Перейти до вмісту

Сьюзен Кебот

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сьюзен Кебот
Народилася9 липня 1927(1927-07-09)[2][3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Бостон, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла10 грудня 1986(1986-12-10)[2][3][4] (59 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Енсіно, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США Редагувати інформацію у Вікіданих
  • тупа травмаd Редагувати інформацію у Вікіданих
    • ПохованняМеморіальний парк Гілсайдd Редагувати інформацію у Вікіданих
    Громадянство США Редагувати інформацію у Вікіданих
    Діяльністьакторка театру, телеакторка, кіноакторка Редагувати інформацію у Вікіданих
    Роки діяльності1947 — 1970
    ДітиTimothy Romand[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
    IMDbnm0127693
    CMNS: Сьюзен Кебот у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

    Сьюзен Кебот (англ. Susan Cabot, при народженні Гаррієт Перл Шапіро; 9 липня 1927(1927липня09), Бостон, Массачусетс, США — 10 грудня 1986, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США) — американська акторка кіно, театру та телебачення, яка здобула популярність ролями у різноманітних вестернах, зокрема «Томагавк» (1951), «Дуель біля Сільвер-Крік» (1952) та «Дим від зброї» (1953). Після розриву контракту з Universal Pictures у середині 1950-х повернулася до виступів у театрі Нью-Йорка. Згодом знову почала зніматися у кіно, переважно у фільмах режисера Роджера Кормана, як-от «Дівчина з жіночого клубу» (1957), «Війна супутників» і «Кулеметники Келлі» (обидва 1958), «Жінка-оса» (1959).

    Наступні два десятиліття провела на самоті, хоча на початку 1960-х з'явилася в оф-бродвейських театрах, а 1970 року знялася в серіалі «Світ Бракена». До 1980-х мала психічні розлади, зокрема депресію та фобії. 10 грудня 1986 року вбита власним 22-річним сином від короля короля Йорданії Хусейном в Лос-Анджелесі.

    Біографія

    [ред. | ред. код]

    1927—1946: Ранні роки

    [ред. | ред. код]

    Народилася 9 липня 1927 року в єврейській родині в Бостоні, штат Массачусетс[5]. Дитячі роки наповнились сум'яттям, коли батько покинув сім'ю, і мати відправила дочку в інтернат, як сироту[5]. Вона виховувалась у восьми різних прийомних сім'ях[6], переважно мешкаючи в Бронксі[5]. Посмертно виявилось, що у названій сім'ї щодо малолітньої Кебот чинили емоційне та сексуальне насильство, що спричинило інтенсивний посттравматичний стресовий розлад[5].

    Навчалася в середній школі на Мангеттені[6] і влаштувався ілюстраторкою дитячих книжок[6]. Також підробляла співачкою в мангеттенському клубі «Village Barn»[6]. Ще неповнолітньою 30 липня 1944 року одружилася з другом дитинства, художником Мартіном Сакером у Вашингтоні, округ Колумбія[7], щоб залишити названу сім'ю[7].

    1947—1959: Акторська кар'єра

    [ред. | ред. код]

    Дебютувала в кіно у нуарному фільмі Twentieth Century Fox «Поцілунок смерті» (1947), який знімався в Нью-Йорку, зігравши невелику роль відвідувачки ресторану[6]. Згодом її помітив під час виступу у «Village Barn» агент Columbia Pictures, який залучив її до фільму «На острові Самоа» (1950)[6]. Ця роль посприяла її контракту з Universal Pictures[6]. Її першим фільмом зі студією був вестерн «Томагавк» 1951 року[6]. Того ж року Кебот розлучилася і згодом кілька років мала стосунки з королем Йорданії Хусейном[8].

    Почала отримувати головні ролі у серії подібних до «На острові Самоа» та «Томагавка» вестернах та фільмах на арабську тематику, як-от «Битва біля перевалу Апачі», «Дуель біля Сільвер-Крік» і «Син Алі-Баби» (усі 1952)[6]. 1953 року знялася ще в двох вестернах: «Дим від зброї» і «Тримайся подалі від Діабло»[9].

    Незадоволена пропозиціями ролей, 1954 року попросила розірвати контракт[6]. Кебот повернулася до Нью-Йорка та поновила театральну кар'єру, зігравши роль у постановці Леонарда Кантора у Вашингтоні «Камінь для Денні Фішера» Гарольда Роббінса[6]. Вивчала акторську майстерність у Сенфорда Мейснера в Нью-Йорку[10] і продовжувала займатися сценічною кар'єрою, з'явившись у нетривалій постановці мюзиклу «Шангрі-Ла» в Бостоні 1959 року[11].

    Кебот у своїй останній ролі у фільмі «Жінка-Оса» (1959)

    Наприкінці 1950-х повернувся до Лос-Анджелеса та поновила кар'єру в кіно, з'явившись у серії фільмів Роджера Кормана: «Карнавальний рок», «Дівчина з жіночого клубу», «Жінки вікінгів і морський змій» (усі 1957), «Війна супутників» і «Кулеметники Келлі» (обидва — 1958)[6]. Того ж року зіграла головну роль у вестерні «Форт Масакра» з Джоелем Маккрі[6]. Останню роль зіграла у жахастику Кормана «Жінка-Оса» (1959)[6]. Свою співпрацю з Корманом Кебот згадала як «цілком божевільну. Це було як у європейському фільмі», а Корман був «якимсь диваком… він дуже розумний і метикуватий»[9].

    1960—1986: Відокремлення та подальше життя

    [ред. | ред. код]

    2018 року розсекретили урядову записку, з якої стало відомо, що ЦРУ запросило Кебот на захід з королем Йорданії Хусейном, який був у Лос-Анджелесі під час поїздки та потребував жіночої компанії. Мета ЦРУ була «лягти з ним спати», але, очевидно, Кебот знайшла його чарівним. Між ними почався семирічний роман (про що знало ЦРУ). 1964 року Кебот народила від Хусейна позашлюбного сина Тімоті Скотта. Вона отримувала 1500 доларів щомісяця від Хусейна[12]. 1968 року одружилася з Майклом Романом, з яким виховувала Тімоті. Пара розлучилася 1983 року[13].

    В останні роки життя страждала від депресії та суїцидальних думок, а також потерпала від широкого спектру ірраціональних, сильних страхів. Кебот перебувала під наглядом ліцензованого психолога, але психолог бачив її настільки стурбованою та хворобливою, що сеанси стали «емоційно виснажливими»[14]. Кебот дедалі більше не могла піклуватися про себе; будинок заповнювала зіпсована їжа та старі газети[14]. Наприкінці 1986 року психічний стан Кебот значно погіршився[14]. Попри убогість інтер'єру будинку, Кебот все ще мала адекватний дохід, хоча і припинила кар'єру, переважно завдяки інвестиціям у нерухомість і захопленню старовинними автомобілями, які вона регулярно купувала, відновлювала та перепродавала[15].

    Вбивство

    [ред. | ред. код]

    10 грудня 1986 року 22-річний син Кебот, Тімоті Скотт Роман, забив її штангою для важкої атлетики в її будинку в районі Енсіно в Лос-Анджелесі[13]. Його звинуватили у вбивстві другого ступеня[16].

    За свідченнями Романа, мати розбудила його криком, не впізнаючи його і гукаючи свою матір Єлизавету. Він нібито спробував викликати швидку допомогу і вона напала на нього зі штангою та скальпелем. Роман відібрав у неї штангу і кілька разів вдарив її нею по голові[14].

    Він сховав штангу і скальпель, а поліції розповів, що чоловік у масці ніндзя вбив матір (вважаючи, що ніхто не повірить в його історії про психічне захворювання). Адвокати Романа стверджували, що його агресивну реакцію спричинили ліки, які він приймав для боротьби з карликовістю та проблемам з гіпофізом[14], оскільки лікування було пов'язане з пріонною хворобою Крейтцфельда — Якоба[17].

    Наприкінці судового розгляду прокурори змінили обвинувачення на ненавмисне вбивство[16], оскільки під час судового розгляду не було представлено жодних необхідних доказів на підтвердження умисного вбивства. Суддя Верховного суду Дарлін Е. Шемпп радилася 10 хвилин, а потім визнала Романа винним у ненавмисному вбивстві. Романа, який уже провів 2,5 роки ув'язнення[14], 28 листопада 1989 року був засуджений до трьох років умовно[16] з зобов'язанням звернутися до психіатра[18]. Йому зарахували час, який він провів у в'язниці в очікуванні суду[18].

    Фільмографія

    [ред. | ред. код]
    Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
    1947 ф Поцілунок смерті Kiss of Death відвідувачка ресторану
    1950 ф На острові Самоа On the Isle of Samoa Моана
    1951 ф The Enforcer Ніна Ломбардо
    1951 ф Томагавк Tomahawk Монасіта
    1951 ф Принц, який був злодієи The Prince Who Was a Thief дівчина
    1951 ф Полум’я Аравії Flame of Araby Кліо
    1952 ф Битва на перевалі Апалачей The Battle at Apache Pass Нона
    1952 ф Дуель біля Сільвер-Крік The Duel at Silver Creek Джейн Фарго
    1952 ф Син Алі Баби Son of Ali Baba Тала
    1953 ф Дим від зброї Gunsmoke Рита
    1954 ф Тримайся подалі від Діабло Ride Clear of Diablo Лорі Кенйон
    1957 ф Карнавальний рок Carnival Rock Наталі Кук
    1957 ф Дівчина з коледжу Sorority Girl Саабра Таннер
    1957 ф Сага про жінок-вікінгів і мандрівки до вод Величного морського змія The Viking Women and the Sea Serpent Енгер
    1958 ф Війна супутників War of the Satellites Сибіл
    1958—1959 с Маєш зброю — подорожуватимеш Have Gun - Will Travel різні ролі
    1958 ф кулеметники Келлі Machine Gun Kelly Флоренс
    1958 ф Форт Масакра Fort Massacre дівчина
    1959 ф Здавайся — пекло! Surrender — Hell! Делія
    1959 ф Жінка-оса The Wasp Woman джаніс
    1970 с Bracken's World Світ Бракена Генрієтта

    Ролі в театрі

    [ред. | ред. код]
    Рік Назва Роль Примітки Ref.
    1954 Камінь для Денні Фішера Національний театр, Вашингтон, округ Колумбія [10]
    1955 Багато галасу з нічого Браттл театр [10]
    1955 Два веронці Neighborhood Playhouse [10]
    1956 Шангрі-Ла Ло-Цен Театр Шуберта, Бостон [19]
    1956 рік Комплекс шампанських вин Театр Міртл-Біч, Міртл-Біч, Південна Кароліна [20]
    1956 Knickerbocker Holiday Long Beach Playhouse, Лонг-Айленд; Театр трьох міст, Бінгемтон [21]



    [22]
    1962 Інтимні стосунки Мадлен Театр «Русалка». [23]

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
    2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    3. ↑ а б SNAC — 2010.
    4. ↑ а б в Find a Grave — 1996.
    5. ↑ а б в г Wagner, 2020, с. 24.
    6. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Weaver, 2000, с. 66.
    7. ↑ а б Wagner, 2020, с. 25.
    8. ↑ Barker, Mayerene (13 квітня 1989). Defendant May Be Son of Hussein, Lawyer Says : Accused of Murdering Actress Mother in '86. Los Angeles Times. Процитовано 7 червня 2013.
    9. ↑ а б Weaver, 2000, с. 66—67.
    10. ↑ а б в г Wagner, 2020, с. 26.
    11. ↑ Wagner, 2020, с. 26—27.
    12. ↑ Doherty, Rosa (12 січня 2018). CIA files reveal Jordan's King Hussein fathered a child with Jewish Hollywood actress. The Jewish Chronicle. Процитовано 12 січня 2018.
    13. ↑ а б Brettell, Andrew; King, Noel; Kennedy, Damien; Imwold, Denise; Leonard, Warren Hsu; von Rohr, Heather (2005). Cut!: Hollywood Murders, Accidents, and Other Tragedies. Barrons Educational Series. с. 220. ISBN 0-7641-5858-9.
    14. ↑ а б в г д е Lerner, Patricia Klein (11 жовтня 1989). Son Convicted of Killing Actress Mother. Los Angeles Times. Процитовано 5 квітня 2017.
    15. ↑ Kunder, Jan (7 червня 1986). Bizarre Lives Bared of Star, Son Accused of Her Murder. Los Angeles Times. Los Angeles, California. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 25 лютого 2020.
    16. ↑ а б в Harris, Michael D. (29 листопада 1989). Actress Susan Cabot's son gets probation in her death. United Press International. Процитовано 5 квітня 2017.
    17. ↑ Son of Slain Actress Susan Cabot-Roman May Use Insanity Defense at Trial. AP News. 25 лютого 1987. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 25 лютого 2020.
    18. ↑ а б Wagner, 2020
    19. ↑ Lew Ayres in "Shangri-La"; New Musical At Shubert Saturday. The Boston Globe. Boston, Massachusetts. 29 квітня 1956. с. 42-A — через Newspapers.com.
    20. ↑ Big Theater Week Beckons Tourists. The Charlotte Observer. Charlotte, North Carolina. 3 липня 1956. с. 26 — через Newspapers.com.
    21. ↑ Long Beach Playhouse. New York Daily News. New York City, New York. 5 серпня 1956. с. 386 — через Newspapers.com.
    22. ↑ 'Knickerbocker Holiday' Ends Season Here. Press & Sun Bulletin. Binghamton, New York. 27 серпня 1956. с. 3 — через Newspapers.com.
    23. ↑ Susan Cabot. Internet Off-Broadway Database. Процитовано 25 лютого 2020.

    Література

    [ред. | ред. код]
    • Wagner, Laura (2020). Hollywood's Hard-Luck Ladies: 23 Actresses Who Suffered Early Deaths, Accidents, Missteps, Illnesses and Tragedies. Jefferson, North Carolina: McFarland. ISBN 978-1-476-67843-6.
    • Weaver, Tom (2000). Return of the B Science Fiction and Horror Heroes: The Mutant Melding of Two Volumes of Classic Interviews. Jefferson, North Carolina: McFarland. ISBN 978-0-786-40755-2.

    Посилання

    [ред. | ред. код]
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сьюзен_Кебот&oldid=45143121