Сюртук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ендр'ю Кертін[en] у сюртуку. Середина XIX ст.

Сюрту́к[1] (від фр. surtout), заст. сурду́т[2] (від пол. surdut < surtout) — чоловічий верхній двобортний одяг з довгими полами, відкладним коміром і широкими лацканами. Являє собою коротке, зазвичай приталене, двобортне пальто.

Різновидом сюртука є рединго́т (фр. redingote < англ. riding-coat) — чоловічий або жіночий одяг з довгими полами. З'явився в Англії у 1720-х роках як костюм для верхової їзди. Спочатку мало чим відрізнявся від звичайного сюртука, надалі став довшим. У Росії XIX ст. був звичайним міським одягом[3].

Інший різновид сюртука — лапсерда́к (їдиш לאַבסערדאַק, Labserdak)[4]. Він також відрізнявся довгими полами. Його носили галицькі і польські євреї[5].

Історія[ред. | ред. код]

Сюртук з'явився у XVIII ст., на території сучасної України (Російська й Австрійська імперії) — у XIX столітті. Назва походить від фр. surtout — «поверх всього». У самій французькій мові він відомий як paletot («коротке пальто») чи redingote, в англійській — frock coat. На відміну від фрака, який був вихідним, офіційним вбранням, сюртук був повсякденним одягом вищої і середньої верств населення. Він також слугував уніформою для чиновників цивільних відомств, а у деяких країнах був і елементом військової форми.

Ґудзики доходили лише до талії. Ще два ґудзики нашивалися на талії позаду (на місці хлястика).

Протягом XIX ст. сюртук змінював свою довжину, а також положення талії. Також постійно змінювалася форма рукавів — з буфами і без буфів, завужені або з розтрубами.

На початку XX ст. сюртук витіснений візиткою і піджаком. Зараз сюртук носять як елемент парадного костюма, чи просто шанувальники класичного стилю.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сюртук // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Сурдут // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Редингот // Большой Энциклопедический словарь. 2000.
  4. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  5. Лапсердак // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.