Су-цзун (династія Тан)
Су-цзун (肅宗, 2 лютого 711 —16 травня 762) — 7-й император династії Тан у 756–762 роках.
Життєпис[ред. • ред. код]
Молоді роки[ред. • ред. код]
Народився 2 лютого 711 року в родині Лі Лунцзи, який у 712 році став імператором Сюань-цзуном. При народженні звався Лі Хен. У 713 році отримує перший титул — князя Шана й змінює ім'я на Лі Сішень. У 736 році він стає князем Чон з ім'ям Лі Ю, а у 738 році після низки інтриг спадкових принцом з ім'ям Лі Шао. Загалом отримав гарну класичну та військову освіту. З моменту отримання прав на трон вступив у протистояння з впливовим канцлером Лі Лінфу. Останній, користуючись своїм впливом на імператора, фактично відстороним молодого принца від якоїсь політичної діяльності.
Ситуація змінилася лише з початком повстання у 755 році військового губернатора (цзедуші) Ань Лушаня. Тоді Лі Хен втік разом із батьком на північ, де зумів організувати оборону. Незабаром Сюань-цзун зрікся трону й передав владу синові.
Володарювання[ред. • ред. код]
12 серпня 756 року Лі Хен став новим імператором під ім'ям Су-цзун. Головною його задачею було знищення заколотників на чолі із Ань Лушанєм. Власних сил для цього не висточало. З огляду на це імператор уклав військовий союз з Байянчур-ханом, вождем уйгурів. Сприяло Су-цзуну й те, що 757 року було вбито Ань Лушаня. Того ж року імператор відвоював столицю Чан'ань. Проте у повстанців залишився в руках Лоян й значна частина північних земель. До кінця життя Су-цзун намагався відвоювати їх, проте марно. До того ж у 760 році у нижній течії річки Янцзи повстав Лю Чжан. На його придушення довелося відволікати значні сили.
Наприкінці життя Су-цзун зіткнувся з інтригами серед рідні, яка прагнула зробити спадкоємцем трону свого кандидата. Зрештою Су-цзун 16 травня 762 року помер, не визначивши свого наступника.
Джерела[ред. • ред. код]
- Kenneth Pletcher, History of China, coll. Britannica Educational Publishing, éd. The Rosen Publishing Group, 2010, pp. 122
- ↑ (unspecified title)
