Сутора далекосхідна
| Сутора далекосхідна | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Calamornis heudei (David, 1872) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Paradoxornis heudei | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Суто́ра далекосхідна[2] (Calamornis heudei) — вид горобцеподібних птахів родини суторових (Paradoxornithidae). Мешкає у Північно-Східній Азії. Це єдиний представник монотипового роду Далекосхідна сутора (Calamornis).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 15-20 см, враховуючи довгий, східчастий хвіст. Дзьоб міцний, жовтий. Виду не притаманний статевий диморфізм. Влітку далекосхідні сутори мають темно-сіре забарвлення верхньої частини тіла, нижня частина тіла у них в цей час має темно-каштанове забарвлення. Над і за очима у них темні "брови", щоки і шия білуваті, боки світло-каштанові. Взимку у далекосхідних сутор на голові є темно-сірі і кремово-білі смуги, на тімені коричнева пляма, поцяткована чорними смугами, скроні білуваті або кремово-білі.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди:[3]
- C. h. polivanovi (Stepanyan, 1974) — східна Монголія, Манчжурія і Далекий Схід Росії (в районі озера Ханка);
- C. h. heudei (David, A, 1872) — Східний Китай (від південно-східного Шаньдуню до Цзянсу і північного Цзянсі).
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Далекосхідні сутори мешкають в Китаї, Монголії і Росії. Вони живуть в очеретяних заростях на берегах річок і озер, ведуть осілий спосіб життя. Зустрічаються парами, в негніздовий період зграйками від 5 до 15 птахів, на висоті до 800 м над рівнем моря. Живляться личинками сидячечеревних комах. Сезон розмноження триває з травня по серпень. Гніздо чашоподібне, розміщується на висоті до 1,5 м над землею. В кладці від 2 до 6 яєць, інкубаційний період триває 12-13 днів, пташенята покидають гніздо через 10-12 днів після вилуплення.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Далекосхідним суторам загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Calamornis heudei.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 13 березня 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |