Суфражизм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Суфражизм
Мета проєкту або місії жіноче виборче право
Протилежно антисуфражизмd
Британські суфражистки на демонстрації, 1911

Суфражи́зм, або рух за жіноче виборче право (англ. Women's suffrage movement; фр. виборче право) — правозахисний рух за здобуття жінками виборчого права, а також проти дискримінації жінок у правовому полі, політичному та економічному житті. Зародившись в Англії на зламі ХІХ—ХХ ст. і розповсюдившись в основному у Великій Британії та США, суфражизм ознаменував початок сучасної історії фемінізму, ставши його першою хвилею.

Здобутком суфражизму є юридичне забезпечення жінкам таких прав людини, як вибір влади, обрання на виборні посади, частина майнових прав (розпоряджатися власним прибутком і майном, здійснювати банківські операції), трудових прав (право на працю в ринковому секторі економіки), сімейних прав (право опіки над дітьми) та ряду інших прав. В частині країн дані права виборено в пізніші періоди, чи не надано досі.

Суфражистки активно використовували ненасильницькі методи громадянської непокори: приковували себе до воріт, сідали на рейки, влаштовували демонстрації та голодні страйки. Інколи допускали застосування радикальніших акцій, таких як зрив дебатів у Палаті представників і публічних зібрань та псування майна.

Історія руху[ред. | ред. код]

Після спроби Дж. С. Мілля клопотати про внесення положення про загальне виборче право у Другий Білль про реформу в 1867 році почали створюватися спільноти, що агітували за поширення виборчого права на жінок.

У 1903 році Емілія Панкгерст заснувала Громадську і політичну спілку жінок для організованого суфражистського руху.

Незабаром після війни (1918 рік) відбулося прийняття Закону про виборців, який надав право голосу жінкам віком від 30 років.

У 1925 році закон Великої Британії визнав право матерів на своїх дітей.

Історія урівнювання виборчих прав[ред. | ред. код]

Першими право голосу отримали 21-літні жінки Нової Зеландії в 1893 році і в Австралії — в 1902 році (тоді це були частини Британської імперії). Але в Новій Зеландії жінки не мали права висувати свої кандидатури на виборчі посади, а в Австралії виборчі права мали лише білі жінки. Першою країною світу, де всі повнолітні жінки отримали цілісне виборче право (обирати і бути обраними) стала Фінляндія, що знаходилася тоді у складі Російської імперії[1]. Вслід за цим право голосу отримали 18-літні освічені жінки низки європейських країн (в Норвегії —  в 1913 році, в Данії та Ісландії —  в 1915 році). В Грузії, Азербайджані, Польщі й Канаді (до 1919 року обмежене, з правом голосувати лише за найближчих родичів, що знаходяться на військовій службі) право голосу жінки отримали в 1918 році. В 1919 році права голосувати і бути обраними добилися жінки Німеччини, Нідерландів, Швеції, Люксембургу і Бельгії (тільки для муніципальних виборів), в 1920 році загальне виборче право введено в США, Чехословаччині, Австрії та Угорщині, в 1922 році —  в Ірландії, в 1928 році — у Великій Британії, в 1931 році —  в Іспанії, в 1932 році —  в Бразилії, в 1934 році — на Кубі. У 1944 році право голосувати надали жінкам Франції й Болгарії, в 1945 році — Італії, в 1947 році — Пакистану, Індії, Китаю, в 1948 році — Румунії та Бельгії (на національному рівні), в 1952 році — Греції, в 1962 році — Монако, в 1971 році — Швейцарії, в 1974 році — Португалії, в 1984 році — Ліхтенштейну, у 2005 році —  Кувейту, у 2006 році —  ОАЕ, у 2008 році —  Бутану, у 2011 році —  Саудівської Аравії.

На сьогодні участь у виборах заборонена жінкам тільки в місті-країні Ватикан.

Суфражизм і фемінізм[ред. | ред. код]

Суфражизм передбачає відстоювання виборчих прав: політичну рівність з чоловіками та можливість обирати і бути обраними на різні посади. Можна вважати суфражизм однією з течій фемінізму, адже останній відстоює гендерну рівність у всіх сферах діяльності.

Суфражизм у художніх творах[ред. | ред. код]

Серія книг про Мері Поппінс:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Эмансипация женщин // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1904. — Т. XLa. — С. 704—708.
  • О. Сорокопуд. Суфражизм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.702 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання[ред. | ред. код]