Суфражизм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Британські суфражистки на демонстрації, 1911

Суфражи́зм — рух за надання жінкам однакових з чоловіками виборчих прав, а також проти дискримінації жінок в цілому у політичному та економічному житті. Зародився в Англії наприкінці 19 — початку 20 століття (розповсюдився в основному у Великій Британії та США). 

Суфражистки активно використовували ненасильницькі методи громадянської непокори: приковували себе до воріт, сідали на рейки, влаштовували демонстрації та голодні страйки. Інколи допускали застосування радикальніших акцій, таких як зрив дебатів у Палаті представників і публічних зібрань та псування майна.

Історія руху[ред. | ред. код]

Після спроби Дж. С. Мілля клопотати про внесення положення про загальне виборче право у Другий Білль про реформу в 1867 р. почали створюватися спільноти, що агітували за поширення виборчого права на жінок.

У 1903 р. Емілія Пенкхорст заснувала Громадську і політичну спілку жінок для організованого суфражистського руху.

Незабаром після війни (1918 р.) відбулося прийняття Закону про виборців, який надав право голосу жінкам віком від 30 років.

У 1925 році закон Великої Британії визнав право матерів на своїх дітей.

Історія урівнювання виборчих прав[ред. | ред. код]

Першими право голосу отримали 21-літні жінки Нової Зеландії в 1893 році і в Австралії — в 1902 році (тоді це були частини Британської імперії). Але в Новій Зеландії жінки не мали тоді права висувати свої кандидатури, а в Австралії виборчі права отримали лише білі жінки. Першою країною світу, де всі повнолітні жінки отримали повне виборче право (обирати і бути обраними) стала Фінляндія, що знаходилася тоді у складі Російської імперії[1]. Вслід за цим право голосу отримали 18-літні освічені жінки низки європейських країн (в Норвегії — в 1913, в Данії та Ісландії — в 1915). В Грузії, Азербайджані, Польщі й Канаді (до 1919 року обмежене, з правом голосувати лише за найближчих родичів, що знаходяться на воєнній службі) право голосу жінки отримали в 1918 році. В 1919 права голосувати і бути обраними добилися жінки Германії, Нідерландів, Швеції, Люксембургу і Бельгії (тільки для муніципальних виборів), в 1920 — всезагальне виборче право введено в США, Чехословаччині, Австрії та Угорщині, в 1922 — в Ірландії, в 1928 — у Великій Британії, в 1931 — в Іспанії, в 1932 — в Бразилії, в 1934 — на Кубі. У 1944 році право надали фінкам Франції і Болгарії, в 1945 — Італії, в 1947 — Пакистану, Індії, Китаю, в 1948 — Румунії та Бельгії (на національному рівні), в 1952 — Греції, в 1962 — Монако, в 1971 — Швейцарії, в 1974 — Португалії, в 1984 — Ліхтенштейну, в 2005 — Кувейту, в 2006 — ОАЕ, в 2008 — Бутану, в 2011 — Саудівській Аравії. На сьогодні участь у виборах заборонена жінкам тільки в місті-країні Ватикан.

Про суфражизм у художніх творах[ред. | ред. код]

Серія книг про Мері Поппінс:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Эмансипация женщин // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1904. — Т. XLa. — С. 704—708.
  • О. Сорокопуд. Суфражизм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.702 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання[ред. | ред. код]

Стаття «Суфражизм»
є частиною Вікіпроекту «Фемінізм». Ви можете долучитись чи допомогти.