Сходненська (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сходненська
Тагансько-Краснопресненська лінія
Skhodnenskaya station.jpg
Загальні дані
Тип односклепінна мілкого закладення
Глибина закладення 10,5 м
Кількість 1
Тип Острівна
Форма Пряма
Дата відкриття 30 грудня 1975 року
Архітектор(и) Л.Н.Попов (рос.), А. Ф. Фокина (рос.)
Інженер(и)-конструктор(и) О.А.Сергеев (рос.)
Пересадка на А: Т, 43, 96, 199, 199к, 212, 252, 267, 368, 400к, 432, 472, 492к, 492п, 537к, 678, 873, 878, 971к, 1082;
Тб: 70, 70к;
Тм: 6, 6к
Виходи до Сходненська вулиця, бульвар Яна Райнiса и Хімкинський бульвар.
Час відкриття 5:30
Час закриття 1:00
Код станції 127
Тагансько-Краснопресненська лінія
оборотні тупики
ТЧ-6 Планерне
Планерна
Сходненська
Тушинська
Спартак
Щукинська
оборотні тупики
Октябрське поле
Полежаєвська
   
Бігова
ССГ до ТЧ-4 Червона Пресня
Вулиця 1905 року
Барикадна
Пушкінська
   
Кузнецький міст
   
Китай-город
ССГ до Курської
ССГ до Площі Ілліча
Таганська
Пролетарська
Волгоградський проспект
Текстильщики
Кузьминки
Рязанський проспект
Вихіно
ТЧ-11 Вихіно
Лермонтовський проспект
Жулебіно
оборотні тупики
Котельники
оборотні тупики

«Сходненська» — станція Тагансько-Краснопресненської лінії Московського метрополітену, розташована між станціями «Планерна» і «Тушинська» на північному заході Москви. Станція відкрита в 1975 у складі ділянки «Октябрське поле»-«Планерна».

«Сходненська» — перша односклепінна станція мілкого закладення Москви, побудована після довгої перерви. Її попередниками були станції Бібліотека імені Леніна (1935) і «Аеропорт» (1938), що в свою чергу взяли за кшталт станції Паризького метрополітену. Проект станції був розроблений одночасно з відновленням інженерами інтересу до конструкцій станцій односклепінного типу, що були впровадженні у проектах станцій «Площа Мужності» і «Політехнічна» Петербурзького метрополітену. «Сходненська», на відміну від них, успадкувала проект мілкого закладення, у зв'язку з чим в Москві до кінця 1970-х рр.. з'явився тип односклепінних станцій, що поступово витиснув попереднє покоління, іменоване «сороконіжками».

Технічна характеристика[ред. | ред. код]

Конструкція станції — односклепінна мілкого закладення (глибина закладення — 10,5 м). Високі колійні стіни, на які спирається майже плоске склепіння. На одному кінці залу є два ескалатори на підйом, на іншому — сходи.

Колійний розвиток[ред. | ред. код]

Станція без колійного розвитку.

Вестибулі[ред. | ред. код]

Виходи через підземні вестибулі в підземні переходи до Сходненської вулиці, бульвару Яна Райніса і Хімкинського бульвару. Ніякого відношення до міста/мікрорайону Сходня станція не має.

Оздоблення[ред. | ред. код]

Колійні стіни оздоблені рожевим мармуром " Слюдянка ", прикрашені геометричним малюнком з алюмінієвого лиття. Підлога викладена мармуром і гранітом світлих тонів. Стеля станції покрита квадратними плитами, що нагадують «кесони навпаки». Завдяки білому кольору стелі і великій кількості освітлювачів (люмінесцентні лампи), станція виглядає дуже світлою (як відкрита станція вдень) і просторою.

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Координати: 55°51′05″ пн. ш. 37°26′20″ сх. д. / 55.85139° пн. ш. 37.43889° сх. д. / 55.85139; 37.43889

Попередня станція Лінія Наступна станція
Планерна   Тагансько-Краснопресненська лінія   Тушинська