Сухенко Олександр Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сухенко Олекандр Ігорович)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олександр Сухенко
Особисті дані
Повне ім'я Сухенко Олександр Ігорович
Народження 25 вересня 1996(1996-09-25)
  Мотижин, Макарівський район, Київська область, Україна
Смерть 24 березня 2022(2022-03-24) (25 років)
  Мотижин, Бучанський район, Київська область, Україна
Громадянство Україна Україна
Позиція правий вінгер, нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2018—2019 Україна «Чайка» ПБ 21 (3)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олександр Ігорович Сухенко (25 вересня 1996, Мотижин, Україна — 24 березня 2022[1], Мотижин, Україна) — український футболіст, правий вінгер та нападник низки клубів Київської області. Убитий російськими окупантами під час російського вторгнення в Україну.

Життєпис[ред. | ред. код]

Олександр Сухенко народився в селі Мотижин Макарівського району Київської області. Батьки хлопця відігравали важливу роль у житті села — матір була старостою Мотижина, а батько входив до складу сільської ради та був президентом місцевого футбольного клубу «Колос»[2]. Саме там Сухенко-молодший і розпочав кар'єру футболіста, ставши чемпіоном і володарем Кубка Макарівського району.

Протягом 2018—2019 років захищав кольори «Чайки» з Петропавлівської Борщагівки, що виступала у Другій лізі чемпіонату України. За два сезони провів у Другій лізі 21 матч, у яких відзначився чотирма забитими м'ячами. Ще чотири матчі та один забитий м'яч Сухенко вніс до свого активу в розіграші Кубка України.

Згодом виступав у складі аматорського футбольного клубу «Кудрівка», з яким здобув «золото» чемпіонату Києво-Святошинського району[3] та чемпіонату Київської області, та «Сокіл» з Михайлівки-Рубежівки, з яким став володарем Кубка Київщини[4].

23 березня 2022 року під час окупації Мотижина російськими військами зник разом з батьком та матір'ю. Тіла сім'ї Сухенків було знайдено 2 квітня 2022 року у братській могилі після звільнення Мотижина. Усі вони перед смертю зазнали тортур[5].

Здобутки на аматорському рівні[ред. | ред. код]

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Кубок Єврокубки Інші кубки Всього
Змаг. Матчі Голи Змаг. Матчі Голи Змаг. Матчі Голи Змаг. Матчі Голи Матчі Голи
2017—2018 Україна «Чайка» ПБ КУ 1 0 1 0
2018—2019 14 2 КУ 1 0 15 2
2019—2020 7 1 КУ 2 1 9 2
Всього в «Чайці» 21 3 4 1 0 0 0 0 25 4
Всього за кар'єру 21 3 4 1 0 0 0 0 25 4

Родина[ред. | ред. код]

Дивіться також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Воєнні злочини росіян у Мотижині: як убивали старосту села та мирних мешканців. «Новинарня». Процитовано 9 квітня 2022.
  2. «Тіла знайшли у братській могилі»: росіяни вбили українського футболіста та його родину
  3. ФК «Кудрівка» став чемпіном Суперліги Києво-Святошинського району. «Ірпінський вісник». Процитовано 4 квітня 2022.
  4. «Сокіл» (Михайлівка-Рубежівка) — володар Кубка Київської області. «Footboom». Процитовано 4 квітня 2022.
  5. Українського футболіста закатували до смерті разом із матір'ю та батьком. «Sport.ua». Процитовано 3 квітня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]