Східні Карпати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Схі́дні Карпа́ти — найбільша за протяжністю середня частина Карпат. Розташовані в Румунії, Україні (Українські Карпати), а також Словаччині та Польщі, між перевалами Предял на півдні та Лупківським на північному заході. Складаються з двох підобластей — Зовнішні Східні Карпати і Внутрішні Східні Карпати.

Довжина бл. 750 км. Висота до 2 303 м (гора П'єтрос у масиві Родна).

Східні Карпати розділені широкими і глибокими долинами на декілька гірських масивів (Східні Бескиди, Ґорґани, Чорногора, Мармароси, Родна, Келиман, Вранча, Таркеу та інші).

Гори складені здебільшого піщано-глинистими товщами крейдяного, палеогенового та частково неогенового віку (фліш); в осьовій зоні виступають докембрійські сланці і кварцити; на заході — масиви з вулканічних неогенових порід (Харгіта, Келиман та інші).

Родовища руд, міді, кам'яної солі, в східних передгір'ях — нафти, газу. На висоті понад 2 000 м сліди зледеніння.

Більша частина гір покрита мішаним і темнохвойним лісами (бук, ялина, ялиця, сосна); у нижньому поясі — букові ліси. Гірські луки верхнього поясу використовуються як літні пасовища.

Джерела[ред.ред. код]

  • «Фізична географія Європи».— І. П. Половина; Київ, «АркЕк», 1998; с. 172

Див. також[ред.ред. код]


Земля Це незавершена стаття з географії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.