Східновірменська мова
| Східновірменська мова | |
|---|---|
 Карта вірменських діалектів на початку XX століття: діалекти -owm, що відповідають східновірменській, показані зеленим кольором. | |
| Поширена в | Вірменія Грузія Росія Іран Україна |
| Регіон | Кавказ, Левант, Східна Європа, Західна Азія |
| Носії | 4 300 000 осіб  |
| Класифікація | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | – |
| IETF | hy |
Східновірменська мова (вірм. Արևելահայերեն, Արևելյան աշխարհաբար, або «Ռուսահայերեն», «російсько-вірменська»[1]) — один із двох сучасних варіантів вірменської мови, яка є плюрацентричною. Це індоєвропейська мова, вживана на Кавказі (у Вірменії, Грузії та їхньому прикордонні) та в Ірані.
У зв'язку з міграцією носіїв мови з Вірменії й Ірану до вірменської діаспори східновірменська мова стала грати значну роль там, де раніше вживалася лише західновірменська мова.
Цей літературний варіант плюрацентричної вірменської мови утворився на початку XIX століття та заснований на діалекті вірменської мови, вживаній в районі Арарату.
Першою написаною сучасною літературною східновірменською мовою книгою стала «Рани Вірменії» Хачатура Абовяна, історичний роман «Рани Вірменії» (1841, видавався з 1858) — це був перший вірменський світський роман доти виключно розмовною східновірменською мовою.
- ↑ Zareh Melkonian. Գործնական Քերականություն - Արդի Հայերեն Լեզվի (Միջին և Բարձրագույն Դասընթացք). — 4. — Los Angeles, 1990. — С. 137.
- Вірменська мова на Ethnologue [Архівовано 12 травня 2004 у Wayback Machine.]
