Суха Гомільша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Суха Гомільша
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Зміївський район
Рада Нижньобишкинська сільська рада
Код КАТОТТГ UA63140110110074524
Облікова картка Суха Гомільша 
Основні дані
Засноване 1618
Населення 25
Площа 0,325 км²
Густота населення 76,92 осіб/км²
Поштовий індекс 63453
Телефонний код +380 5747
Географічні дані
Географічні координати 49°32′57″ пн. ш. 36°21′00″ сх. д. / 49.54917° пн. ш. 36.35000° сх. д. / 49.54917; 36.35000Координати: 49°32′57″ пн. ш. 36°21′00″ сх. д. / 49.54917° пн. ш. 36.35000° сх. д. / 49.54917; 36.35000
Середня висота
над рівнем моря
97 м
Водойми Дінець
Місцева влада
Адреса ради 63451, Харківська обл., Зміївський р-н, с.Велика Гомільша, вул.Бараєва,5
Сільський голова Строна Раїса Григорівна
Карта
Суха Гомільша. Карта розташування: Україна
Суха Гомільша
Суха Гомільша
Суха Гомільша. Карта розташування: Харківська область
Суха Гомільша
Суха Гомільша
Мапа
Мапа

CMNS: Суха Гомільша у Вікісховищі

Суха́ Гомі́льша — село в Україні, у Зміївському районі Харківської області. Населення становить 25 осіб. Орган місцевого самоврядування — Нижньобишкинська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Суха Гомільша знаходиться на правому березі річки Гомільша, яка через 2 км впадає в річку Сіверський Донець (права притока), вище за течією Сіверського Дінця на відстані в 4 км розташоване село Коропове, нижче за течією 5 км — село Нижній Бишкин, вище за течією річки Гомільша на відстані 7 км — село Велика Гомільша. До села примикає великий лісовий масив (дуб).

Походження назви[ред. | ред. код]

Село розташоване вздовж берега річки Гомільша. Ймовірно, цей гідронім дав назву населеному пункту. Можливо також, що назва Гомільша походить від давньоруського гомила — «могила»[1], оскільки в околицях села відомо безліч курганів — поховань періоду енеоліту-середньовіччя.

Історія[ред. | ред. код]

Городище і селище «Суха Гомільша»

У давнину і середньовіччя територію села населяли носії скіфської лісостепової, пеньківської, і салтівської археологічних культур.[2]

1618 — дата заснування сучасного села.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Нижньому Бишкині, Сухій Гомільші та Геївці — 187 людей[3].

23 березня 1942 року угорські війська пограбували село, розстріляли 22 місцевих мешканців, а при огляді колгоспної комори виявили 27 поранених червоноармійців, яких також вбили[4].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Унікальний для південно-східної Європи археологічний комплекс, який належить до змішаного слов'яно-тюркського поселення VIII—X ст. Збереглися фортеця із залишками кам'яних стін, залишки жител і безкурганний могильник зі слов'янським обрядом поховання — трупоспаленням. Сухогомільшанське городище відзначено в «Книзі Великому Кресленню»[5].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фасмер М. Етимологічний словник російської мови: У 4 т. / М. Фасмер; пер. з нім. О. Н. Трубачова. — Вид. 2-е, стереотип. — М., 1986. — Т. 2. — С. 634.
  2. Шрамко Б. А. Довідник з археології України . Харківська область / Б. А. Шрамко, В. К. Міхеєв, Л. П. Грубник-Буйнова. — К., 1977. — С. 79.
  3. Мартиролог. Харківська область, ст. 765—769. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 9 грудня 2015. 
  4. Як угорці господарювали в Зміївському районі
  5. Історико-археологічні пам'ятки Зміївського району. Архів оригіналу за 19 грудня 2007. Процитовано 22 липня 2014. 

Посилання[ред. | ред. код]