Сухопутні війська Білорусі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сухопутні війська
біл. Сухапу́тныя во́йскі Рэспу́блікі Белару́сь
Емблема Сухопутних військ Білорусі
На службі 20 березня 1992 — по т.ч.
Країна  Білорусь
Вид Збройні сили
Тип сухопутні війська
Роль ведення бойових дій переважно на суходолі
Чисельність 16 500 (2016)[1]
Командування
Визначні
командувачі
Олександр Нікітін

Сухопутні війська Республіки Білорусь — один з видів Збройних сил Республіки Білорусь, призначений для ведення бойових дій на суходолі, який є найчисленнішим і різнобічним за бойовим складом. Вони володіють великою вогневою і ударної міццю, високою маневреністю і самостійністю.

Призначений для вирішення завдань по відбиття ударів противника і його розгрому в разі розв'язання ним агресії. Використовуючи оборонні можливості, в змозі ефективно вести боротьбу з наземним і повітряним противником у взаємодії з повітряними силами.

Складаються з родів військ і спеціальних військ. Роди військ і спеціальні війська в залежності від характеру завдань, які вони виконують, мають властиві їм озброєння, військову техніку та організацію.

Для вирішення бойових завдань сухопутні війська мають в своєму складі механізовані з'єднання, ракетні війська і артилерію, військову ППО, спеціальні війська, частини і установи тилового і технічного забезпечення.

Завдання[ред. | ред. код]

У мирний час[ред. | ред. код]

  • підтримання бойового потенціалу, бойової та мобілізаційної готовності органів управління, з'єднань, військових частин і установ сухопутних військ на рівні, що забезпечує відбиття нападу локального масштабу;
  • забезпечення переведення військ з мирного на воєнний час в установлені строки для виконання завдань по відбиттю агресії противника;
  • несення бойового чергування виділеними силами і засобами;
  • підготовка органів управління і військ до ведення бойових дій і виконання інших завдань відповідно до їх призначення;
  • створення та утримання запасів озброєння, військової техніки та матеріальних засобів в обсягах, що забезпечують гарантоване вирішення завдань, що стоять перед сухопутними військами;
  • участь в ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих;
  • підтримання на високому рівні морально-психологічного стану особового складу.

У воєнний час[ред. | ред. код]

  • виконання завдань за планом стратегічного розгортання Збройних Сил Республіки Білорусь;
  • локалізація (припинення) можливих військових конфліктів, відбиття агресії противника боєготовними в мирний час частинами сухопутних військ, а за необхідності — з мобілізацією з'єднань і частин;
  • відбиття нападу в будь-яких умовах стратегічної обстановки як самостійно, так і спільно зі збройними силами союзників;
  • проведення спільно з повітряними силами Збройних Сил Республіки Білорусь (за участю збройних сил країн СНД, які підписали Договір про колективну безпеку) оборонних і контрнаступальних операцій з розгрому агресора;
  • нанесення ураження противнику і створення передумов до припинення військових дій;
  • формування і підготовка резервів, заповнення втрат військ в особовому складі, озброєнні і військовій техніці за спеціальностями і номенклатурою сухопутних військ.

Основу сухопутних військ складають оперативні угруповання на Західному і Північно-західному оперативних напрямках, які здатні в умовах мирного часу виконати завдання по локалізації та нейтралізації збройного конфлікту, а при необхідності вести локальну війну, забезпечуючи своєчасне оперативно-стратегічне розгортання всіх Збройних Сил, всієї військової організації держави.

Організаційно сухопутні війська складаються з оперативних угрупувань військ, з'єднань, військових частин родів військ і спеціальних військ, навчальних та інших військових частин.

Структура[ред. | ред. код]

Сухопутні війська безпосередньо управляються Міністерством оборони і організаційно поділяються на два оперативні командування: Західне (польський напрямок, штаб в Гродно) і Північно-Західне (прибалтійський напрям, штаб в Борисові), а також окремі військові частини.

Центральне підпорядкування[ред. | ред. код]

Західне оперативне командування[ред. | ред. код]

Північно-західне оперативне командування[ред. | ред. код]

Інші[ред. | ред. код]

  • 355-й гвардійський Барвінковський ордена Кутузова 3 ступеня окремий танковий батальйон
  • 339-й гвардійський Білостоцький Червонопрапорний орденів Олександра Невського, Кутузова 3 ступеня, Суворова 3 ступеня окремий механізований батальйон
  • 310-та гвардійська Білостоцька група артилерії
  • 227-й загальновійськовий полігон «Борисовський»[3]
  • окрема механізована бригада (резервна)[4]

Оснащення[ред. | ред. код]

Сухопутні війська мають на озброєнні танки, бойові машини піхоти, бронетранспортери, артилерію різної потужності і призначення, протитанкові ракетні комплекси, зенітні ракетні комплекси, засоби управління, автоматичну стрілецьку зброю.

Командування[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. International Institute for Strategic Studies (IISS) (9 лютого 2016). The Military Balance 2016 (англійська) . Routledge: 181—183. doi:10.1080/04597222.2016.1127558.
  2. 52-ой отдельный специализированный поисковый батальон. Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018.
  3. Все для комфортной жизни и успешной службы. После реконструкции открыт военный городок на полигоне Борисовский. http://www.ctv.by/. СТВ. 4 січня 2018. Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018.
  4. Тотальная проверка: Лукашенко приказал Совбезу проверить армию. https://www.belaruspartisan.org/. Білоруський партизан. 12 березня 2018. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 12 березня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]