Сьогодні (газета)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сегодня
Тип щоденна суспільно-політична газета
Мова російська
Видавець Андрій Романенко '[1]
Формат таблоїд

Засновано 1997
Власник ЗАТ «Сьогодні Мультимедіа»
Головний редактор Ольга Гук '[1]
Припинення публікацій 27 вересня 2019
Ціна договірна
Наклад 233 тис.

segodnya.ua
CMNS: Сьогодні у Вікісховищі

«Сегодня» (укр. Сьогодні) — всеукраїнська щоденна суспільно-політична російськомовна газета.

Заявлений сукупний тираж — 230 тисяч примірників. Повноколірне видання, виходило 4-ма регіональними випусками в містах: Київ, Одеса, Харків, Дніпро, а також національним випуском, який поширюється на всій іншій території України. За даними дослідження компанії TNS Україна MMI 2016/2+3 аудиторія одного номера видання складає 508,2 тис. чол. Газета друкується на власній друкарні видавничого холдингу у м. Вишгород.

Видавцем газети «Сегодня» є Холдинг «Сьогодні Мультімедіа», що входить до складу «Медіа Група Україна».

З 24 серпня редакція газети випускає щотижневик для планшетів «Мой уикенд»

У квітні 2007 року в інформаційному просторі з'явився новий продукт ПрАТ «Сьогодні Мультімедіа» — інформаційно-новинний портал www.segodnya.ua. Сайт функціонує як окремий ресурс з динамічним оновленням контенту 24 години на добу. На ресурсі діють різноманітні новинні розділи, фото- і відеогалереї, блоги, система оцінки статей і додаткові  інтерактивні можливості для користувачів.

Історія[ред. | ред. код]

Видається з 1997 року у Києві. Випуск газети здійснює ПрАТ «Сьогодні Мультимедіа» (з лютого 2007 року), до цього ЗАТ «Видавнича група „Сегодня“», яка була заснована в жовтні 1997 році відомим українським журналістом Олегом Нипадимкою. З 28 серпня 2006 року керівництво компанією здійснював генеральний директор — аргентинець Гільєрмо Шмітт, з 18 липня 2011 року — Олена Громницька.

З 10 квітня 2007 року була запущена інтернет-версія газети [Архівовано 23 червня 2017 у Wayback Machine.].

Видавничий холдинг «Сьогодні Мультимедіа» з 1 вересня 2011 року запустив нове регіональне видання — «Западная Украина. Сегодня». Про це на пресконференції в УНІАН повідомила ексгенеральний директор, шеф-редактор «Сьогодні Мультимедіа» Олена Громницька[2].

27 вересня 2019 року вийшов останній випуск газети, в якому були розміщені інтерв'ю з 2-им Президентом України Леонідом Кучмою (чий портрет був на обкладинці першогономера) та міністром цифровізації Михайлом Федоровим. Закриття пов'язане з переходом газети у теле- та digital-формат.

Критика[ред. | ред. код]

Українофобська позиція[ред. | ред. код]

Підконтрольну Рінату Ахметову газету «Сегодня» неодноразово критикували за антиукраїнський характер[3][4][5][6][7] та невірогідність[8][9][10][11][12] публікацій. Знаменно в цьому відношенні, що одним із спеціальних кореспондентів газети «Сегодня» був відомий антиукраїнський «жовтий»[6] публіцист Олесь Бузина.

Газета «Сегодня» відома серед журналістів за свавілля головного редактора Ігоря Гужви у відношенні до зміни авторських матеріалів та пов'язану з цим плинність кадрів.[8] У іншому прикметному випадку звільнення співробітника — політичного оглядача газети Олександра Чаленка, якого вважали другом Гужви та його політичним однодумцем — основною причиною звільнення, за його словами, стало виголошення Чаленком на телебаченні[13], що власником газети «Сегодня» є Рінат Ахметов.[14]

Критикували видання і за недобросовісну рекламу. Можливе порушення виданням Закону України «Про рекламу» вбачав у маркуванні рекламних статей газети Інститут масової інформації (ІМІ). Відповідне офіційне звернення про відокремлення виданням реклами від іншої інформації ІМІ надіслав до Кабінету міністрів України 14 квітня 2011.[15]

У грудні 2011 редакція газети «Сегодня», зокрема головний редактор Ігор Гужва, заявила про передстрайковий стан через спроби керівництва запровадити у виданні цензуру та публікацію джинси. Протест підтримав колектив газети, зокрема Олесь Бузина, та регіональні осередки видання. В результаті компанією СКМ було порушено розслідування щодо роботи Ігоря Гужви, якого усунули із посади на період розслідування[16][17], а 17 січня 2012 його було остаточно звільнено.[18]

Відсутність української мови[ред. | ред. код]

Сайт segodnya.ua та друковану газету «Сегодня» випускали виключно російською мовою протягом всієї своєї історії. Сайт segodnya.ua вперше отримав україномовну версію лише у березні 2014 року.[19]

Відомі журналісти[ред. | ред. код]

Оцінки[ред. | ред. код]

Згідно з даними Інституту масової інформації у четвертому кварталі 2021 року 52% матеріалів інтернет-ЗМІ «Сьогодні» містили порушення журналістських стандартів. За показником дотримання професійних стандартів онлайн-медіа посіло 10 місце з 12[20].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б (рос.) Руководство [Архівовано 23 квітня 2012 у Wayback Machine.] — Сегодня Multimedia
  2. З 1 вересня «Сьогодні» запускає нове регіональне видання в Західній Україні
  3. Степан Величенко. Капіталізм, бідність і русифікація. [Архівовано 25 березня 2013 у Wayback Machine.] — Критика, 2010.
  4. Сергій Пантюк. «Сегодня» — журналістика в лапках? [Архівовано 2012-04-05 у Wayback Machine.] — Блоги. Відеотека, 30.11.2010.
  5. Газета Ахметова вимагає від Турчинова 1 гривню. Він подарує їй «аж 10» [Архівовано 9 вересня 2017 у Wayback Machine.] — Українська правда, 20.08.2007.
  6. а б Ігор Гирич. Яку історію України нав'язує нам Бузина? [Архівовано 9 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  7. Регіональне видання «Сегодня» на Західній Україні виходитиме «на русском язикє» [Архівовано 9 вересня 2017 у Wayback Machine.] — Прес-Центр, 23.08.2011.
  8. а б Шекспірівські пристрасті в газеті «Сегодня» [Архівовано 2013-10-15 у Wayback Machine.] (рос.) — Дуся, 22.07.2010.
  9. Микола Томенко радить газеті «Сегодня» вивчати українську літературу та вимагає спростування. [Архівовано 28 вересня 2011 у Wayback Machine.] — Персональний сайт Миколи Томенка, 15.03.2011.
  10. Відкритий лист державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України до редакції газети «Сегодня», 2009. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 10 жовтня 2011. 
  11. Олена Білозерська. Газету «Сегодня» — у чорний список [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.], 08.11.2010.
  12. Кто сфальсифицировал подписи под письмом президенту от «жителей ул. Гончара»? [Архівовано 9 лютого 2012 у Wayback Machine.], 07.02.2012
  13. Інтер: Чаленко і Герман посварилися в прямому ефірі [Архівовано 26 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.) — YouTube.
  14. Чаленко вимушено залишає «Сегодня», бо сказав на «Інтері», що газета належить Ахметову [Архівовано 2012-01-09 у Wayback Machine.] — Телекритика, 22.07.2010.
  15. Моніторинг журналістських стандартів, липень 2011 [Архівовано 17 листопада 2011 у Wayback Machine.] — ГО «Інститут масової інформації»
  16. Співробітники «Сегодня» оприлюднили факти цензури і тиску [Архівовано 2012-02-09 у Wayback Machine.] — Телекритика, 13.12.2011
  17. Журналісти газети «Сегодня» скаржаться на цензуру та корупцію — Gazeta.ua, 08.12.2011.
  18. СКМ не переглядатиме рішення по Гужві [Архівовано 2012-01-21 у Wayback Machine.] — Телекритика, 19.01.2012.
  19. http://ukr.segodnya.ua/allnews/archive/05-03-2014.html [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.] Сєгодня: Архів матеріалів розділу Усі новини за 05.03.2014
  20. ЗВІТ З МОНІТОРИНГУ ДОТРИМАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ СТАНДАРТІВ В ОНЛАЙН-МЕДІА. ЧЕТВЕРТА ХВИЛЯ МОНІТОРИНГУ У 2021 РОЦІ (укр.). ГО “Інститут масової інформації”. 30 грудня 2021. Процитовано 14 червня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]