Східне Середземномор'я

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Східне Середземномор'я
Розташовується на водоймі Левантійське море
Спільний кордон із Левантійське море
CMNS: Східне Середземномор'я у Вікісховищі

Східне Середземномор'я[1][2][3][4] — вільне визначення східної приблизно половини або третини Середземного моря (його найнижчий спільний знаменник — Левантинське море). Як правило, це визначення охоплює всі прибережні зони цього моря, маючи на увазі спільноти, пов'язані з морем і сушею, що зазнали значного кліматичного впливу, у Південно-Східній Європі, північному Єгипті та далекій Західній Азії. Включає південну половину головного регіону Туреччини Анатолію, меншу провінцію Хатай, острів Кіпр, грецькі острови Додеканес, регіон СиріїЛеванті), Ліван, Газу та Ізраїль.

Найширше використання може охопити Лівійське море, таким чином Лівію; Егейське море, таким чином, Європейська Туреччина (Східна Фракія), материк та острови Греції; і центральна частина Середземного моря, Іонічне море, таким чином, південна Албанія в Південно-Східній Європі сягає, на захід, до найдальших південно-східних узбережжя Італії. Йорданія є частиною регіону як кліматично, так і економічно.

Регіони[ред. | ред. код]

Ніколас Сансон . Карта Східного Середземномор'я, 1651 рік

Цей регіон Східного Середземномор'я зазвичай трактується двояко:

Країни[ред. | ред. код]

До країн та територій Східного Середземномор'я належать Кіпр, Греція, Палестина, Ліван, Сирія, Йорданія, Туреччина, Єгипет[5] та Ізраїль.[6][7][8][9]

Північно-східне Середземномор'я було надруковано як термін для Великих Балкан: Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Греція[7][8] Словенія, Північна Македонія, Сербія, Косово, Чорногорія, Румунія .[6] Дослідження, розроблене п'ятьма авторами статистики 2019 року, намагалося додати Молдову та Україну за межі України, які інші більше пов'язують з економікою та історією Чорного моря. Термін із трьох слів — це в основному складний евфемізм для Балканського півострова, що використовується тими, хто стигматизує це слово через цей термін, як позначення розпаду провінцій імперії, балканізації та вужчих громадянських війн майже через 100 років. Він також використовується як нагадування або аргумент про те, що соціальні проблеми мають паралелі та зв'язки, наприклад, при постачанні зброї, до інших конфліктів у Східному Середземномор'ї.

Регіональне бюро ВООЗ для Східного Середземномор'я включає Східне Середземномор'я, а також інші сусідні Афро-Євразії регіони з більшістю мусульман: Близький Схід, Північна Африка, Африканський Ріг та Центральна Азія.

Див. також[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. Eastern Mediterranean Political Map. National Geographic Store. National Geographic Society. Архів оригіналу за 21 February 2018. Процитовано 17 October 2011. 
  2. Gore, Rick (17 October 2002). Ancient Ashkelon. У Clark, Robert. National Geographic Magazine (National Geographic Society). Архів оригіналу за 16 July 2012. Процитовано 17 October 2011. 
  3. Franks, Tim (6 November 2011). The state of Israel: Internal influence driving change. BBC News (BBC). Процитовано 4 October 2018. 
  4. Orfalea, Gregory (2006). The Arab Americans: A History. Northampton, MA: Olive Branch Press. с. 249. ISBN 9781566565974. 
  5. The Report: Egypt 2010. Oxford Business Group. ISBN 9781907065170. 
  6. а б Brauch, Hans Günter; Liotta, Peter H.; Selim, Mohammad El-Sayed; Rogers, Paul F. (28 September 2018). Security and Environment in the Mediterranean: conceptualising security and environmental conflicts : with 177 figures and 144 tables. Springer Science & Business Media. ISBN 9783540401070. 
  7. а б Diez, Thomas (28 September 2018). The European Union and the Cyprus Conflict: Modern Conflict, Postmodern Union. Manchester University Press. ISBN 9780719060793. 
  8. а б Springer-Verlag (28 September 2018). Mediterranean Climate: Variability and Trends. Springer Science & Business Media. ISBN 9783540438380. 
  9. Lucarelli, Sonia; Fioramonti, Lorenzo (16 October 2009). External Perceptions of the European Union as a Global Actor. Routledge. ISBN 9781135239497.