Су Ши

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Су Ши (蘇軾)
SuShi-Portrait.jpg
Інші імена Су Дунпо (蘇東坡)
Народився 8 січня 1037(1037-01-08)
Мейшань
Помер 24 серпня 1101(1101-08-24) (64 роки)
Чанчжоу
Громадянство (підданство) Китай
Національність китаєць
Ім'я при народженні Цзичжань (子瞻)
Діяльність поет, письменник, державний діяч
Конфесія буддизм
Батько Су Хун
Брати, сестри Су Че
Дружина Ван Фу, Су Май, Ван Жунчжі
Діти 4 сини
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Су Ши (*8 січня 1037 — †24 серпня 1101) — китайський поет й письменник часів династії Сун.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з чиновничої родини Су. Народився у м. Мейшань, що у сучасній провінції Сичуань. Син Су Сюня 苏洵 (1009–1066), місцевого чиновника, вченого та літератора. Су Ши отримав блискучу освіту. У 1057 році склав імператорський іспит, отримавши ступінь цзіньши. Тоді ж познайомився з відомим поетом та державним діячем Оуян Сю, який став покровителем молодого чиновника. З 1060 року займав низку важливих посад у провінційних урядах Ханчжоу, Мічжоу. Тут на озері Сіху він збудував 6 мостів, чим значно покращив транспортне сполучення. У 1078 році призначається губернатором Сюйчжоу.

Су Ши виступив проти реформ Ван Аньши. Тому спочатку Су відправили у заслання у 1073 році, згодом він замирився за допомогою Шень Куо з Аниши й повернувся до столиці. Втім навіть після падінням Ван Аньши У 1076 році Су Ши виступав з критикою низки непродуманих дій нового уряду. У зв'язки з цим Су Ши у 1080 році було запроторено до каторги, й лише у 1086 році той зумів повернутися до Кайфена. Втім його чесна натура не могла миритися з тим, що Су Ши вважав невірним. Тому у 1094 році імператор відправив Су Ши у заслання на о. Хайнань. У 1100 отримав прощення й призначення губернатором Ченду. Проте сконав 24 серпня 1101 року на шляху до місця призначення.

Творчість[ред.ред. код]

Су Ши добре розумів моральні принципи конфуціанства, канони буддизму і даоський містицизм. А саме, знання буддизму і даоського містицизму допомогли йому всебічно проаналізувати і досліджувати різні філософські проблеми, і звільнитись від гірких дум про життя, а володіння конфуціанською думкою мало вплив на його погляди щодо управління.

Су Ши був талановитим поетом, він став відомим завдяки його віршам у жанрах «ци» (350 поем) та «ши». В поезії Су Ши широкий зміст, незвичайні метафори і образна мова. Вірші в жанрі «ци», написані Су Ши, оригінальні за своєю суттю. Він не лише вирвався з кола старого розуміння жанру «ци», який до нього був пов'язаний з романтичним змістом віршів, а й у своїх творах у жанрі «ци» він зобразив життя і прагнення звичайних людей. Відомим є поеми «Під мелодію Ціньлін», «Моєму молодому синові», "Під мелодію «Метелики навколо квітів», «Червоні скелі», «Згадуючи Кнібі», «Згадуючи Су Че», «Скорботно зітхаю, дивлячись на плоди лічжі».

Су Ши був одним з чудових майстрів жанру «фу». Серед цих творів дуже визначним є «Фу про червону стіну». Під час написання даного есе Су Ши поєднав точність і виразність мови з містичними настроями та ідеями даосизму. Це есе поділяється на дві частини. У першій частині описується поетичний осінній краєвид, а у другій частині подається мальовнича картинка зимового пейзажу. Завдяки опису природи і яскраво висловленим ідеям автора, «Фу про червону стіну» став найкращим прикладом жанру «фу».

Був продовжувачем традиції, заснованої Лі Шан'іном у написанні лаконічних віршів цзацзуанів. Су Дунпо належить їх велика збірка «Друге продовження цзацзуань».

Крім того, Су Ши відомий як талановитий прозаїк. Завдяки своєму таланту Су Ши став одним з 8 відомих письменників династії Тан. У доробку є близько 800 листів відомим сучасникам. Створював також численні есе, з яких найбільш відомі «Згадуючи гірський кам'яний дзвін».

Су Ши відомий як один з 4 класичних китайських гастрономів. Зокрема, винайшов рецепти «свинини Дунпо» (東坡肉) та коржика «Су Дунпо».

Джерела[ред.ред. код]