмов» сурикати використовують 10 звукових поєднань, при цьому їх мова складається з 20 «слів». Деякі сурикати придатні для утримання в будинку, їх відносять до тварин найстійкіших до хвороб.

У колонії сурикатів, кожна особина маєте своє призначення. Дослідники виявили, що старші сурикати відіграють активну роль у навчанні памолоді. Самки сурикатів – найвідданіші матері. При нападі орла вони закривають собою дитинчат, рятуючи їх від смерті ціною власного життя.

Харчування[ред.ред. код]

Зазвичай сурикати харчуються переважно цибулинами рослин, сараною, скорпіонами, термітами та іншими комахами, невеликими зміями та їхніми яйцями, птахами, пташиними яйцями, а також добувають земляних білок, мишей і піщанок. До отрути змій та скорпіонів сурикати мають імунітет.

Розмноження[ред.ред. код]

Шлюбний період у сурикатів триває з жовтня по травень. Зазвичай самка народжує по 2-5 дитинчат, при цьому сурикати можуть приносити потомство 2-3 рази на рік. сурикати не витрачають час на романтичні залицяння: самець просто нападає на самку. Боротьба тварин триває, допоки самка нарешті не поступиться домаганням. Сурикати утворюють стійкі пари, але не завжди зберігають вірність партнерові.

Вагітність у сурикатів триває 77 днів, можливо менше, у дикій природі народжується від 2 до 5, найчастіше 3, 4 дитинчат, які важать 25—36 гр. Їхні очі відкриваються на 10—14 день, від молока відлучаються на 7—9 тиждень. Статева зрілість настає в однорічному віці. Новонароджені «дорослішають» за одну ніч: вчора їх іще годувала мати, а вже зранку про їжу вони мають дбати самі.

Етимологія[ред.ред. код]

Етимологія назви не до кінця ясна. В африкаанс використовується слово “graatjiemeerkat”, але “stokstertmeerkat” також добре вкоренилося і є описовим. Suricate, швидше за все, є французьким запозиченням у нідерландців, у найпридатнішій формі [4].

У культурі та мистецтві[ред.ред. код]

  • Маєток сурикатів (англ. Meerkat Manor) — британський документальний телесеріал про сурикатів, ішов на каналі Animal Planet (2005—2008).
  • Маєток сурикатів: історія починається (англ. Meerkat Manor: The Story Begins) — британський документальний фільм, приквел телесеріалу (2008).
  • Сурикати (англ. The Meerkats) — повнометражний британський документальний фільм Джеймса Гонейборна про життя клану сурикатів у пустелі Калахарі (2008).
  • Сурикат Біллі — один з головних героїв мультфільму «Союз звірів» (2010).
  • Сурикат Тімон — персонаж мультфільму «Король Лев» і один з головних героїв мультиплікаційного телесеріалу «Король Лев: Тімон і Пумба», найкращий друг бородавочника Пумби.
  • Дистрибутивові Ubuntu Linux, версії 10.10 присвоєно найменування вільнодумний сурикат (англ. Maverick Meerkat).

Література[ред.ред. код]

  • Ronald M. Nowak Walker's carnivores of the world / JHU Press, 2005, P. 219—221 (англ.)
  • Moira J. van Staaden Suricata suricatta. Mammalian species. The American Society of Mammalogists. 1994. N.483, P. 1—8 (англ.)

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]