Сухопутні війська Грузії
Сухопутні війська | |
---|---|
груз. საქართველოს სახმელეთო ძალები | |
Засновано | грудень 1991 |
Країна | Грузія |
Вид | Збройні сили |
Тип | сухопутні війська |
Роль | ведення сухопутної війни |
Штаб | Тбілісі |
Гасло | "Батьківщина, Честь, Вірність!"[1] |
Командування | |
Поточний командувач | полковник Івері Субеліані |
Знаки розрізнення | |
Прапор |
Сухопутні війська (груз. საქართველოს სახმელეთო ძალები) — сухопутний компонент збройних сил Грузії. Є численнішим видом військ та становить основу збройних сил Грузії.
Тип | Фото | Виробництво/Країна | Призначення | Варіант | Кількість | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|
Танки | ||||||
Т-72 | СРСР | Основний бойовий танк | невідома кількість танків | |||
БМП | ||||||
Lazika | Грузія | Бойова Машина Піхоти | невідома кількість | |||
Бронетранспортер | ||||||
Дідгорі-1 | Грузія | Бронетранспортер | невідома кількість | |||
Дідґорі-2 | Грузія | Бронетранспортер | невідома кількість | |||
РСЗВ | ||||||
RS-122 | Грузія | Реактивна система залпового вогню | 8+ |
(У планах заповнити цей розділ)
Цей розділ статті ще не написано. |
Структура сухопутних військ заснована на підрозділах розміру бригад та батальйонів. Основні сили складаються з п'яти піхотних та двох артилерійських бригад із додатковими приданими бригадами чи батальйонами. Грузинські бригади мають загальну чисельність особового складу у 5,500+ кожна, включаючи цивільний персонал.[2] Загальна чисельність особового складу сухопутних військ становить 37,825 (виключаючи задіяний резерв), з яких 21 це вищий офіцерський склад, 6,166 офіцери та сержанти, 28,477 унтер-офіцери (капрали), 125 кадети та 388 цивільні.[3] Сухопутні війська оснащені великим розмаїттям різної зброї та техніки (див. тут). Сили спеціальних операцій діють незалежно, під прямим керівництвом міністерства оборони.
Сухопутні війська Грузії складаються з наступних бойових порядків (незавершено)[4]:
- ГШ, Командування Сухопутних військ (Тбілісі)
- Центральний командний пункт
- Оперативне командування Схід
- 1-ша піхотна бригада (Тбілісі)
- 11-й телавський легкий піхотний батальйон
- 12-й легкий піхотний батальйон
- 13-й легкий піхотний батальйон «Шавнабада»
- 4-та механізована піхотна бригада (Вазіані)
- 41-й механізований піхотний батальйон
- 42-й механізований піхотний батальйон
- 43-й механізований піхотний батальйон
- 5-та піхотна бригада (Ґорі)
- 51-й легкий піхотний батальйон
- 52-й легкий піхотний батальйон
- 53-й легкий піхотний батальйон
- 1-ша артилерійська бригада (Вазіані)
- 1-ша піхотна бригада (Тбілісі)
- Оперативне командування Захід
- 2-га піхотна бригада (Сенакі)[5]
- 21-й легкий піхотний батальйон
- 22-й легкий піхотний батальйон
- 23-й легкий піхотний батальйон
- 3-тя піхотна бригада («Мамлюки») (Кутаїсі)
- 31-й легкий піхотний батальйон
- 32-й легкий піхотний батальйон
- 33-й легкий піхотний батальйон
- 2-га артилерійська бригада (Хоні)
- 2-га піхотна бригада (Сенакі)[5]
- Незалежні підрозділи
- Інженерна бригада
- Бригада ППО (Кутаїсі)
- Окремий легкий піхотний батальйон (Батумі)
- Батальйон військової розвідки (Кобулеті)
- Батальйон зв'язку
- Медичний батальйон (Саґурамо)
У 2011 році грузинське вище командування вирішило розділити власні військові сили на два основні оперативні командування; Східну та Західну оперативні групи. Метою було утворення двох незалежно діючих військових округи, які б мали склад відповідно до стратегічної важливості територій їхнього розгортання, але були б збалансованими у типах озброєння. У випадку війни кожна група матиме можливість координувати свої дії незалежно від вищого командування, маючи власні логістичні та адміністративні резерви.
Цей розділ статті ще не написано. |
- ↑ საქართველოს თავდაცვის სამინისტრო [Архівовано 5 листопада 2013 у Wayback Machine.]. Mod.gov.ge. Retrieved on November 5, 2013.
- ↑ Structure of Land Forces. Mod.gov.ge. Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 17 серпня 2013.
- ↑ Вооружённые силы Грузии. milkavkaz.net. 13 жовтня 2009. Архів оригіналу за 5 серпня 2013. Процитовано 17 серпня 2013.
- ↑ Georgian Ministry of Defence: Land Force. Mod.gov.ge. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 17 серпня 2013.
- ↑ See also http://desantura.ru/veteran/521/ [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]