Сухотіна-Толстая Тетяна Львівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сухотіна-Толстая Тетяна Львівна
рос. Сухотина-Толстая Татьяна Львовна
Народилася 4 (16) жовтня 1864[1][2][3]
Ясна Поляна
Померла 21 вересня 1950(1950-09-21)[1][2][3] (85 років)
Рим, Італія
Поховання Римський протестантський цвинтар
Країна  Російська імперія
 Італія
 Королівство Італія
Діяльність письменниця, художниця
Мова творів російська
Жанр мемуари
Рід Толстіd
Батько Толстой Лев Миколайович
Мати Толстая Софія Андріївна
Брати, сестри Maria L'vovna Tolstayad, Толстая Олександра Львівнаd, Толстой Ілля Львовичd, Толстой Сергій Львовичd і Лев Львович Толстойd
У шлюбі з Mikhail Sukhotind

CMNS: Сухотіна-Толстая Тетяна Львівна у Вікісховищі

Тетяна Львівна Сухотіна-Толстая (4 (16) жовтня 1864 — 21 вересня 1950) — російська письменниця, авторка мемуарів. Старша дочка Л. М. Толстого.

Біографія[ред. | ред. код]

Почала вести щоденники у віці 14 років і продовжувала протягом 40 років. Лев Миколайович заохочував дітей до ведення щоденників і в ранні роки іноді читав записи Тетяни Львівни. Тому особливий інтерес в її мемуарах представляють розповіді про батька, його спосіб життя, повсякденний побут.

Вона продемонструвала ранню любов до живопису, і в 1881 році вона поступила в Московське училище живопису, скульптури та архітектури, де її вчителями були Василь Перов, Іларіон Прянішников і Леонід Пастернак; вона також вчилася у Миколи Ґе.

Тетяна Львівна, як і її сестри Марія та Олександра, була послідовницею вчення Толстого, вегетаріанкою. У 1897 році вона закохалася в повітового предводителя дворянства Михайла Сергійовича Сухотіна, хоча йому тоді було за 50 років. У 1899 році вийшла заміж за нього. 19 листопада 1905 вона народила в Ясній Поляні свою єдину дитину — дочку Тетяну. Дочка Тетяни Львівни — Тетяна Михайлівна Сухотіна-Альбертіні («Татьяна Татьянна», як називав її дідусь); авторка кількох книг спогадів: «Моя мати», «Моя бабуся», «Толстой і дитинство».

Після смерті чоловіка в 1914 році Тетяна повернулася в Ясну Поляну, яка в підсумку була перетворена в музей-садибу. Із 1917 по 1923 рік була хранительницею музею-садиби Ясна Поляна. Із 1923 по 1925 рік вона була директором Державного музею ім. Льва Толстого в Москві.

Лев Толстой та його помічники складають списки селян, яким потрібна допомога.
Зліва направо: П. І. Бірюков, Г. І. Раєвський, П. І. Раєвський, Л. М. Толстой, І. І. Раєвський, А. М. Новіков, О. В. Цингер, Т. Л. Толстая. Село Бегічевка Рязанської губернії.
Фотографія П. Ф. Самаріна, 1892 р.

Із 1925 року — в еміграції. Брала участь у роботі благодійного Толстовського фонду, який був створений у 1939 році.

У одному своєму запису в щоденнику від 13 грудня 1932 року написала: «Я прожила неймовірне і незаслужено щасливе та цікаве життя. І успішне».

Із Парижа вона переїхала в Італію, де провела решту свого життя.

Могила Т. Л. Сухотіной-Толстой на некатолицькому кладовищі Риму Cimitero Acattolico.

Похована на протестантському кладовищі в Римі.

Твори[ред. | ред. код]

  • Воспоминания. — М., 1976. 2-е изд. — 1980.
  • Дневник. — М., 1979. 2-е изд. — 1984.
  • Друзья и гости Ясной Поляны // Вестник Европы, 1904.
  • Семейная трагедия Льва Толстого. // Вечерняя Москва, 1928.

Видання[ред. | ред. код]

  • Сухотина-Толстая Т. Л. Воспоминания / Составление, вступельная статья и примечания А. И. Шифмана; Оформление художника А. Ременника. — М.: Художественная литература, 1980. — 528 с. — 1 000 000 экз.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Babelio — 2007.