Суха Гомільша
село Суха Гомільша | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район | Зміївський район |
Рада | Нижньобишкинська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA63140110110074524 |
Облікова картка | Суха Гомільша |
Основні дані | |
Засноване | 1618 |
Населення | 25 |
Площа | 0,325 км² |
Густота населення | 76,92 осіб/км² |
Поштовий індекс | 63453 |
Телефонний код | +380 5747 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°32′57″ пн. ш. 36°21′00″ сх. д. / 49.54917° пн. ш. 36.35000° сх. д.Координати: 49°32′57″ пн. ш. 36°21′00″ сх. д. / 49.54917° пн. ш. 36.35000° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
97 м |
Водойми | Дінець |
Місцева влада | |
Адреса ради | 63451, Харківська обл., Зміївський р-н, с.Велика Гомільша, вул.Бараєва,5 |
Сільський голова | Строна Раїса Григорівна |
Карта | |
Мапа | |
|
Суха́ Гомі́льша — село в Україні, у Зміївському районі Харківської області. Населення становить 25 осіб. Орган місцевого самоврядування — Нижньобишкинська сільська рада.
Географія[ред. | ред. код]
Село Суха Гомільша знаходиться на правому березі річки Гомільша, яка через 2 км впадає в річку Сіверський Донець (права притока), вище за течією Сіверського Дінця на відстані в 4 км розташоване село Коропове, нижче за течією 5 км — село Нижній Бишкин, вище за течією річки Гомільша на відстані 7 км — село Велика Гомільша. До села примикає великий лісовий масив (дуб).
Походження назви[ред. | ред. код]
Село розташоване вздовж берега річки Гомільша. Ймовірно, цей гідронім дав назву населеному пункту. Можливо також, що назва Гомільша походить від давньоруського гомила — «могила»[1], оскільки в околицях села відомо безліч курганів — поховань періоду енеоліту-середньовіччя.
Історія[ред. | ред. код]
У давнину і середньовіччя територію села населяли носії скіфської лісостепової, пеньківської, і салтівської археологічних культур.[2]
1618 — дата заснування сучасного села.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Нижньому Бишкині, Сухій Гомільші та Геївці — 187 людей[3].
23 березня 1942 року угорські війська пограбували село, розстріляли 22 місцевих мешканців, а при огляді колгоспної комори виявили 27 поранених червоноармійців, яких також вбили[4].
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Унікальний для південно-східної Європи археологічний комплекс, який належить до змішаного слов'яно-тюркського поселення VIII—X ст. Збереглися фортеця із залишками кам'яних стін, залишки жител і безкурганний могильник зі слов'янським обрядом поховання — трупоспаленням. Сухогомільшанське городище відзначено в «Книзі Великому Кресленню»[5].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Фасмер М. Етимологічний словник російської мови: У 4 т. / М. Фасмер; пер. з нім. О. Н. Трубачова. — Вид. 2-е, стереотип. — М., 1986. — Т. 2. — С. 634.
- ↑ Шрамко Б. А. Довідник з археології України . Харківська область / Б. А. Шрамко, В. К. Міхеєв, Л. П. Грубник-Буйнова. — К., 1977. — С. 79.
- ↑ Мартиролог. Харківська область, ст. 765—769. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 9 грудня 2015.
- ↑ Як угорці господарювали в Зміївському районі
- ↑ Історико-археологічні пам'ятки Зміївського району. Архів оригіналу за 19 грудня 2007. Процитовано 22 липня 2014.
Посилання[ред. | ред. код]
|