Перейти до вмісту

Сьюзен Купер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сьюзен Купер
Ім'я при народженніангл. Susan Mary Cooper Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася23 травня 1935(1935-05-23)[1][2][…] (90 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Burnham[d], Бакінгемшир[d], Бакінгемшир, Англія, Велика Британія[4][5][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Велика Британія[6][7][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменниця, письменниця наукової фантастики, дитяча письменниця, журналістка, письменниця-романістка, музикантка, поетеса-піснярка, сценаристка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materСомервілл-коледж, Університет Оксфорда і Upton Court Grammar Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[8][9][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творіванглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрдитячий витвір мистецтваd[10] і фентезі[10] Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusThe Dark Is Rising Sequenced Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зГ'юм Кронінd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Сайт: thelostland.com Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Сьюзен Купер у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Q: Висловлювання у Вікіцитатах

Сьюзен Мері Ку́пер (англ. Susan Cooper; нар. 23 травня 1935) — англійська письменниця, авторка дитячих книжок. Здобула визнання завдяки серії сучасних фентезійних романів «Темрява підіймається», дія якої відбувається в Англії та Уельсі та охоплює британську міфологію, як-от легенди про короля Артура та валлійських народних героїв[12]. За цю роботу 2012 року вона здобула довічну премію Маргарет А. Едвардс від Американської бібліотечної асоціації, що визнає її внесок у письменництво для підлітків[13]. У 1970-х роках два з п'яти її романів Валлійська книжкова рада назвала найкращою англомовною книжкою року з «автентичним валлійським походженням»[14]. 2024 року Асоціація письменників наукової фантастики та фентезі назвала її 40-м «Гросмейстером фантастики» на знак визнання її значного внеску в літературу наукової фантастики та фентезі.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Купер народилася 1935 року в Бернгемі, графство Бекінгемшир, в сім'ї Етель Мей (уродженої Філд) та її чоловіка Джона Річарда Купера[15]. Батько працював у читальній залі Музею природничої історії, поки не пішов воювати у Другій світовій війні, з якої повернувся з пораненою ногою. Потім він розпочав кар'єру в офісах Великої Західної залізниці. Мати була вчителькою десятирічних дітей і згодом стала заступником директора великої школи. Молодший брат Родерік також виріс і став письменником[15].

Купер жила в Бакінгемширі до 21 року, коли її батьки переїхали до бабусиного села Абердіфі в Уельсі. Вона навчалася в середній школі Слау, а потім здобула ступінь з англійської мови в коледжі Сомервілл при Оксфордському університеті, де була першою жінкою, яка редагувала студентську газету Cherwell.

Після закінчення навчання працювала репортеркою у газеті The Sunday Times (Лондон) під керівництвом Яна Флемінга та писала у вільний час. У цей період вона почала працювати над серією «Темрява підіймається» та завершила свій дебютний науково-фантастичний роман «Мандрейк», що вийшов у видавництві Hodder&Stoughton 1964 року[16].

Купер емігрувала до Сполучених Штатів 1963 року, щоб вийти заміж за Ніколаса Дж. Ґранта, професора металургії Массачусетського технологічного інституту та вдівця з трьома дітьми-підлітками. У неї було двоє дітей, Джонатан Родерік Говард Ґрант (нар. 1965) та Кетрін Мері Грант (нар. 1966; пізніше Кетрін Ґленнон). Після цього вона стала письменницею на повний робочий день, зосередившись на романах «Темрява підіймається» та «Світанок страху» (1970), основаному на її досвіді Другої світової війни. Зрештою вона писала художню літературу як для дітей, так і для дорослих, серію книжок з картинками, кіносценарії та твори для сцени.

Приблизно в час написання роману «Сіворд» (1983) померли обоє її батьків, а шлюб із Ґрантом розпався.

У липні 1996 року вона вийшла заміж за канадсько-американського актора та свого колишнього співавтора Г'юма Кроніна, вдівця Джессіки Тенді. (Кронін і Тенді знімалися у бродвейській постановці «Foxfire», яку написали Купер і Кронін і яку поставили 1982 року)[17].

Після смерті Кроніна 2003 року вона повернулася до Массачусетсу, побудувала будинок з виглядом на річку Норт у Маршфілді[18], а також жила в Кембриджі[19]. Історія району Маршфілд стала основою для її книжки 2013 року «Привид-яструб», у якій дух вампаноага, народ якого був знищений європейськими хворобами, свідчить про перетворення Массачусетсу колонією Плімут[20]. Вона є членкинею Першої парафіяльної унітаріанської універсалістської церкви Скітуейта[джерело?].

Голлівуд екранізував фільм «Темрява підіймається» (1973) 2007 року під назвою «Шукач»[21]. Перед переглядом фільму Купер повідомила, що просила внести до нього деякі зміни, але не отримала відповіді[22].

З 2006 по 2012 рік Купер була членкинею правління Національного альянсу дитячої книги та грамотності (NCBLA), американської некомерційної організації, яка виступає на підтримку грамотності, літератури та бібліотек[23][24].

У квітні 2017 року Купер прочитала п'яту щорічну лекцію про Толкіна в Пемброк-коледжі, Оксфорд, розповівши про роль фентезійної літератури в сучасному суспільстві[25].

2019 року вона опублікувала книжку «Найкоротший день», основану на її вірші-перформансі з однойменною назвою, написаному для Кембридзьких різдвяних гулянь у 1970-х роках[18].

Нагороди

[ред. | ред. код]

2002 року за свій життєвий внесок у дитячу літературу Купер була висунута від США на здобуття Міжнародної премії імені Ганса Крістіана Андерсена — найвищого міжнародного визнання, яке можуть отримати автори дитячих книжок[26][27].

Премія імені Маргарет А. Едвардс Американської бібліотечної асоціації відзначає одного письменника та окремий доробок за «значний та тривалий внесок у літературу для молоді». Купер здобула нагороду 2012 року — за цикл із п'яти романів «Темрява підіймається», опублікованих у 1965—1977 роках. У рішенні журі зазначалося: «В одному з найвпливовіших епічних фентезі в літературі Купер звертається до кельтської та артурівської міфології й майстерно вибудовує світ у протистоянні добра і зла, втіленому в історії дорослішання Вілла Стентона»[13].

2013 року Купер відзначено Всесвітньою премією фентезі за заслуги перед жанром за життєві досягнення. 2020 року її обрано членкинею Королівського літературного товариства[28]. 2024 року Асоціація письменників наукової фантастики та фентезі назвала її 40-м Великим майстром пам'яті Деймона Найта на знак визнання її значного внеску в літературу наукової фантастики та фентезі[29].

Її також відзначили за окремі книжки:

  • 1974, Премія Ньюбері (друге місце в номінації на медаль), «Темрява підіймається» (роман 1973 року)[30]
  • 1976, Медаль Ньюбері, «Сірий король»[30]
  • 1976, премія Tir na n-Og, «Сірий король»[14]
  • 1978, Нагорода «Тір на н-Ог», «Срібло на дереві»[14]
  • 1989, Літературна премія B'nai B'rith Janusz Korczak, Seaward

Вибрані твори

[ред. | ред. код]

Біографії

[ред. | ред. код]
  • Дж. Б. Прістлі: Портрет автора (Лондон: Heinemann, 1970) — життєпис англійського письменника та соціаліста Джона Бойнтона Прістлі
  • «Чарівник: Портрет Джона Ленгстаффа та його різдвяних гулянок» (Candlewick Press, 2011) — дитяча біографія Джона Ленгстаффа, засновника вистав «Різдвяні гулянки»

Інша документальна література

[ред. | ред. код]
  • За золотою завісою: погляд на США (Hodder & Stoughton and Scribner's, 1965)
  • Мрії та бажання: Есеї про дитячу літературу (Simon & Schuster, 1996)

Драматичні твори

[ред. | ред. код]
  • «Foxfire», Купер і Г'юм Кронін (Samuel French Inc, 1982), збірка сценічних п'єс — поставлена на Бродвеї як «Foxfire» (1982)[17] — за мотивами книжок видавництва «Foxfire»

Купер написала чотири сценарії для телебачення, одну надприродну казку для дітей та ще три екранізації книг про Аппалачі (як «Foxfire»).

  • Темна зустріч (Тіні, 2 сезон; Thames Television, 1976)
  • Лялькар (ABC, 1984)
  • Танцюй з білим собакою (Hallmark, 1993)
  • Коштовність (CBS, 2001)

Коротка проза

[ред. | ред. код]
  • «Маффін», ред. Емі Ерліх, «Коли я була у твоєму віці: оригінальні історії про дорослішання» (том 1) (Candlewick) — історія, дія якої відбувається в Англії часів Другої світової війни (як «Світанок страху»)
  • «Історія про привидів», «Не читайте це!» (США, Фронт-стріт), «Пальці на задній частині шиї» (Велика Британія, Puffin) — колекція на підтримку IBBY
  • Наш Білий дім: Дивлячись всередину, дивлячись назовні (Candlewick) — Купер написала один із творів для цього міжжанрового проєкту NCBLA
  • «Вишукана пригода трупа» (Candlewick) — Купер написала один епізод цього послідовного спільного проєкту дитячих письменників і ілюстраторів, створеного NCBLA для вебсайту Бібліотеки Конгресу.
  • «Доглядачі», Haunted (колекція Anderson Press, лише у Великій Британії)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Internet Broadway Database — 2000.
  3. ↑ а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  4. ↑ http://web.archive.org/web/20170323090029/http://jeugdliteratuur.org/auteurs/susan-cooper
  5. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  6. ↑ а б VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  7. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #120249677 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  8. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  9. ↑ Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
  10. ↑ а б Fantastic Fiction — 1999.
  11. ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
  12. ↑ Elizabeth Hand. "Susan Cooper". Richard Bleiler, ed. Supernatural Fiction Writers: Contemporary Fantasy and Horror. New York: Thomson/Gale, 2003. Pp. 239–44. ISBN 0-684-31250-6.
  13. ↑ а б "Edwards Award 2012". Young Adult Library Services Association (YALSA). American Library Association (ALA).
    "Edwards Award". YALSA. ALA. Retrieved 2013-10-11.
  14. ↑ а б в "Tir na n-Og Awards" [Архівовано 2012-03-10 у Wayback Machine.]. Welsh Books Council (WBC).
    "Tir na n-Og awards Past Winners" [Архівовано 10 March 2012 у Wayback Machine.]. WBC. Retrieved 2013-03-14.
  15. ↑ а б Chaston, Joel D. (1996). Susan (Mary) Cooper. У Caroline C. Hunt (ред.). Dictionary of Literary Biography Vol. 161: British Children's Writers Since 1960: First Series. Detroit: Gale. Процитовано 5 серпня 2013. (необхідна підписка)
  16. ↑ Шаблон:ISFDB name. Retrieved 2012-03-05.
  17. ↑ а б Foxfire на сайті Internet Broadway Database (англ.).
  18. ↑ а б Nancy Shohet West, «'Children are as good readers as ever,' says acclaimed author Susan Cooper», The Boston Globe, 11 March 2020.
  19. ↑ One repeated source of biographical data is Susan Cooper, Dreams and Wishes: Essays on Writing for Children, Margaret K. McElderry (date?). ISBN 0-689-80736-8.
  20. ↑ Ghost Hawk. LCC record. Retrieved 2013-02-12.
  21. ↑ The Seeker на сайті IMDb (англ.) Retrieved 2012-03-25.
  22. ↑ "Author Uncertain About 'Dark' Leap to Big Screen". Margot Adler. NPR. 2007. Retrieved 2012-03-15.
  23. ↑ The NCBLA Board of Directors. NCBLA. Архів оригіналу за 4 жовтня 2006. Процитовано 4 жовтня 2006.
  24. ↑ The NCBLA Board of Directors. NCBLA. Архів оригіналу за 22 березня 2012. Процитовано 22 березня 2012.
  25. ↑ Photographs, podcast, and video for Susan Cooper's Tolkien Lecture, The J.R.R. Tolkien Lecture on Fantasy Literature, 2017-04-30. Retrieved 2017-06-20.
  26. ↑ "Hans Christian Andersen Awards". International Board on Books for Young People (IBBY). Retrieved 2013-07-22.
  27. ↑ "Candidates for the Hans Christian Andersen Awards 1956–2002". The Hans Christian Andersen Awards, 1956–2002. IBBY. Gyldendal. 2002. Pages 110–18. Hosted by Austrian Literature Online (literature.at). Retrieved 2013-07-22.
  28. ↑ Cooper, Susan. Royal Society of Literature (брит.). 1 вересня 2023. Процитовано 8 липня 2025.
  29. ↑ KathrynBaker (7 лютого 2024). SFWA Names Susan Cooper as the 40th Damon Knight Memorial Grand Master. SFWA. Процитовано 8 лютого 2024.
  30. ↑ а б "Newbery Medal and Honor Books, 1922 – present". Association for Library Service to Children (ALSC). ALA. Retrieved 2012-03-15.
  31. ↑ а б "The Lost Land of Susan Cooper". Susan Cooper. Retrieved 2013-03-14.

Література

[ред. | ред. код]
  • Чотири британські фантазери: місце та культура у дитячих фантазіях Пенелопи Лайвлі, Алана Гарнера, Діани Вінн Джонс та Сьюзен Купер, Чарльза Батлера (Rowman & Littlefield, 2006)
  • «Паличка у слові: розмови з письменниками фентезі», Леонард Маркус (Candlewick, 2006)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сьюзен_Купер&oldid=47429484