Сюзанна Солтер
| Сюзанна Солтер | |
|---|---|
| англ. Susanna Salter | |
 | |
 Мер Аргонії | |
| 4 квітня 1887 — 4 квітня 1888 | |
| Народилася |
2 березня 1860 Ламайра, Огайо, США |
| Померла |
17 березня 1961 (101 рік) Норман, Оклахома, США |
| Похована | Аргонія |
| Відома як | політична діячка |
| Громадянство |
США |
| Освіта | Канзаський сільськогосподарський коледж |
| Alma mater | Університет штату Канзас |
| Політична партія |
 Партія прогібіції[en] |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Сюза́нна Мадо́ра Со́лтер (англ. Susanna Salter; при народженні — Кі́нсі (англ. Susanna Salter); 2 березня 1860, Ламайра, Огайо, США — 17 березня 1961, Норман, Оклахома, США) — американська політична і громадська діячка, мер Аргонії з 1887 до 1888, перша жінка-мер у США.
Життєпис[ред. | ред. код]
Молодість[ред. | ред. код]
Народилася 2 березня 1860 року поблизу невключеної території Ламайра, Огайо, у сім'ї Олівера й Теріси Кінсі, нащадків квакерських колоністів з Англії.[1][2] Коли їй виповнилося 12, родина переїхала до Канзасу, де стала жити на фермі площею 80 акрів у Сілвер-Лейку. Вісім років потому Сюзанна вступила до Канзаського сільськогосподарського коледжу (нині — Університет штату Канзас). На підставі того, що Сюзанна пройшла вишкіл у старших класах, вона почала навчання з другого курсу. Проте навчання їй скінчити не вдалося: через проблеми зі здоров'ям, усього за шість тижнів до випуску вона закинула коледж.[3][2]
Громадська діяльність в Аргонії[ред. | ред. код]
Бувши студенткою, Сюзанна познайомилася з Льюїсом Солтером, адвокатом-початківцем і сином колишнього віцегубернатора Канзасу Мелвіла Солтера.[2] Вони одружилися, а згодом переїхали до місцини під назвою Аргонія, де Сюзанна провадила громадську діяльність у Жіночому християнському союзі за тверезість і партії прогібіції[en], а також познайомилася з відомою активісткою Керрі Нейшн.[1]
1883 року Солтер народила першу дитину, яку назвали Френсіс Аргонія Солтер. Загалом вона народила дев'ятьох дітей (одна дитина народилася під час перебування Солтер на посаді та померла в ранньому дитинстві). 1885 року Аргонія отримала статус міста, першим його мером став батько Сюзанни, а чоловік Льюїс став міським канцеляристом.[1][2]
Служба на посаді мера[ред. | ред. код]
Солтер було вибрано мером Аргонії 4 квітня 1887 року.[2] Перемога була несподіваною, позаяк кандидатуру Солтер глузливо висунула група чоловіків, які хотіли довести, що жінка не здатна одержати виборну посаду.[2][1][4] Солтер гадки не мала, що її ім'я є в списку кандидатів, аж поки не відкрилися виборчі дільниці.[4] Дізнавшись про це, вона погодилася обійняти посаду в разі обрання. Жіночий християнський союз за тверезість оголосив про підтримку її кандидатури. До того ж місцевий голова Республіканської партії вирядив до її дому делегацію однопартійців, заявивши, що вони також підтримують її на виборах.[4][2]
Перемога Солтер на виборах зробила її першою жінкою-мером в США, і це стало приводом для безлічі дискусій і уваги з боку преси. На одному з перших міських засідань був присутній дописувач з Нью-Йорка, який позитивно схарактеризував Солтер як керівницю. Новина про обрання жінки-мера поширилася далеко за межі Аргонії, зокрема, про цю події було написано в газетах Швеції й Південної Африки. Солтер стала отримувати безліч листів підтримки від діячів жіночого руху.[2][3][4] Восени 1887 року Сюзанну запросили на Конвенцію об'єднання за жіноче виборче право. Вона була присутня там разом зі Сьюзен Ентоні, Рейчел Фостер Ейвері й Генрі Блеквелом, чоловіком Люсі Стоун.[5]
За рік служби Солтер отримала всього один долар зарплатні. Після річного перебування на посаді Солтер не стала домагатися переобрання.[1]
Відставка[ред. | ред. код]
Коли Солтер пішла з посади, їхня родина продовжила жити в Аргонії до 1893 року, поки її чоловік не придбав землю у Черокському заріжку в Альві, Оклахома.[2] Через десять років життя в Альві, вони переїхали в Огасту (в тому ж штаті), де Льюїс провадив юридичну практику і заснував газету «Гедлайт».[1] Деякий час потому подружжя переїхало в містечко Кармен. Після смерти чоловіка 1916 року, Сюзанна переїхала до Нормана, де її молодша дитина здобувала освіту в Університеті Оклахоми.[1][2]
Смерть[ред. | ред. код]
Солтер померла у Нормані, штат Оклахома, у віці 101 року. Похована на цвинтарі Аргонії разом зі своїм чоловіком.[2]
Пам'ять[ред. | ред. код]
1933 року на громадській площі Аргонії було встановлено пам'ятну бронзову дошку, яка вшановувала Солтер як першу жінку-мера в США.[1]
Будинок, в якому вона жила під час перебування на посаді, було внесено до Національного реєстру історичних місць США у вересні 1971 року.[6]
Примітка[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и Susanna Madora Salter -- First Woman Mayor by Monroe Billington, Autumn 1954. www.kancoll.org. Процитовано 14 травня 2020.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Susanna Madora Salter. Emily Taylor Center for Women & Gender Equity (англ.). 22 травня 2013. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 14 травня 2020.
- ↑ а б Susanna M. Salter: The first woman mayor in the United States. The Vintage News (англ.). 16 квітня 2017. Процитовано 14 травня 2020.
- ↑ а б в г Weatherford, Doris. Women in American Politics: History and Milestones. SAGE Publications, 2012, с. 240.
- ↑ Susanna Madora Salter. National Women's History Museum (англ.). Процитовано 14 травня 2020.
- ↑ Asset Detail. npgallery.nps.gov. Процитовано 14 травня 2020.
|
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |