Суха Россош (хутір)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
хутір Суха Россош
Сухая Россошь
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Воронезька область
Муніципальний район Підгоренський район
Поселення Березовське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 20241812004
Код ЗКТМО: 20641412126
Основні дані
Населення 211 (2010)[1]
Поштовий індекс 396530
Географічні координати: 50°36′ пн. ш. 39°36′ сх. д. / 50.600° пн. ш. 39.600° сх. д. / 50.600; 39.600Координати: 50°36′ пн. ш. 39°36′ сх. д. / 50.600° пн. ш. 39.600° сх. д. / 50.600; 39.600
Часовий пояс MSK (UTC+3)
Мапа
Суха Россош (Росія)
Суха Россош
Суха Россош

Суха Россош (Воронезька область)
Суха Россош
Суха Россош

Мапа

Суха Россош (рос. Сухая Россошь) — хутір у Підгоренському районі Воронезької області Російської Федерації.

Населення становить 211 осіб (2010)[1]. Входить до складу муніципального утворення Березовське сільське поселення.

Історія[ред. | ред. код]

Населений пункт розташований у історичному регіоні Чорнозем'я. Від 1928 року належить до Підгоренського району, спочатку в складі Центрально-Чорноземної області, а від 1934 року — Воронезької області.

Згідно із законом від 15 жовтня 2004 року входить до складу муніципального утворення Березовське сільське поселення[2].

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення
2010[3]
211

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населенных пунктов Воронежской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. Закон Воронежской области от 15 октября 2004 года № 63-ОЗ «Об установлении границ, наделении соответствующим статусом, определении административных центров отдельных муниципальных образований Воронежской области»
  3. Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Воронежской области. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 29 січня 2014. (рос.)