Сухопутні війська Збройних сил України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сухопутні війська Збройних сил України
Емблема Сухопутних військ Збройних сил України
На службі 23 травня 1996 року[1]
Країна Україна Україна
Належність ЗСУ Збройні сили
Вид сухопутні війська
Чисельність 250.000 (2023)[2]
Штаб  Київ
Гасло «За Україну! За її волю!»
Штандарт малиновий, золотий         
Річниці 12 грудня
14 жовтня
Війни Радянсько-українська війна 
Польсько-українська війна 
Війна в Іраку 
Війна в Афганістані 
Миротворчі операції 
Російсько-українська війна
Командування
Командувач Посаду обіймає від 11 лютого 2024 року Павлюк Олександр Олексійович
т.в.о. заступник генерал-майор
Олександр Нестеренко
Логістика бригадний генерал
Володимир Карпенко
Визначні
командувачі
Костянтин Прісовський, Павло Скоропадський, Симон Петлюра, Петро Болбочан, Олександр Сливинський, Всеволод Петрів, Олександр Греків, Євген Коновалець, Володимир Сальський, Олександр Удовиченко, Михайло Омелянович-Павленко, Юрій Тютюнник, Сирський Олександр Станіславович
Знаки розрізнення
Прапор
Нарукавний знак
Беретний знак

Медіафайли на Вікісховищі

Сухопутні війська Збройних Сил України (СВ ЗСУ) — найчисленніший самостійний вид Збройних Сил України, головний носій їх бойової могутності, призначений для ведення бойових дій переважно на суходолі.

За даними видання The Military Balance 2023 року, Сухопутні війська України мали чисельність у 250 000 військовослужбовців. Вони були організовані у 4 оперативних командування. Окремі частини:[2]

  • 2 танкові бригади;
  • 9 механізованих і 2 гірські бригади;
  • 4 мотопіхотних і 1 легкопіхотна бригада;
  • 1 ракетна, 5 артилерійських бригад, 1 бригада РСЗВ, 1 полк РСЗВ, 1 бригада арт. розвідки;
  • 2 бригади, 5 полків інженерних військ, 1 полк РХБЗ;
  • 1 полк і додаткові підрозділи РЕБ;
  • 4 полки зв'язку;
  • 4 бригади армійської авіації;
  • 4 полки протиповітряної оборони.

Додатково резервні частини:[2]

  • 3 танкові бригади;
  • 4 механізованих бригади;
  • 1 мотопіхотна і 1 легкопіхотна бригада;
  • 2 артилерійські бригади.

За даними видання The Military Balance 2023 року, Сухопутні війська України мали в строю:[2]

  • 953 танків різних типів і модифікацій (500 Т-72, 250 Т-64, 80 Т-80, та інші);
  • 770 бойових машин піхоти (озброєних автоматичною гарматою: гусеничні БМП-1, БМП-2, БМП-3, YPR-765 тощо, та колісні БТР-3, БТР-4 тощо);
  • 1159 бронетранспортерів (без озброєння або з кулеметами: гусеничні M113, та колісні БТР-60, БТР-70, БТР-80, ACSV);
  • 200 розвідувальних бронемашин (класу БРДМ-2, БРМ-1)
  • 512 самохідні артилерійські установки;
  • понад 493 причіпних гармат і гаубиць;
  • 231 реактивних систем залпового вогню різного калібру;
  • 300 мінометів калібру 120 мм;
  • певна кількість тактичних ракетних комплексів Точка-У;
  • близько 35 ударних гелікоптерів Мі-24 і 15 багатофункціональних Мі-8;
  • різноманітні системи ударних БПЛА масою до 20 кг;
  • понад 81 зенітних ракетних систем («Оса-АКМ», «Стріла-10», «Ігла», «Тор», С-300В);
  • зенітні артилерійські системи (ЗСУ-23-4 «Шилка», Gepard, ЗУ-23-2, С-60).

Завдання

[ред. | ред. код]

Сухопутні війська Збройних Сил України призначені для:

  • запобігання, нейтралізації (ліквідації) потенційних загроз національним інтересам України;
  • посилення охорони державного кордону та найнебезпечніших ділянок морського узбережжя на загрозливих напрямках;
  • прикриття ділянок державного кордону, які прилягають до району збройного конфлікту;
  • ведення розвідки; здійснення оперативного розгортання військ;
  • проведення демонстративних дій;
  • проведення операції угруповання ОСШР, оперативного угруповання військ (сил);
  • участь у протидесантних та спеціальних операціях;
  • участь у протиповітряній обороні держави;
  • ведення територіальної оборони у визначених зонах;
  • участь у заходах з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;
  • участь у прикритті визначених важливих державних об'єктів від можливих терористичних атак з використанням літальних апаратів та інших засобів повітряного нападу;
  • забезпечення захисту об'єктів Сухопутних військ Збройних Сил України від терористичних посягань;
  • участь у проведенні антитерористичних операцій на військових об'єктах.
  • Захист громадян України від террористичної загрози від будь-якої країни.

Історія

[ред. | ред. код]

Сучасні Сухопутні війська ведуть свій початок від Армії Української Народної Республіки та Української Галицької Армії 1917—1922 років. Брали участь у Війні за незалежність (Радянсько-українська війна), Польсько-українській та Радянсько-польській війнах.

6 грудня 1991 Верховна Рада України прийняла закони «Про оборону України» та «Про Збройні Сили України», в яких проголошувалося створення збройних сил країни. Того ж дня було затверджено текст військової присяги, яку склав перший Міністр оборони України Костянтин Морозов в залі Верховної Ради.

30 грудня 1991, під час першої зустрічі глав держав щойно утвореного СНД, президент України Леонід Кравчук заявив, що з 3 січня 1992 всі війська, які дислокуються на території України, будуть приводитися до добровільної присяги на вірність народу України.

Також на територію України незадовго до цього були передислоковані деякі формування ЗС СРСР, які на момент розпаду СРСР перебували на території країн Організації Варшавського договору в складі ЗГВ, ПнГВ, ЦГВ і ПдГВ:[3]

Таким чином, після розпаду СРСР і проголошення незалежності, Україна отримала одну з найсильніших армій у світі, чисельність якої налічувала 780 000 чоловік, 6500 танків, 7000 бойових броньованих машин, 7200 артилерійських систем, 900 вертольотів і 2500 одиниць тактичної ядерної зброї. У момент утворення збройних сил в Україні діяли три військові округи: Київський, Одеський і Прикарпатський, з 1991 по 1997 — два: Одеський і Прикарпатський. Військовий округ охоплював територію кількох областей і іменувався за територіальною ознакою. Був призначений для виконання оперативних, мобілізаційних і військово-адміністративних завдань. Округ очолював командувач військами, який підпорядковувався міністру оборони України, а також командувачу Сухопутних військ. Призначався Президентом України за поданням міністра оборони. У межах своїх повноважень командувач військами військового округу видавав накази і директиви.

Указом Президента України № 368/96 від 23 травня 1996 року в складі Збройних Сил України було створено Командування Сухопутних військ України, якому були підпорядковані органи управління і війська військових округів.[4]

До 2005 року, згідно з Державною програмою будівництва Збройних Сил України, на базі колишніх військових округів були створені оперативні командування: «Захід», «Північ» і «Південь».

У 2010 році до їх складу входили два оперативні командування, одне територіальне управління, 17 бойових бригад (2 танкові, 8 механізованих, 1 повітряно-десантна, 2 аеромобільні, 1 ракетна і 3 артилерійські), 14 окремих бойових полків (1 механізований, 1 аеромобільний, 3 спеціального призначення — включаючи Президентський полк, 3 реактивних артилерійських, 3 зенітно-ракетних, 2 вертолітні Армійські авіації і 1 полк РЕБ) і 9 окремих полків бойового забезпечення (4 інженерних, 4 — зв'язку, 1 — радіаційного, хімічного і біологічного захисту), інші окремі частини і установи рівня полку і нижче, а також 169-й навчальний центр «Десна» (приблизно відповідає окремій механізованій дивізії).

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Балада про піхоту. Масштабний соціальний ролик «Балада про піхоту», присвячений воїнам Сухопутних військ України, які захищають країну. 2016 р.
Повсталий степ

Загальна чисельність Сухопутних сил станом на початок 2013 року становила 57 000 чоловік особового складу, 686 танків, 72 бойових вертольоти, 2065 бойових броньованих машин, 716 артилерійських систем (гармат, мінометів і реактивних систем залпового вогню) калібру 100-мм і більше.

У травні 2017 року було анонсоване формування нових бойових і навчальних частин, та експеримент з реорганізації військових комісаріатів.[5]

Миротворча діяльність

[ред. | ред. код]

Підтримання міжнародного миру і безпеки є одним з пріоритетних напрямів зовнішньої політики України. Участь у міжнародних миротворчих операціях стала одним з важливих зовнішньополітичних здобутків нашої держави, що стало справжньою школою практичного досвіду, злагодженості та взаємодії для Збройних Сил України.

Україна розпочала миротворчу діяльність у 1992 році. За ці роки за межі держави було відправлено 19 військових формувань типу бригада, батальйон, рота, ескадрилья, загін. Практично залучалось до участі у миротворчій діяльності майже 30 тисячі осіб, понад 2,5 тисячі одиниць техніки, 38 вертольотів.

З 1994 року Україна приєдналась до Програми «Партнерство заради миру», одним з найважливіших напрямів якої є участь підрозділів Збройних Сил України в операціях з підтримання миру.

Участь з'єднань та частин Сухопутних військ України у навчаннях із миротворчої тематики сприяють зміцненню міжнародного авторитету України, відіграють значну роль у підготовці Сухопутних військ. Щорічна програми передбачає цілу низку різноманітних заходів — від широкомасштабних військових маневрів до великих семінарів. Набутий досвід допомагає спільно діяти в операціях по підтриманню миру, пошуково-рятувальних операціях, наданні гуманітарної допомоги. Для наших миротворців, серед яких більшість — контрактники, служба у миротворчих контингентах це чудова можливість побачити світ. Сьогодні у Сухопутних військах України відрядження за кордон у армії країн всього світу стали звичайною справою. Наші військовики переймають там досвід, вивчають мову, техніку. Разом з тим іноземцям теж є чому в нас повчитися. І вони охоче це роблять. Про це свідчать чисельні спільні навчання які на слуху у всьому світі — «Щит миру», «Козацький степ» та інші. Лише в цьому році таких навчань відбулося більше десяти.

Сьогодні у складі місій та сил виконують завдання за призначенням 2 українських миротворчих контингентів:

Загалом на сьогоднішній день[на коли?] у складі миротворчих контингентів України виконують завдання за призначенням 500 військовослужбовців, 1215 од. різноманітної техніки та 14 вертольотів.

Спектр завдань, які виконують миротворчі підрозділи, є досить широким. Характер завдань відповідає вимогам статті 6 Статуту ООН і базується на загальноприйнятих вимогах до проведення операцій з підтримки миру:

  • чергування на постах спостереження, патрулювання у зоні відповідальності, охорона церков, супроводження конвоїв;
  • повітряні перевезення персоналу місії, високоповажних осіб та вантажів, патрулювання та спостереження, супроводження переміщення військ, пошуково-рятувальні операції та медична евакуація (56 овз);
  • супровід конвоїв з гуманітарним вантажем, паливом, матеріально-технічними засобами, надання гуманітарної допомоги місцевому населенню (усі підрозділи).

Активну позицію України та її Збройних Сил в миротворчій діяльності показує офіційна статистика ООН, за якою Україна в 2009 році увійшла в першу десятку країн-контрибуторів ООН.

Оцінка діяльності наших миротворців є найвищою, багато з них відзначено державними нагородами України, іноземних держав, ООН та НАТО.

Структура

[ред. | ред. код]
Оперативні командування СВ ЗСУ
   Оперативне командування «Захід»
   Оперативне командування «Північ»
   Оперативне командування «Схід»
   Оперативне командування «Південь»
   Крим

Командування Сухопутних військ

[ред. | ред. код]

Роди військ

[ред. | ред. код]

Механізовані , танкові та гірсько-штурмові війська , що складають основу Сухопутних військ, виконують завдання щодо утримання зайнятих районів, рубежів і позицій, відбиття ударів противника, прориву оборони противника, розгрому його військ, захоплення важливих районів, рубежів і об'єктів, діють у складі морських та повітряних десантів.

До складу механізованих,гірсько-штурмових і танкових військ входять механізовані,мотопіхотні,піхотні,штурмові та танкові батальйони , полки і бригади.

Склад механізованих і танкових військ України
Назва формування Приналежність Місце дислокації
1-ша окрема бригада спеціального призначення ОК «Північ»
1-ша окрема танкова бригада ОК «Північ» смт. Гончарівське Чернігівська область
3-тя окрема танкова бригада
3-тя окрема штурмова бригада
4-та окрема танкова бригада
5-та окрема штурмова бригада
5-та окрема танкова бригада
10-та окрема гірсько-штурмова бригада ОК «Захід» м. Коломия Івано-Франківська область
11-та окрема мотопіхотна бригада
13-та окрема єгерська бригада
14-та окрема механізована бригада[6] ОК «Захід» м. Володимир Волинська область
14-та окрема танкова бригада
15-та окрема механізована бригада
17-та окрема танкова бригада ОК «Схід» м. Кривий Ріг Дніпропетровська область
21-ша окрема механізована бригада
22-га окрема механізована бригада ОК «Південь»
23-тя окрема механізована бригада ОК «Схід» Новомосковськ Дніпропетровська область
24-та окрема механізована бригада ОК «Захід» м. Яворів Львівська область
28-ма окрема механізована бригада ОК «Південь» смт. Чорноморське Лиманський район Одеська область
30-та окрема механізована бригада ОК «Північ» м. Звягель Житомирська область
31-ша окрема механізована бригада
32-га окрема механізована бригада ОК «Північ»
33-тя окрема механізована бригада
41-ша окрема механізована бригада
42-га окрема механізована бригада ОК «Захід» м.Чортків, Тернопільська область
43-тя окрема механізована бригада
44-та окрема механізована бригада
47-ма окрема механізована бригада
53-тя окрема механізована бригада ОК «Схід» м. Лисичанськ Луганська область
54-та окрема механізована бригада ОК «Схід» м. Бахмут Донецька область
56-та окрема мотопіхотна бригада ОК «Південь» м. Маріуполь Донецька область
57-ма окрема мотопіхотна бригада ОК «Південь» м. Нова Каховка
58-ма окрема мотопіхотна бригада ОК «Північ» м. Конотоп Сумська область
59-та окрема мотопіхотна бригада ОК «Південь» м. Гайсин Вінницька область
60-та окрема механізована бригада
61-ша окрема механізована бригада ОК «Північ» м. Чернігів
62-га окрема механізована степова бригада (ІІ формування)
63-та окрема механізована бригада
65-та окрема механізована бригада
66-та окрема механізована бригада
67-ма окрема механізована бригада
68-ма окрема єгерська бригада ОК «Захід»
72-га окрема механізована бригада ОК «Північ» м. Біла Церква Київська область
88-ма окрема механізована бригада
92-га окрема механізована бригада ОК «Схід» с. Клугино-Башкирівка Чугуївський район Харківська область
93-тя окрема механізована бригада ОК «Схід» смт. Черкаське Новомосковський район Дніпропетровська область
110-та окрема механізована бригада
115-та окрема механізована бригада ОК «Північ» м. Чернігів
116-та окрема механізована бригада
117-та окрема механізована бригада
118-та окрема механізована бригада
128-ма окрема гірсько-штурмова бригада ОК «Захід» м.Мукачеве Закарпатська обл
169-й навчальний центр ОК «Північ» смт. Десна Чернігівська область

На озброєнні визначених з'єднань і частин механізованих і танкових військ знаходиться бойова техніка:

Озброєння

Організаційна структура

Структура механізованої бригади

Механізований батальйон на БМП: 555 чол, 13 танків, 41 БМП, 1 БТР, 6 120-мм мінометів (пересуваються за допомогою ГАЗ-66), 9 ПЗРК, 1 БРЕМ, 15 вантажних автомобілів, 19 спецавтомобілів та ін.
  • Бригадна артилерійська група: 1000 чол , 36 САУ, 18 БМ-21 «Град», 12 100 мм МТ-12 «Рапіра», 18 ПТРК, 2 БРДМ-2, 17 МТ-ЛБ та ін.
  • Зенітний ракетно-артилерійський дивізіон: 276 чол, 4 ЗРК «Оса-АКМ», 12 ЗПРК «Тунгуска», 9 ЗРК «Стріла-10МЗ», 27 ПЗРК «Ігла» / «Ігла-1», 9 МТЛБ-АТ, 19 спецавтомобілів та ін.
  • розвідувальна рота: 144 чол, 4 автомобіля та ін.
  • радіолокаційна рота: 131 чол, 3 БТР, 19 автомобілів, 2 автокрана та ін.
  • рота РХБЗ: 50 чол, 2 автомобіля та ін.
  • медична рота: 46 чол, 7 автомобілів, причіп, польова кухня
  • пожежна рота
  • оркестр
  • клуб
  • редакція і друкарня
  • полігон.

Ракетні війська та артилерія Сухопутних військ складаються із з'єднань оперативно-тактичних і тактичних ракет, з'єднань і частин гаубичної, гарматної, реактивної та протитанкової артилерії, артилерійської розвідки, мінометних підрозділів та підрозділів протитанкових керованих ракет. Вони призначені для ураження живої сили, танків, артилерії, протитанкових засобів противника, авіації, об'єктів ППО та інших важливих об'єктів при веденні загальновійськової операції (бою).

Склад ракетних військ і артилерії
Назва формування Місце дислокації Приналежність
15-та окрема бригада артилерійської розвідки Дрогобич Центральне підпорядкування ГШ ЗСУ
19-та ракетна бригада Хмельницький Центральне підпорядкування ГШ ЗСУ
26-та артилерійська бригада Бердичів ОК «Північ»
27-ма реактивна артилерійська бригада Суми Центральне підпорядкування ГШ ЗСУ
38-ма окрема артилерійська бригада
40-ва окрема артилерійська бригада Первомайськ ОК «Південь»
43-тя окрема артилерійська бригада Дівички Центральне підпорядкування ГШ ЗСУ
44-та окрема артилерійська бригада Тернопіль ОК «Захід»
45-та окрема артилерійська бригада Яворів
47-ма окрема артилерійська бригада
55-та окрема артилерійська бригада Запоріжжя ОК «Схід»
107-ма реактивна артилерійська бригада Кременчук Центральне підпорядкування ГШ ЗСУ

Озброєння

На озброєнні з'єднань, частин та підрозділів РВіА знаходяться:

Армійська авіація є найбільш маневреним родом Сухопутних військ, призначеним для виконання завдань у різноманітних умовах загальновійськового бою.

Частини і підрозділи армійської авіації ведуть розвідку, знищують бойову техніку та живу силу противника, здійснюють вогневу підтримку під час наступу чи контратаки, висаджують тактичні десанти, доставляють у вказані райони бойову техніку та особовий склад, виконують інші важливі завдання.

Назва формування Місце дислокації Приналежність
11-та окрема бригада армійської авіації с. Чорнобаївка, Херсонської обл. Командування сухопутних військ
12-та окрема бригада армійської авіації м. Новий Калинів, Львівської обл. Командування сухопутних військ
16-та окрема бригада армійської авіації м. Броди, Львівської обл. Командування сухопутних військ
18-та окрема бригада армійської авіації м. Полтава Командування сухопутних військ

З'єднання та частини армійської авіації Сухопутних військ мають на озброєнні вертольоти типу Мі-2, Мі-8, Мі-9, Мі-24, Мі-26 та їх модифікації.

Війська протиповітряної оборони Сухопутних військ

[ред. | ред. код]

Війська протиповітряної оборони Сухопутних військ призначені для прикриття військ від ударів противника з повітря у всіх видах бойових дій, при перегрупуванні та розташуванні їх на місці.

На озброєнні військ ППО Сухопутних військ знаходяться ефективні зенітні ракетні та зенітні артилерійські системи і комплекси, які характеризуються високою скорострільністю, живучістю, маневреністю, здатністю діяти за будь-яких умов сучасного загальновійськового бою.

До складу військ ППО СВ входять:

Назва формування Приналежність Місце дислокації
38-й зенітний ракетний полк ОК «Південь» м. Нова Одеса, Миколаївська обл.
39-й зенітний ракетний полк ОК «Захід» м. Володимир, Волинська обл.
1039-й зенітний ракетний полк ОК «Схід» смт Гвардійське, Дніпропетровська обл.
1129-й зенітний ракетний полк ОК «Північ» м. Біла Церква, Київська обл.
полки, батальйони ППО при окремих бригадах

До зенітних ракетних систем та комплексів дивізійної ланки відносяться зенітні ракетні комплекси «Оса», «Куб», «Тор».

До зенітних ракетних та зенітних артилерійських комплексів полкової ланки відносяться ЗРК «Стріла-10», ЗГРК «Тунгуска», ПЗРК «Ігла», ЗАК «Шилка».

Військові звання та відзнаки

[ред. | ред. код]

Оскільки Україна не є країною-членом, кодування звань армій НАТО наведено для зіставлення

Згідно законів України № 205-IX від 17 жовтня 2019 року щодо сержантських звань та № 680-IX від 4 червня 2020 року щодо нових генеральських звань, які набули чинності 01 жовтня 2020 року.

Код НАТО OF-10 OF-9 OF-8 OF-7 OF-6 OF-5 OF-4 OF-3 OF-2 OF-1 OF(D) Student Officer
 Україна
(Ред.)
Без відповідника en: Request for creation and upload of a picture!
Генерал Генерал-лейтенант Генерал-майор Бригадний генерал Полковник Підполковник Майор Капітан Старший лейтенант Лейтенант Молодший лейтенант Курсант
Код НАТО OR-9 OR-8 OR-7 OR-6 OR-5 OR-4 OR-3 OR-2 OR-1
 Україна
(Ред.)
Без
відповідника
Не
передбачено
Головний майстер-сержант Старший майстер-сержант Майстер-сержант Штаб-сержант Головний сержант Старший сержант Сержант Молодший сержант Старший солдат Солдат Рекрут

Спорядження та уніформа

[ред. | ред. код]
Офіційно затверджений та стандартизований малюнок камуфляжу для військової форми одягу
Військовик у стандартному камуфляжному одязі

Однострій

[ред. | ред. код]

Камуфляж

[ред. | ред. код]

Офіційно затверджений та стандартизований малюнок камуфляжу для військової форми одягу Збройних Сил України у лютому 2015 року[7][8].

Pantone Textile System Pale Khaki Forest Night Silver Sage Aloe Nutria
Pantone PANTONE 15-1216 TC PANTONE 19-0414 TC PANTONE 17-0510 TC PANTONE 17-0620 TC PANTONE 18-0825 TC

Незважаючи на те що малюнок ММ-14 був стандартизований та власне оформлений за Міністерством оборони України лише в 2015 році, з середини 2014 року в ньому відшивалася нова польова форма військовослужбовців зразку 2014 року (ТУ У 14.1-00034022-001:2014) та куртка утеплена польова камуфльована.[7]

Літня польова форма

[ред. | ред. код]

Форма виготовлена за натівськими стандартами. Вона із української вогнетривкої тканини, яка під час пожежі не прилипає до тіла, а лише тліє.[9]

До складу комплекту літньої польової форми входять:

  • кепки-мазепинки і панами;
  • кітель і штани;
  • футболка і труси;
  • шкарпетки і берці.

20 травня 2015 року стало відомо, що Міноборони замовляє понад 400 тис. комплектів літнього польового костюма

Цього року ми замовляємо понад 400 тисяч комплектів літнього польового одягу для військовослужбовців. На сьогоднішній день контракти підписані на 97 тисяч, поставлено 85 тисяч, — повідомила Неллі Стельмах. — 20 тисяч буде поставлено протягом найближчих 20 днів. Далі вступають в дію нові контракти, це 160 тисяч, які будуть поставлятися протягом півтора-двох місяців, — додала вона.

Також необхідно близько 200 тис. комплектів зимової форми, при цьому на даний момент поставлено 67 тис. утеплених штанів і 77 тис. курток.[10]

12 жовтня 2017 року відбулась презентація на якій було продемонстровано новації в матеріально-технічному забезпеченні ЗСУ. Серед представленого Головним управлінням розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ був Добовий польовий набір продуктів нового зразку. Були показані новації в речовому забезпеченні — останні прийняті розробки та елементи одностроїв, амуніції та спорядження. Також було продемонстровано зразок нового намету замість наявних зараз у війська УСБ-56, проект та макет казарм поліпшеного типу для військовослужбовців контрактної служби, які зараз будуються та за два роки планується розмістити у них 22 тис. військовослужбовців. З наявної інформації казарми поліпшеного типу зараз будуються майже в усіх областях. Загалом у цьому році заплановано здача 91 таких об'єктів, у наступному — 93.[11]

Командування

[ред. | ред. код]

Командувачі

[ред. | ред. код]

Начальники штабу

[ред. | ред. код]

Перші заступники

Заступники командувача з територіальної оборони

Командувачі логістики

Начальники управління з морально психологічного забезпечення

Командувачі ракетних військ і артилерії Збройних Сил України — заступники командувача

Начальники Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Начальники управління армійської авіації

Начальники управління протиповітряної оборони

Начальники 169 навчального центру

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Створення у складі ЗСУ Сухопутніх військ України
  2. а б в г The Military Balance, 2023, с. 201—202.
  3. Феськов В. И., Голиков В. И., Калашников К. А., Слугин С. А. Вооружённые Силы СССР после Второй мировой войны: от Красной Армии к Советской. Часть 1: Сухопутные войска. — Томськ : Издательство Томского университета, 2013. — 640 p. — ISBN 978-5-89503-530-6.
  4. Указ Президента України від 23 травня 1996 № 368/96 «Про Сухопутні війська України». http://zakon2.rada.gov.ua/. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 23 січня 2017.
  5. Цього року знов формуватимуть бойові й навчальні частини, а у військкоматах проведуть експеримент. http://www.ukrmilitary.com. Ukrainian Military Pages. 23 травня 2017. Архів оригіналу за 24 травня 2017. Процитовано 24 травня 2017.
  6. Новостворена 14 окрема танкова бригада 4 армійського корпусу резерву пройшла фінальний етап бойового злагодження на полігоні «Широкий лан». 14.01.2016, 00:32. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 23 січня 2017.
  7. а б Офіційний камуфляж Збройних Сил України. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 17 вересня 2015.
  8. У Міноборони презентували нову військову форму. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 17 вересня 2015.
  9. Міноборони показало нову форму військових. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 15 вересня 2015.
  10. Цього року Міноборони замовляє понад 400 тис. комплектів літнього польового костюма. Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 15 вересня 2015.
  11. Відбулась презентація, на якій було продемонстровано новації в матеріально-технічному забезпеченні ЗСУ. http://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 13 жовтня 2017. Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 13 жовтня 2017.
  12. Приймай, Вітчизно, патріотів! | Національна академія сухопутних військ. www.asv.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 12 листопада 2017.
  13. Сухопутні війська ЗС України. www.facebook.com (укр.). Процитовано 12 листопада 2017.
  14. а б в г Сухопутні Війська. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 30 листопада 2019.
  15. Як у Білій Церкві урочисто зустрічали бійців героїчної 72-ї бригади. ФОТОРЕПОРТАЖ. Новинарня (укр.). 6 листопада 2017. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 30 листопада 2019.
  16. У Національній академії сухопутних військ урочисто розпочали новий навчальний рік. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 30 листопада 2019.
  17. Сухопутні війська ЗС України. www.facebook.com (укр.). Процитовано 30 листопада 2019.
  18. Сухопутні Війська. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
  19. У ЗСУ змагалися кращі артилерійські батареї: хто переможці. Новинарня (укр.). 30 листопада 2019. Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 30 листопада 2019.
  20. Маліновський Андрій Володимирович. Вікіпедія (укр.). 27 серпня 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
  21. Керівництво Національної академії сухопутних військ | Національна академія сухопутних військ. www.asv.gov.ua. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 1 грудня 2019.
  22. Gazeta.ua (5 березня 2019). 10 льотчиків не виграють війну. Їх має бути 100 і всі підготовлені — начальник армійської авіації. Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 1 грудня 2019.
  23. Як на полігоні під Рівним зенітники змагались (ВІДЕО) - UA: РІВНЕ. rv.suspilne.media. Процитовано 1 грудня 2019.
  24. Другий фронт генерала "Вітра". UATV. 4 листопада 2019. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 1 грудня 2019.
  25. Навчальний центр “Десна” очолив полковник Олександр Жакун - Новинарня. novynarnia.com (укр.). 8 жовтня 2021. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.

Література

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]