Східна марка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Маркграфство Австрія
васал Священної Римської імперії
Баварське герцогство
976 – 1156 Герцогство Австрія Duchy of Austria
Розташування Австрія
Карта Австрійського маркграфства в межах Баварського герцогства (бл 1000 р.)
      Маркграфство
Столиця Мельк
48°13′ пн. ш. 16°22′ сх. д.H G O
Мови австро-баварська мова
Релігії католицизм
Форма правління феодальна монархія
маркграф Австрії
 - 976–994 Леопольд I
(перший)
 - 1136–41 Леопольд IV (останній)
Історичний період Середньовіччя
 - Засновано 976
 - Ліквідовано 1156
Історія Австрії
Austria Bundesadler.svg
Гальштатська культура
Доісторична Австрія
Римські провінції
(Норік • Реція)
Карантанія
Східна марка
Герцогство Австрія
Ерцгерцогство Австрія
Священна Римська імперія
(Габсбурзька монархія)
Австрійська імперія
Австро-Угорщина
(Цислейтанія)
Перша Австрійська Республіка
Аншлюс
Окупація Австрії союзниками
Австрійська Республіка

Портал «Австрія»

С́хідна ма́рка (нім. Ostmark; лат. Marchia orientalis) — ранньофеодальна держава IXXII століть у південно-східній Німеччині, попередник герцогства Австрія. Починаючи з кінця X століття використання для цієї держави назв Східна марка і маркграфство Австрія є рівнозначним.

Історя[ред.ред. код]

Вперше спробу створення буферного графства на кордоні зі слов’янськими землями було здійснено на початку IX століття. Після війн Карла Великого з аварами рубежі франкських земель були просунуті далеко на схід. Територія по Дунаю до Віденського лісу, населена після Великого переселення народів переважно слов’янами, увійшла до складу Баварського герцогства. На цих землях було сформовано так звану Баварську східну марку, головним завданням якої стала німецька колонізація, християнізація й охорона кордонів від слов’янських набігів. На південь від Східної марки було також утворено марки і князівства (Штирія, Каринтія, Крайна, Істрія), які слугували буферною зоною між Німеччиною та південними слов’янами. У 870-их роках Баварська та інші марки були об’єднані під владою Арнульфа Каринтійського, що став 896 року імператором Священної Римської імперії.

У 892 році до Середнього Подунав’я переселились угорці, які стали являти серйознішу загрозу для імперії, ніж слов’яни. 907 року у битві під Пресбургом (нині Братислава) німецькі війська були вщент розбиті угорською армією, що призвело до завоювання угорцями території до Енсу й падіння Баварської марки. Угорські набіги на Німеччину продовжувались до середини X століття. Лише 955 року в битві на Лесі німецький імператор Оттон I Великий одержав вирішальну перемогу та звільнив територію Австрії. Близько 960 року зі складу Баварії знову було виділено Східну марку. У цей час її територія охоплювала західну частину сучасної землі Нижня Австрія та східну частину Верхньої Австрії. Метою створення цього князівства була організація ефективнішої оборони кордону Німеччини з угорськими землями.

976 року маркграфом Східної марки став Леопольд I, засновник династії Бабенбергів, яка правила в Австрії до 1246 року. За його наступників територія марки розширилась у східному напрямку до ріки Лейта, за рахунок земель, відвойованих у угорців. 996 року вперше згадується старо-німецька назва марки Ostarrîchi. Від неї пішло сучасне найменування Австрія (нім. Österreich).

Східна марка, або маркграфство Австрія, лишалась під номінальним сюзеренітетом Баварії до 1156 року, коли імператор Фрідріх I Барбаросса дарував державі статус герцогства й незалежність від Баварії. З цього моменту назва Східна марка вже не застосовувалось до Австрії.

Новітня історія[ред.ред. код]

Термін «Східна марка» або «Остмарк» застосовувався у Третьому рейху по відношенню до Австрії після її аншлюсу 1938 року.

Див. також[ред.ред. код]