Сухово-Кобилін Олександр Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сухово-Кобилін Олександр Васильович
Сухово-Кобылин Александр Васильевич
Sukhovo-Kobylin.jpg
О.В. Сухово-Кобилін. Портрет початку 1850-х років
Дата народження: 17 (29) вересня 1817(1817-09-29)
Місце народження: Москва, Російська Імперія
Дата смерті: 11 (24) березня 1903(1903-03-24) (85 років)
Місце смерті: Больє-сюр-Мер, Франція
Національність: росіянин
Громадянство: Flag of Russia.svg Російська імперія
Мова творів: російська
Рід діяльності: драматург, перекладач
Magnum opus: «Весілля Кречинського»

Сухово́-Коби́лін Олекса́ндр Васи́льович (17 (29) вересня 1817(18170929) р. — 11 (24) березня 1903) — російський філософ, драматург, перекладач. Почесний академік Петербурзької академії наук (1902).

Біографія[ред.ред. код]

Молодий О. В. Сухово-Кобилін

Олександр Сухово-Кобилін народився 29 вересня (17 вересня за старим стилем) 1817 року у багатій шляхетній родині Московської губернії. У будинку його батька, ветерана війни 1812 року, часто бували молоді професори Московського університету — Надєждін, Погодін, Максимович, Морошкін та інші, які давали уроки його сестрі, майбутній видатній письменниці Євгенії Тур (графиня Сальянс-де-Турнемір). У 1830-х роках Сухово-Кобилін навчався у Московському університеті на фізико-математичному відділенні, яке закінчив у 1839 році. Захоплювався філософією, яку вивчав у Гейдельберзі та Берліні.

Багата мандрував та під час перебування у Парижі познайомився з Луїзою Симон-Деманш, яка стала його коханкою. Згодом через хибне звинувачення у її вбивстві Сухово-Кобилін провів під слідством близько семи років, двічі заарештовувався. За його власною версією, яка на сьогоднішній день вважається вірною, такий тиск з боку російської поліції та суду мав на меті лише можливість отримати хабарі у багатого аристократа. Зрештою відсутність будь-яких доказів, зв'язки з владною елітою та величезні хабарі дали змогу Сухово-Кобиліну виправдатися та вийти на волю. Втім, громадськість продовжувала вважати його винним.

Перебуваючи в ув'язненні, Сухово-Кобилін написав трилогію сатиричних п'єс, спільною темою яких було панування хабарництва та корупції у російському судочинстві того часу. Перша та найкраща з них, «Весілля Кречинського» (рос. «Свадьба Кречинского»), була написана у 18501854 роках та здобула надзвичайну популярність, ставши однією з найбільш репертуарних п'єс російського театру. Разом із «Весіллям Кречинського» дві інші п'єси трилогії, «Справа» (рос. «Дело») та «Смерті Тарелкіна» (рос. «Смерть Тарелкина») були опубліковані у 1869 році під спільною назвою «Картини минулого» (рос. «Картины прошедшего»). Спроби поставити дві останні п'єси наштовхнулися на опір цензури; так, наприклад, «Смерть Тарелкіна» була поставлена лише у 1899 році. Ці п'єси, навіть маючи певну популярність, не змогли досягти успіху першої з них.

У 1871 році Сухово-Кобилін за порадою К. Д. Ушинського влаштував у своєму маєткові Нове Молозького повіту Ярославської губернії вчительську семінарію, яка проіснувала до 1914 року та випустила сотні вчителів. Після пожежі семінарію переведено до Углича, тепер це Углицький педагогічний коледж. У Новому збереглися будинок і парк маєтку Сухово-Кобиліна.

О. В. Сухово-Кобилін помер 24 березня (17 березня за старим стилем) 1903 року, у французькому містечку Больє-сюр-Мер. Прах драматурга похований у місцевому колумбарії № 2 (ніша № 9).

Увічнення пам'яті[ред.ред. код]

  • Меморіальна кімната у селі Новий Некоуз Ярославської області, Росія.
  • Центральна бібліотека села Новий Некоуз названа на честь О. В. Сухово-Кобиліна.
  • Обеліск у селі Кобилинка Плавського району Тульської області, Росія.

О. В. Сухово-Кобилін у мистецтві[ред.ред. код]

Життю та творчості Сухово-Кобиліна присвячений чотирьохсерійний телевізійний фільм «Справа Сухово-Кобиліна» (СРСР, 1991 р.). Режисер — Леонід Пчьолкін, у головній ролі — Юрій Беляєв.

Джерела[ред.ред. код]

  • Гроссман Л. П. Преступление Сухово-Кобылина. 2-е изд., доп. Л.,1928.
  • Гроссман Л. П. Театр Сухово-Кобылина. — Москва; Ленинград, 1940.
  • Гроссман Л. П. Нераскрытое убийство. Чем мешала Александру Сухово-Кобылину Луиза Деманш. -М.: Алгоритм. Эксмо, 2008.
  • Гроссман В. А. Дело Сухово-Кобылина. — Москва: Художественная литература, 1936.
  • Милонов Н. А. Драматургия А. В. Сухово-Кобылина. — Тула: Кн. изд-во, 1956. — 112 с.
  • Рудницкий К. Л. А. В. Сухово-Кобылин: Очерк жизни и творчества. — Москва, 1974.
  • Старосельская Н. Д. Сухово-Кобылин. — Москва: Молодая гвардия, 2003. — 336 с — (Жизнь замечательных людей.) ISBN 5-235-02566-0
  • А. В. Сухово-Кобылин: библиографический указатель литературы о жизни и творчестве писателя, постановках трилогии / [Сост. Е. К. Соколинский]. — Санкт-Петербург: Гиперион, 2001. — 163, [2] с. — ISBN 5-89332-046-8.
  • Дело Сухово-Кобылина. Сост. В. М. Селезнёв, Е. О. Селезёва. — Москва: Новое литературное обозрение, 2002. — 544 с. — (Россия в мемуарах). — ISBN 5-86793-210-9