Сухорабівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Сухорабівка
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Решетилівський
Рада/громада Сухорабівська сільська рада
Код КОАТУУ 5324285001
Облікова картка Сухорабівка 
Основні дані
Населення 996
Поштовий індекс 38432
Телефонний код +380 5363
Географічні дані
Географічні координати 49°29′20″ пн. ш. 33°50′00″ сх. д. / 49.48889° пн. ш. 33.83333° сх. д. / 49.48889; 33.83333Координати: 49°29′20″ пн. ш. 33°50′00″ сх. д. / 49.48889° пн. ш. 33.83333° сх. д. / 49.48889; 33.83333
Середня висота
над рівнем моря
76 м
Водойми р. Псел
Місцева влада
Адреса ради 38432, с. Сухорабівка, вул. Центральна, 4; тел. 9-33-42
Карта
Сухорабівка. Карта розташування: Україна
Сухорабівка
Сухорабівка
Сухорабівка. Карта розташування: Полтавська область
Сухорабівка
Сухорабівка

Сухора́бівка — село в Україні, в Решетилівському районі Полтавської області. Населення становить 996 осіб. Орган місцевого самоврядування — Сухорабівська сільська рада.

Забудова Сухорабівки є специфічною, оскільки вулиці села по колу оточують лісовий масив.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Сухорабівка знаходиться на лівому березі річки Псел на якій знаходиться Сухорабівська гідроелектростанція (мала ГЕС). Вище за течією на відстані 4 км розташоване село Каленики, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Березняки. Місцевість навколо села частково заболочена.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Село Сухорабівка вперше згадується в «Переписних книгах 1666 року».

Перші писемні згадки про Свято-Вознесенську церкву та школу у Сухорабівці Остап’євської сотні Миргородського полку датуються 1723 роком (згідно «Компуту і ревізії Миргородського полку 1723 року»). Читаємо на 311 аркуші «Компуту...»: «…Село Сухорабовці ратушное Отец Іван Семеновичь Презвитер  Свто Вознесенский Школа в ней дяк Ігнать Побежный Паламарь Іван Фесенко Шпиталя неть…».

У 1782 році Сухорабівка (після ліквідації Остап'євської сотні) увійшла до складу Голтвянського повіту Київського намісництва.

За даними на 1859 рік у козацькому селі Хорольського повіту Полтавської губернії мешкало 1302 особи (598 чоловічої статі та 704 — жіночої), налічувалось 173 дворових господарства, існували православна церква та завод, відбувався щорічний ярмарок[1].

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Калениківської волості мешкало 1792 особи, налічувалось 285 дворових господарств, існували православна церква, школа, 2 лавки, 2 водяних і 7 вітряних млинів, відбувалось 2 ярмарки на рік: 2 лютого та на свято Вознесіння[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1960 осіб (947 чоловічої статі та 1013 — жіночої), з яких 1927 — православної віри[3].

Економіка[ред. | ред. код]

  • Санаторій «Світанок» (діти 5-16 років).
  • «Сухорабівське», ПП.
  • «Нібулон», ТОВ.
  • Сухорабівська ГЕС
  • Аграрник LTD ТОВ

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Школа.
  • Амбулаторія.

Персоналії[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 4386)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-177)