Сушняк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сушня́к (також: падалиця, валежник (від рос. валежник) — стовбури дерев або їх частини, що впали на землю в лісі, парку, на узбережжі водойми тощо. Стовбури, гілки, суччя, сухі та ті, що піддаються процесам гниття.[1] Зломлені вітром (бурелом), навалами снігу тощо дерева, а також дерева, звалені та напівоброблені, але не вивезені і покинуті в деревному масиві (часто як забраковані). Загалом будь-який повалений або лежачий на землі ліс, що в більшій чи меншій мірі втратив технічні якості і цінність. Сушняк може використовуватися в якості палива (дрова).

Утворення[ред. | ред. код]

Утворення сушняку відбувається при природному відмиранні дерев, рубках, лісових пожежах, буреломі, сніголамі, сніговалі, ожеледі (заледеніння крони і стовбура), пошкодженні насаджень шкідниками, грибними хворобами.[2]

Екологічне значення[ред. | ред. код]

У результаті природного розкладу сушняк залишає в ґрунті живильні речовини. Утворені ним мікропідвищення створюють умови для самовідновлення цінних порід дерев (ялина, ялиця, сосна).[3] Сушняк зміцнює схили, захищає ґрунт. Він є постійним або тимчасовим середовищем проживання для багатьох живих організмів: мікроорганізмів, грибів , членистоногих, молюсків, земноводних і плазунів, птахів і навіть дрібних ссавців. Для успішного розвитку рослин окремих видів необхідно, щоб їх насіння проросло в сушняку.

Сушняк відіграє значну роль як довгострокове сховище вуглецю. Наприклад, в хвойних лісах в сушняку разом з ґрунтом може міститися до 25-30% запасу вуглецю в лісі.[4]

Природоохоронні аспекти та переробка[ред. | ред. код]

Накопичення сушняку доволі небезпечне для лісу, оскільки він в разі виникнення лісової пожежі сприяє швидкому її поширенню на значні простори. Крім того він є сприятливим середовищем для різних шкідливих комах, особливо короїдів, які, розмножуючись, переходять з нього і на здорові дерева, знищуючи часто десятки і сотні тисяч гектарів цінного лісу. Тому в облаштованому лісовому господарстві звертається особлива увага на своєчасне видалення сушняку з лісу — його прибирання.[5]

Самовільний збір сушняку без особливого дозволу лісництва та відповідальних державних органів, зазвичай не дозволений. За Постановою Кабінету міністрів України від 23 квітня 1996 року №449 «Про затвердження Порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України», встановлюється порядок заготівлі малоцінних промислових лісових матеріалів, де самовільна заготівля сушняку та сухостою визначається як незаконна.[6]

Сушняк може бути пожежонебезпечним розсадником комах тільки на початку розкладання. Згодом же, при подальшому розкладанні деревини, стає нешкідливим і саме видалення його з лісу приносить вже не користь, а шкоду господарству, марно позбавляючи лісові ґрунти природного добрива.[7]

Примітки[ред. | ред. код]